Справа № 761/25360/18
Провадження № 2-с/761/45/2018
12 липня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Відкритого Акціонерного Товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вищевказана заява.
Заява обґрунтована тим, що кредитний борг в сумі 2239,75 грн. заявник сплатив частково в 2008 році. Також заявник зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів отримання ним коштів не міститься, замість чого в справі міститься меморіальний ордер №203772 від 27.12.2007 р., де зазначено, що банк перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_3 у розмірі 22400,00 грн. Вказує, що в кредитному договорі №40034414 від 26.12.2007 року вказано, що останній придбав у ФОП ОСОБА_3 товар та були надані послуги, проте який товар та які послуги не вказано. Заперечує щодо розміру заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Заявником подано клопотання про поновлення пропущеного строку, яка обґрунтована тим, що останній за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 не проживає.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що є підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку.
За умовами ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2012 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
За таких обставин подана заява підлягає задоволенню, а судовий наказ має бути скасованим.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Відкритого Акціонерного Товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Скасувати судовий наказ від 30.04.2010 року, виданий Шевченківським районним судом м. Києва за заявою Відкритого Акціонерного Товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в спрощеному позовному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: