Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
"16" липня 2018 р. № 820/2898/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шляхової О.М.,
при секретареві судового засідання - Молчанової О.М.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову адвокат ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області, в якому просив суд визнати неправомірною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області щодо розгляду скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2 та зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Луганської області розглянути скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2, а з урахуванням уточнень до позовних вимог та відмови від їх частини, які прийнято судом, просить суд визнати неправомірною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області щодо розгляду скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся з відповідною скаргою на дії адвоката ОСОБА_2, вважаючи такі дії дисциплінарними проступками. Розгляд його скарги, згідно отриманого ним листа ВКДКА України № 1857 від 15.09.2017 року, було доручено відповідачу - кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Луганської області. Зазначає в позові, що Відповідач, на порушення встановленого порядку, а саме: вимог статей 38-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розглянув скаргу позивача на дії адвоката ОСОБА_2 лише 11.05.2018, коли мав вчинити ці дії ще до 27.10.2017 року. Позивач вважає, що Відповідач вчинив противоправну бездіяльність з приводу розгляду скарги позивача на дії адвоката ОСОБА_2.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року відкрито провадження по справі.
05.06.2018 року позивач подав до суду заяву, про відмову від частини позовних вимог від 01.06.2018 року, в якій зазначив, що він відмовляється від вимоги щодо зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області розглянути скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2
Вказана заява про відмову позивача від частини позовних вимог прийнята та розглянута судом, перевірено повноваження представника позивача, що подав таку заяву та вирішено в частині таких вимог закрити провадження у справі.
Представником позивача 18.06.2018 року через канцелярію суду подано заяву про розподіл судових витрат, в яких просить суд стягнути в відповідача сплачений позивачем по справі судовий збір та стягнути з відповідача по справі витрати на професійну правничу допомогу, здійснені позивачем у зв'язку із розглядом справи у розмірі 31500 гривень.
Через канцелярію суду 27 червня 2018 року від адвоката ОСОБА_2 надійшла заява про вступ до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка прийнята та розглянута судом та ухвалою суду від 27.06.2018 року залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1229 від 13.09.2004 року, видане Харківської КДКА).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у наданих письмових запереченнях на позов просив у задоволенні позову відмовити, оскільки скарга позивача на дії адвоката ОСОБА_2 була розглянута та прийняте відповідачем відповідне рішення від 11.05.2018 року по відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, при цьому за таких обставин відповідач вважає, що позивач в своєму позові не наводить доводів й відповідних їм доказів на підтвердження шкідливості бездіяльності для його прав та інтересів як заінтересованої особи.
Через канцелярію 17.05.2018 р. суду відповідачем також направлена заява, в якій відповідач просив суд слухати справу за відсутності свого представника.
Третя особа на боці відповідача - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні та наданих письмових поясненнях просив у задоволенні позову відмовити з обставин, які тотожні позиції відповідача, та з посиланнями на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заперечень проти позову та письмових пояснень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем - ОСОБА_3 - у серпні 2017 року подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі КДКА) Харківської області з вимогами щодо відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 - секретаря ревізійної комісії адвокатури Харківської області, та застосування до нього дисциплінарної стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю па строк одного року (а.с. 13-19).
Листом від 06.09.2017 №1268/17 КДКА Харківської області скаргу позивача перенаправила до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, з метою перерозподілу та направлення її для розгляду до КДКЛ іншого регіону, відповідно до п. ст. 63 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.12. оскільки ОСОБА_2, є секретарем ревізійної комісії адвокатури Харківської області (а.с. 20-21).
Як встановлено за матеріалами справи, 22.09.2017 позивачем отриманий лист Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України №1857 від 15.09.2017 (що підтверджується відомостями з офіційного сайту «Укрпошти» за пошуковим критерієм направленого цінного листа 0407030653958), в якому повідомлялось, що відповідно до п. 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого ОСОБА_4 адвокатів України №. 120 від 30.08.2014 (далі - Положення про порядок розгляду скарг), скаргу ОСОБА_3 було направлено для розгляду до КДКА Луганської області (а.с. 22-23).
