АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №11-кп/796/1325/2018 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 111 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
18 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №42016000000002626 за апеляційною скаргою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Ухвалою підготовчого судового засідання Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42016000000002626 щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, повернуто прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з питань представництва інтересів громадян або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначає, що зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_8 займаючи посаду судді Сакського міськрайонного суду, порушуючи присягу судді, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України упродовж березня-грудня 2014 року, перебуваючи за місцем розташування Сакського міськрайонного суду АР Крим по вул. Леніна, 19, діючи в інтересах Російської Федерації продовжив здійснювати правосуддя на підставі ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного закону» Російської Федерації.Після цього ОСОБА_8 свідомо та умисно подав до Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації заяву про рекомендацію на вакантну посаду голови незаконно створеного Сакського районного суду Республіки Крим та за результатами проведеного державними органами Російської Федерації конкурсу Указом Президента Російської Федерації від 19.12.2014 року діючий суддя судової влади України, громадянин України ОСОБА_8 призначений на посаду голови Сакського районного суду Республіки Крим Російської Федерації на окупованій території АРК та продовжив здійснювати правосуддя. Тобто, ОСОБА_8 обвинувачується за ч. 1 ст. 111 КК України, - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, а саме надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, наряду з іншим, повинен містити відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання), проте, як з'ясовано, та відображено в інформаційних носіях судової влади України та і в самому обвинувальному акті, при відображенні місця вчинення злочину, за адресою АДРЕСА_1 , яка зазначена як місце проживання обвинуваченого, знаходиться приміщення Сакського суду. Тобто зазначена адреса місця роботи обвинуваченого, а не місця проживання, як цього вимагає процесуальне законодавство. А відтак, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПк України, що і стало підставою для його повернення прокурору.
На вказану ухвалу суду першої інстанції групи прокурорів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу колегії суддів Голосіївського районного суду міста Києва від 22.05.2018 про повернення прокурору обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні № 42016000000002626 від 28.09.2016 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та призначити новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції.
За доводами апелянта, ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесена з порушенням норм чинного кримінального процесуального законодавства.
В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що з обвинувального акта у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 , який було направлено для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва, вбачається, що цей документ містить усі необхідні відомості, передбачені ст. 291 КПК України, в тому числі анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_8 , які передбачені п. 2 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу, а тому, на думку апелянта, суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для прийняття рішення про його повернення через невідповідність обвинувального акта вимогам закону.
Прокурор стверджує, що адресу проживання ОСОБА_8 встановлено Службою безпеки України, про що повідомлено Генеральну прокуратуру України в офіційній відповіді.
Також апелянт зазначає, що у порушення п. 2 ч. 2 ст. 372 КПК України в мотивувальній частині ухвали колегії суддів Голосіївського районного суду міста Києва від 22.05.2018 року про повернення прокурору обвинувального акта не зазначається та не наводиться обставини із посиланням на певний доказ, а також мотив неврахування вищезазначеної адреси в обвинувальному акті.
На думку прокурора, посилання суду на сумнівність встановлених прокурором обставин щодо проживання ОСОБА_8 на території АР Крим свідчить про те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень під час проведення підготовчого судового засідання, наданих суду згідно зі ст. ст. 314-316 КПК України, оскільки вказане питання є предметом судового розгляду, а не підготовчого, висновок суду про сумнівність адреси проживання обвинуваченого ОСОБА_8 не ґрунтується на будь-якому доказі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора на підтримання апеляційної скарги, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, до Голосіївського районного суду м. Києва для судового розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002626 по матеріалах спеціального досудового розслідування по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.
Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду, суд першої інстанції встановив, що обвинувальний акт не містить достовірних відомостей щодо дійсного місця проживання обвинуваченого, а зазначена в ньому адреса - АДРЕСА_1 , є приміщенням Сакського міськрайонного суду АР Крим.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити, наряду з іншим, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Як вбачається з обвинувального акта, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 здійснювалося спеціальне досудове розслідування, а сам ОСОБА_8 перебуває в розшуку на підставі постанови слідчого від 11.08.2015 року.
Місцем проживання обвинуваченого прокурор в обвинувальному акті зазначив адресу: м. Саки, вул. Леніна, 19, АР Крим.
Разом з цим, в самому ж тексті обвинувального акту прокурором ця ж адреса зазначана як місце знаходження Сакського міськрайонного суду АР Крим.
Відповідно до ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Нормами КПК України не передбачено особливостей складання обвинувального акта за наслідками здійснення спеціального досудового розслідування, а отже він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст.291 цього Кодексу.
За приписами ст.ст. 297-5 та 323 КПК України повістки про виклик підозрюваного (обвинуваченого) у разі здійснення спеціального досудового розслідування (спеціального судового провадження) надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику.
Зазначення в обвинувальному акті місця проживання або відомого місцезнаходження обвинуваченого має значення для вирішення комплексу питань при застосуванні норм кримінального процесуального закону в процесі підготовки та розгляду кримінального провадження в судовому засіданні (надіслання повісток, повідомлень, процесуальних документів).
Оскільки в обвинувальному акті невірно зазначена адреса місця проживання обвинуваченого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність такого обвинувального акта вимогам КПК України, чим спростовуються доводи апеляційної скарги прокурора про його відповідність вимогам ст. 291 КПК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невмотивованість ухвали суду є безпідставними та спростовуються змістом ухвали, в якій суд зазначив про те, що зазначена адреса: АДРЕСА_1 не є місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 , адже безпосередньо в тексті обвинувального акту вказано, що ця адреса є місцем розташування Сакського міськрайонного суду АР Крим.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень є також безпідставними, оскільки судом вирішені лише ті питання, які віднесені до його компетенції під час проведення підготовчого судового засідання.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року стосовно ОСОБА_8 , як про це прокурором порушено питання.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42016000000002626 щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, повернуто прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з питань представництва інтересів громадян або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4