Справа №:755/5449/17
"10" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді - Чех Н.А.
за участю секретаря - Кузьменко А.М.,
за участю:
представник позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про розірвання договору довічного утримання, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.07.2013 року між нею та відповідачем було укладено Договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Анциферовою А.М., реєстровий № 2-1357. Згідно умов договору вона передала у власність відповідача належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Згідно пункту 6 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання довічно утримувати її, а саме: забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов її нормальної життєдіяльності. Вони також домовилися, що утримання, в тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється ними за спільною згодою в розмірі 750,00 грн. на місяць. Крім вказаної суми, відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру в терміни, встановленими договорами, а саме: послуги ЖЕК по утриманню будинку, плату за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання, електроенергію, абонентську плату за телефон, послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплати домофону. Пунктом 8 окремо передбачено, що сума грошового утримання - 750,00 грн. підлягає індексації та нараховується щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін за інформацією Державної служби статистики України. Починаючи з дати укладення вказаного Договору по дату подання даного позову, відповідач систематично, навмисно та свідомо ухиляється від виконання обов'язку, покладеного на нього нормами пункту 8 Договору, а саме: сплачує грошове утримання без урахування індексу інфляції. 27.02.2017 року вона направила лист відповідачу про сплату коштів з урахуванням індексу інфляції, але лист повернувся без вручення за закінченням терміну зберігання. Вона є літньою, самотньою людиною, дитиною війни, потребує стороннього догляду та заслуговує на забезпечення достатнього і нормального в загальнолюдському розумінні рівня життєдіяльності. Загальна сума боргу відповідача з урахуванням індексу інфляції становить 39 550,50 грн. Вважає, що не виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині несплати їй грошового утримання з урахуванням інфляції порушує ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті існування її права на «правомірні або законні очікування» від мирного володіння майном, в даному випадку на грошове утримання. У зв'язку з чим просила розірвати договір та повернути їй квартиру.
В судовому засіданні представник позивача підтримав обставини викладені в позовній заяві, позивні вимоги, просив їх задовольнити. Зауважив, що відповідач не виконував умови договору в частині сплати інфляції, яка є істотною умовою договору. Вважає, що умови договору відповідачем виконують неналежним чином. За півроку відповідач не був в квартирі жодного разу, тоді як він має доглядати за власністю. За 2017 рік індексація не була сплачена. Крім того, відповідач має відношення до Пансіону, де діє схема. Позивач людина похилого віку. Згідно процесуальних норм суд застосовує Конвенцію, практику Європейського суду. Недоотримання позивачем індексації є порушенням прав позивача на «очікування». Суд має забезпечити більш слабкого учасника. Правом на справедливий суд вважає, це є бути почутим.
В судовому засіданні 27.03.2018 року позивач пояснювала, що в 2013 році їй було 70 років, та подумала, що їй потрібна допомога. Сусідка порадила звернутися до «Пансіонат». Вона написала туди заяву, зібрали багато паперів, і тоді звернулися до нотаріальної контори, де і познайомилася з відповідачем. Коли почалися непорозуміння, відповідач сам хотів розірвати договір. Чи є індексація істотною умовою, їй не відомо. Підтвердила, що кошти від відповідача отримувала, отримала і індексацію. Іншої допомоги у відповідача не просила.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених в запереченнях. Додатково зазначив, що індексація не є істотною умовою в розумінні ст. 651 ЦК України. Відповідач не допускав порушень умов договору. Він сплачував позивачу кошти. Підтвердив, що індексацію відповідач не сплачував, однак сплатив згодом. Але індексацію не вважає істотною умовою. Відповідач за цей час сплатив позивачу близько 100 000,00 грн. Лист позивача від 28.02.2017 року відповідач не отримував, відсутні і докази про його отримання. Позивач та відповідач спілкуються по телефону, смс, але позивач ніколи не просила відповідача збільшити допомогу. До цього часу відповідач сплачує кошти позивачу, а позивач їх отримує. 03.02.2018 року відповідач перерахував індексацію. Зазначив, що індексація є мінливою сумою, і передбачити її не можливо. На дату подачі позову інфляція була 7 %. На даний час відповідачем все сплачено. Жодної заборгованості немає, в тому числі і індексації. Індексацію не можливо передбачити, і тому не можливо на неї розраховувати, а тому вона не є істотною умовою договору. Доказів того, що квартира в неналежному стані не надано.
В судовому засіданні 27.03.2018 року відповідач пояснював, що побачив в газеті об'яву про продаж квартири. З позивачем підписали договір. Одним платежем сплатив 45 000,00 грн. На протязі всього часу дії договору він виконував умови договору. Інфляцію не сплачував, але в два платежі перерахував кошти (інфляційні втрати) на картку позивача. Позивач зателефонувала йому в лютому 2017 року, він перерахував кошти двома платежами. Другий платіж був в липні 2017 року. Всього він сплатив позивачу близько 100 000,00 грн. За весь час позивач не зверталася до нього за додатковою допомогою. Кожного місяця він перераховував кошти позивачу, останній раз в цьому місяці, десь 8-9 березня. Повернути кошти не просив. Вважає, що він належним чином виконує умови договору.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, надіслав лист про слухання справи за його відсутності.