Позивач зазначає, що тривалий час ним не отримувались будь-які відомості щодо результатів розгляду його скарги. У зв'язку із чим він 10.01.2018 року звернувся із листом до Голови КДКА Луганської області ОСОБА_5 стосовно надання інформації щодо стану розгляду його заяви або можливого здійснення дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_2 та його результатів, що підтверджується копією звернення від 10.01.2018. описом вкладенням та поштовим чеком, копії яких містяться в матеріалах справи та яке було вручено уповноваженим представникам КДКА Луганської області 16.01.2018 (що підтверджується відомостями з офіційного сайту «Укрпошти» за пошуковим критерієм направленого цінного листа 6102306114610) (а.с. 24-28).
Оскільки відповідей щодо стану розгляду його скарги позивачем не отримано, зазначені обставини змусили його звернутись із означеним позовом до суду.
Після відкриття провадження по справі, КДКА Луганської області 11 травня 2018 року розглянула скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2
Як вбачається з наданої копії рішення, Палата, оцінивши доводи скарги гр. ОСОБА_3, дослідивши довідку члена дисциплінарної палати ОСОБА_6, складену за результатами перевірки даної скарги, прийшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачаються ознаки порушення ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 45 Правил адвокатської етики, ст. 47 КПК України. Тому палата дійшла до висновку, що підстав для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 - відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата КДКА Луганської області, вирішила відмовити гр. ОСОБА_3 в порушенні дисциплінарного стягнення відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1229 видане 13.09.2004 року КДКА Харківської області. Копію даного рішення в триденний строк з дня його прийняття направити гр. ОСОБА_3 і адвокату ОСОБА_2 (а.с. 35).
У зв'язку із розглядом його скарги, позивач - ОСОБА_3 змінив позовні вимоги та просить суд визнати неправомірною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області щодо розгляду скарги на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність визначено Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, що яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затвердженого рішенням ОСОБА_4 адвокатів України 30.08.2014 №120 зі змінами (надалі - Положення №120).
Відповідно до пункту 13 Положення №120, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Заяви (скарги), подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Вимоги до заяви (скарги) передбачено пунктом 14 Положення №120, згідно з якими:
1) заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути надіслана поштою.
2) У заяві (скарзі) обов'язково має бути зазначено: найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи - для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти (за наявності); ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника).
3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов'язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
4) До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду.
5) Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
6) Повноваження представників мають бути посвідчені такими документами: нотаріально-засвідченою довіреністю від імені фізичної особи; довіреністю від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, а також документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
З аналізу змісту та форми поданої до КДКА Луганської області скарги ОСОБА_3 щодо адвоката ОСОБА_2 судом не встановлено її невідповідності вищевказаним нормам.
Тож отримавши звернення відповідного змісту, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяльність якого чітко регламентована профільним законом, був зобов'язаний вчинити і вчинив дії щодо розгляду і вирішення скарги громадянина у відповідності до процедури і стадій, визначених статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Про правильність такого висновку суду свідчить ще й той факт, що позивач не ставить під сумнів правомірність прийнятого за наслідками розгляду його скарги рішення КДКА Луганської області про відмову в порушенні дисциплінарного стягнення від 11.05.2018 (а.с. 35, 35 зворот).
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з наступних міркувань.
Загальні умови, підстави для притягнення та види дисциплінарної відповідальності адвоката регламентовано Розділом VI Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Приписами частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Водночас, положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3)розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульованого статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини 3 статті 38 Закону №5076-VI, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
В силу положень статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Аналіз вказаних положень законодавства в їх системному зв'язку вказує на те, що лише для розгляду дисциплінарної справи, після її порушення, тобто після прийняття КДКА рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, законодавчо, а саме статтею 40 Закону, встановлений 30-ти денний строк для розгляду такої дисциплінарної справи.
При цьому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» будь-який строк щодо проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, тобто перевірки до прийняття рішення про порушення або відмову в порушення дисциплінарної справи, не встановлений.
Як з'ясувалося в ході судового розгляду, вже після надходження даного позову до суду, 11.05.2018 дисциплінарна палата КДКА Луганської області прийняла рішення про відмову гр.. ОСОБА_3 в порушенні дисциплінарного стягнення стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1229, видане 13.09.2004 року КДКА Харківської області), оскільки в його діях не вбачались ознаки порушення ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 45 Правил адвокатської етики, ст. 47 КПК України.
За таких обставини суд приходить до висновку про те, що посилання позивача на той факт, що саме відповідачем порушені строки, визначені ст.ст. 38-39 Закону є безпідставними.
Факт розгляду по суті скарги відповідачем щодо дії адвоката ОСОБА_2 позивачем не оспорюється та підтверджується як наданим та долученим до матеріалів справи рішенням КДКА Луганської області від 11.05.2018 року, так і діями самого позивача у вигляді відмови від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача розглянути таку скаргу.
При цьому, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк. (Постанова Верховний Суд України від 13.06.2017 року у справі № 21-1393а17).
При цьому вимоги позивача щодо визнання неправомірною бездіяльності базуються виключно на нібито порушенні відповідачем строків, які нібито встановлені ст. 38 - 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що не відповідає змісту вказаних статей Закону, які по суті такого строку не встановлюють.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Також, Суд звертає увагу, що статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
&?е;...&?ч; поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тому, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому захист прав, свобод та інтересів є похідним, тобто передбачає наявність установленого судом факту їх порушення.
З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані права, свободи чи інтереси такої особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 у справі №К/800/40668/15.
Суд звертає увагу, що сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката жодним чином не встановлює в його діянні факту вчинення ним дисциплінарного проступку.
Разом з тим, суд зазначає, що порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є неналежна, на думку позивача, бездіяльність яка полягає у не здійсненні розгляду відповідачем його скарги (запиту) на дії адвоката в установлений законом строк.
В той же час, з наявних в справі матеріалів вбачається, що за результатами перевірки скарги позивача відповідачем прийняте рішення від 11.05.2018 року про відмову в порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, тобто скаргу позивача розглянуто.
Як вже зазначалось судом, порядок розгляду скарг (заяв) щодо поведінки адвоката регламентується розділом VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Положення статті 38 Закону визначає, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно статті 39 Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Таким чином, за умови прийняття за результатами попередньої перевірки рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, дії КДКА щодо проведення попередньої перевірки, а в даному випадку на думку позивача протиправна бездіяльність у вигляді порушення строків розгляду його скарги, не спричиняють виникнення будь-яких юридичних наслідків для особи, яка подала скаргу, та відповідно не можуть бути предметом самостійного адміністративного позову.
Водночас Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено процедуру оскарження рішень, ухвалених дисциплінарними палатами про відмову в порушенні дисциплінарного провадження, зокрема згідно ч.3 статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягає лише порушене право особи, яка перебуває у публічно-правових правовідносинах з відповідачем, який здійснює у таких правовідносинах щодо позивача владні управлінські функції. Право на оскарження дій КДКА, та її органів (палат), що здійснюють дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти цього провадження у порядку, передбаченому законом.
До аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд України в ухвалі від 05.07.2018 року у справі № 9901/660/18.
При цьому, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи, що по суті скарги позивача відповідач прийняв рішення, відсутні будь-які підстави для задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду скарги позивача на дії адвоката.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (рішення) та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, отже у суду відсутні підстави для задоволення позову у частині щодо визнання неправомірною бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області щодо розгляду скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2, а в решті позовних вимог суд закриває провадження по справі у зв'язку із прийнятою судом відмовою позивача від позову.
Стосовно заяви представника позивача про розподіл судових витрат, в якій останній просить стягнути з відповідача сплачений позивачем по справі судовий збір у повному обсязі; стягнути з відповідача по справі витрати на професійну правничу допомогу, здійснені позивачем, у розмірі 31500,00 грн., суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами ч. 3. ст. 132 КАС України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
З огляду на встановлений судом факт дотримання відповідачем процедури прийняття до розгляду та вирішення скарги на дії адвоката суд визнає заявлений позов необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні за безпідставністю, отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Закрити провадження по справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Луганської області розглянути скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області, третя особа: адвокат ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 липня 2018 року.
Суддя Шляхова О.М.