09 липня 2018 року справа № 823/1381/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Брандалської Х.В.,
представника відповідача Каландирця А.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення №18421-17 від 22.06.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що автомобіль LEXUS GX 460, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 4608 куб. см., придбано позивачем у лютому місяці 2015 року, однак 25.03.2015 повернено під розписку ОСОБА_3, внаслідок розслідування кримінального провадження № 12014100060006126. Таким чином, враховуючи пп. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПК України, оскільки транспортний засіб перебував у власності позивача не більше місяця, платником податку є первинний власник. Окрім того, позивач наголошує, що автомобіль LEXUS GX 460 взагалі не є об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України, оскільки середньоринкова вартість автомобіля не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 у даній справі адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.06.2016 № 18421-17.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області задоволено, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2018 касаційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 14.05.2018 суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. прийняв до свого провадження справу №823/1381/17 за позовом ОСОБА_2 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення та призначив підготовче засідання з розгляду даної справи.
Ухвалою від 04.06.2018 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Відповідач, заперечуючи проти позову 04.06.2018 надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач є власником автомобіля LEXUS GX 460, 2013 року випуску з об'ємом двигуна 4608 куб. см., середньоринкова вартість якого згідно з розрахунком зробленим з використанням офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку становить 1 036 655 грн 10 коп., а отже вказаний автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.
Ухвалою від 26.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не прибув, разом з тим просив розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю, з підстав зазначених у відзиві.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням висновків Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд встановив таке.
26 червня 2015 року ОСОБА_2 набув право власності на автомобіль марки LEXUS GX 460, 2013 року випуску, об'єм двигуна 4608 куб. см., державний номерний знак НОМЕР_3.
Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру в Черкаській області № 31/23/1-1471 від 01.09.2017 автомобіль LEXUS GX 460 був зареєстрований за позивачем 26.02.2015 та був перереєстрований 28.11.2015 у зазначеному сервісному центрі у зв'язку з видачею дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. У вказаній довідці також зафіксовано, що 25.10.2016 на автомобіль LEXUS GX 460 2013 року випуску Національною поліцією України внесено обмеження «Розшук та/або затримання».
22 червня 2016 року Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 18421-17, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання по транспортному податку за 2016 рік в сумі 25 000 грн 00 коп.
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Отже, оскільки Законом України № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500 грн 00 коп.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн 00 коп. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).
Згідно з пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Разом з цим, судом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став розрахунок вартості транспортного засобу позивача, отриманий за інформацією офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Так, в обґрунтування заперечень на адміністративний позов поданих представником відповідача 29.09.2017 до суду надано копію інформації офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, згідно з якою:
дата та час розрахунку - 07.12.2016 10 год. 06 хв.;
тип - легкові автомобілі;
марка - LEXUS;
модель - GX 460,4,6, внутрішнього згорання, бензин, АТ;
рік випуску - 2013;
пробіг, км - 0.
Отже, середньоринкова вартість автомобіля позивача визначена за інформацією офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України без врахування його пробігу, а тому висновок відповідача про те, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування у 2016 році ґрунтується на неповному з'ясуванні усіх його характеристик.
Іншої інформації від Мінекономрозвитку про автомобіль позивача відповідачем та третьою особою суду надано не було.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи, що у відповідача на час прийняття рішення була відсутня інформація від Мінекономрозвитку про автомобіль позивача із зазначенням усіх характеристик, передбачених Податковим кодексом України та Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, суд приходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем із порушенням вимог Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністравтиного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), зокрема у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вулич проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
У спірних правовідносинах суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах «ТОВ «Шпачек» проти Чеської Республіки», «Беєлер проти Італії», «Сєрков проти України».
Цими рішеннями встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 76, ідентифікаційний код 39620821) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.06.2016 № 18421-17.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 76, ідентифікаційний код 39620821) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький
Рішення в повному обсязі складено 19.07.2018.