В судовому засіданні були допитані свідки зі сторони позивача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Свідок нотаріус ОСОБА_8 відмовилася давати покази, посилаючись на ст. 71 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_6 зазначила, що позивач її тітка. За сприянням і по ініціативі фірми Пансіон, позивач склала договір по життєвого утримання з відповідачем. По договір дізналася від тітки, яка розповіла, що в 2013 році погано себе почувала. В 2016 році з позивачем жив її (свідка) син. Відповідача жодного разу не бачила. Їй відомо, що відповідач звертався до позивача з вимогою про розірвання договору, оскільки у нього троє дітей, і йому важко, та вимагав назад гроші. Зараз позивач не спілкується з відповідачем, навіть по телефону. Позивач їй казала, що в 2018 році відповідач їй не дзвонив. В 2017 році періодично, раз на місяць, телефонували з Пансіону, питали як почувається позивач.
Свідок ОСОБА_7 зазначив, що позивач є його двоюрідною бабусею. Близько семи місяців з нею проживав. Бабусі не вистачає коштів. Відповідача нее бачив жодного разу. В квартирі бабусі необхідно зробити ремонт. Про договір дізнався від бабусі, сам текст не читав.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В суді встановлено, що 23.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено Договір довічного утримання. Договір посвідчено державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8
Згідно умов Договору довічного утримання ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_4 належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_1.
За умовами Договору ОСОБА_4 зобов'язався довічно утримувати ОСОБА_3, забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, на які ОСОБА_3 самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя. Сторони домовилися, що утримання, у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 750,00 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватися ОСОБА_3 шляхом банківського або поштового переказу або готівкою під розписку. Крім вказаної суми, відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру, у терміни, визначені договорами. Кошти на комунальні послуги надаються ОСОБА_3 У разі зміни тарифів відчужувач повідомляє набувача протягом 5 днів з дня отримання квитанцій. У випаду виникнення, в майбутньому, потреби забезпечення відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду, відчужував самостійно, на свій розсуд несе всі витрати на ці види забезпечення в межах грошового утримання, згідно обумовлених сум. Набувач зобов'язується здійснити поховання відчужувача після смерті. Грошове утримання виплачується щомісячно до 10 числа поточного місяця поштовим переказом або готівкою під розписку або на банківський рахунок. Сума грошового утримання підлягає індексації та нараховується щорічно в лютому місяці чергового року за попередній з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін за інформацією Державної служби статистики України. Одноразове грошове утримання становить 45 000,00 грн., які відчужував отримав повністю від набувача перед підписанням договору. Відчужувач засвідчив, що визначене сторонами щомісячне грошове утримання є достатнім для підтримання повноцінного та якісного життєвого рівня відчужувача та не потребуватиме подальшого перегляду сторонами умов договору. Набувач гарантував, що відчужував залишає за собою довічне право на проживання у вказаній квартирі. Відчужувач не має права вселяти та реєструвати в квартиру інших осіб. Істотними умовами договору вважатимуться вчасна проплата щомісячних платежів і довічне право на проживання відчужувача у вказаній квартирі.
Згідно п. 15 Договору він може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї із сторін у судовому порядку. При розірванні договору у судовому порядку, відчужувач зобов'язаний повернути набувачу усі витрати, які набувач поніс при виконанні Договору протягом його дії згідно п.п. 7-9 цього Договору.
Сторони договору зобов'язалися дотримуватися умов цього Договору та вимог чинного законодавства України.
По даній справі позивач просить суд розірвати Договір довічного утримання у зв'язку з порушенням відповідачем істотних умов договору в частині несплати індексації.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право звернути до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди та інше.
Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ст. 745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Відповідно до ст.ст. 750, 751 ЦК України набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; на вимогу набувача. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Відповідно до ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Пунктом 14 Договору довічного утримання визначено, що істотними умовами договору вважаються вчасна проплата щомісячних платежів і довічне право на проживання ОСОБА_3 у квартирі.
З наданих до справи документів та пояснень позивача, представника позивача, відповідача та представника відповідача було встановлено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу грошове утримання та кошти на комунальні послуги. Позивач бажає розірвати договір з тих підстав, що відповідач не сплачував індексацію, яка є істотною умовою, а тому порушив взяті на себе зобов'язання. Однак, суд не погоджується з доводами позивача, оскільки вони суперечать умовам договору. Крім того, відповідач сплатив позивачу належні кошти (індексацію), і позивач їх прийняла, що підтверджується матеріалами справи.
Суд звертає увагу і на те, що посилання представника на те, що індексація є істотною умовою, так як це право позивача на «очікування», є безпідставним, оскільки індексація це спосіб захисту від інфляції шляхом прив'язки суми договору до індексу споживчих цін. Це свідчить про те, що індексація може бути, може не бути; величина індексації не є сталою, вона змінна і знати про неї та розраховувати на неї наперед є неможливим.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
По даній справі сторона позивача не надала жодного допустимого доказу на підтвердження своїх доводів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 744, 745, 749, 750, 751, 755, 756 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про розірвання договору довічного утримання - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 20.07.2018 року.
Суддя: