Справа №548/1035/18
20 липня 2018 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
представника служби в справах дітей Хорольської РДА ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження про обвинувачення :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, учня 9 класу Хорольської гімназії Хорольської районної ради Полтавської області, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
24 квітня 2018 року близько 13 год. 45 хв. неповнолітній ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні Хорольської гімназії Хорольської районної ради Полтавської області, яка знаходиться за адресою вул. Небесної Сотні, 33 м. Хорол Хорольського району Полтавської області, побачив велосипед марки «Формула», належний ОСОБА_6 , що перебував у користуванні її сина ОСОБА_9 та знаходився у коридорі між вхідними дверима центрального входу гімназії та в нього виник умисел на його викрадення. Так, діючи умисно, таємно, з корисливими мотивом та метою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, ОСОБА_7 викрав належний ОСОБА_6 велосипед марки «Формула» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 857 від 24.05.2018 року 3466,67 грн. та розпорядився даним викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 3466,67 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю, про обставини скоєння злочину дав показання, як указано в мотивувальній частині вироку. ОСОБА_7 пояснив, що 24.04.2018 року після конфлікту із ОСОБА_9 в приміщенні Хорольської гімназії він помітив велосипед «Формула», який, перебував в користуванні ОСОБА_9 та з метою покарання останнього, вирішив забрати даний велосипед з собою. Після цього він забрав із собою даний велосипед додому, де залишив у гаражі. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції, яким він даний велосипед видав. У вчиненому кається, прохає вибачення у потерпілої. Вважає, що мати має над ним належний виховний вплив, а тому прохав звільнити від покарання за вчинення даного злочину.
Крім визнання своєї вини, суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину за вищевикладених обставин підтверджується наступним :
-показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснювала, що 24.04.2018 року до неї зателефонував син та повідомив, що викрали велосипед, після чого вона звернулася до Хорольського ВП із заявою про вчинення злочину. В подальшому було встановлено, що крадіжку велосипеда вчинив ОСОБА_7 . Прохає суд суворо не карати обвинуваченого та звільнити його від покарання, оскільки викрадене майно їй повернуте, крім цього відшкодовано завдану моральну шкоду, ніяких претензій до обвинуваченого вона не має;
-заявою від 24.04.2018 року потерпілої ОСОБА_6 про вчинення злочину, а саме викрадення належного їй велосипеда;
-протоколом огляду місця події від 24.04.2018 року, а саме території Хорольської гімназії Хорольської районної ради Полтавської області, звідки ОСОБА_7 було вчинено крадіжку велосипеда;
-протоколом огляду від 24.04.2018 року в ході якого ОСОБА_7 було добровільно видано працівникам поліції викрадений ним велосипед «Формула»;
-висновком експерта від 24.05.2018 року № 857, згідно якого вартість велосипеда «Формула» становить 3466,67 грн.;
-протоколом огляду від 30.05.2018 року, в ході якого директором Хорольської гімназії Хорольської районної ради Полтавської області ОСОБА_10 було видано працівникам поліції диск із відеозаписом із камер відеоспостереження даного навчального закладу;
- протоколом дослідження відеозапису з носія інформації від 30.05.2018 року, згідно якого було переглянуто диск із відеозаписом із камер відеоспостереження Хорольської гімназії Хорольської районної ради Полтавської області, який видав директор даного навчального закладу ОСОБА_10 ;
-протоколом пред'явлення речей для впізнання від 30.05.2018 року, згідно якого потерпілою ОСОБА_6 серед пред'явлених на впізнання 4 велосипедів, було впізнано належний їй велосипед «Формула», який у неї було викрадено 24.04.2018 року ОСОБА_7 .
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_7 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України.
Згідно ст. 66 КК України обставинами справи, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 є щире каяття, оскільки обвинувачений вину визнав та виявив готовність нести покарання, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку.
Згідно ст. 67 КК України обставин справи, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.
При призначення покарання ОСОБА_7 суд, керуючись вимогами ст. ст. 65, 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_7 , який вину в скоєному визнав, обставини справи, що пом'якшують покарання, умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, рівень його розвитку.
В судовому засіданні прокурор, захисник, законний представник, обвинувачений, потерпіла, представник служби в справах дітей вважали за можливе та доцільне застосувати відносно ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру згідно ст. 105 КК України, звільнивши його від покарання.
Відповідно до ч.1 ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання якщо буде визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. Як зазначено у частині другій цієї статті, у цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.
П.п. 7,8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15.05.2006 року "Про практику розгляду справ про застосування примусових заходів виховного характеру", передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п.3 п.2 ст. 105 КК України), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.
Суд, вважає, що неповнолітній ОСОБА_7 може бути звільнений від покарання за ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням примусових заходів виховного характеру, оскільки внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки неповнолітній обвинувачений на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_7 вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся, після вчинення злочину зі сторони обвинуваченого була відшкодована потерпілій моральна шкода, обвинувачений закінчив навчання у Хорольської гімназії Хорольської районної ради Полтавської області та за слів обвинуваченого та його законного представника вступив до Хорольського агропромислового коледжу, позитивно характеризується за місцем проживання, з часу вчинення злочину за місцем навчання почав характеризуватися більш позитивно, висновки досудової доповіді відділу пробації.
При застосуванні до неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру, суд враховує, що ОСОБА_7 вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся в скоєному, його поведінка після скоєння злочину була бездоганною, а тому він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Обвинувачений проживає разом із матір'ю, яка, з урахуванням характеристик її за місцем проживання та роботи, даних її трудової книжки про здійснення трудової діяльності пов'язаної із педагогічною діяльністю, здатна забезпечити позитивний вплив на сина та постійний контроль за його поведінкою. При цьому, мати, законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 надала згоду на передачу їй під нагляд її неповнолітнього сина ОСОБА_7 .
За таких обставин, на підставі п.п. 1, 3 ч.2 ст. 105 КК України до неповнолітнього ОСОБА_7 необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передачі його на строк один рік під нагляд матері ОСОБА_5 , яка надала в судовому засіданні таку згоду.
Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх» рішення про звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймається за результатами судового розгляду обвинувальним вироком суду. При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання» (чч.4 і 5 ст.74, ч.1 ст.105 КК), «звільнення від відбування покарання» (ст. ст.75, 79, 104 КК), «звільнення від призначеного покарання» (ст.78 КК) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Іншими словами, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч.2 ст.373 КПК, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст.105 КК звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.
Таким чином, необхідно визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України без визначення виду та розміру покарання.
При прийнятті рішення щодо звільнення обвинуваченого від покарання суд також враховує, що всі учасники судового провадження вважали за необхідне звільнити обвинуваченого від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру.
Матеріали справи містять витрати на залучення експерта, а саме : у зв'язку з проведенням експертизи від 24.05.2018 року № 857 в сумі 572 грн.
Враховуючи, що судом ухвалено обвинувальний вирок, вказані витрати на залучення експерта в сумі 572 грн. суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого.
Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.
Також суд, вважає за необхідне зняти арешт з майна, а саме з велосипеда «Формула», накладений згідно ухвали слідчого судді від 26.04.2018 року, враховуючи прийняте по справі рішення.
Керуючись ст. 374 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 105 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру, передбачені п.п. 1,3 ч. 2 ст. 105 КК України, у виді застереження та передачі неповнолітнього ОСОБА_7 під нагляд матері ОСОБА_5 строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи від 24.05.2018 року № 857 в сумі 572 грн.
Арешт накладений на велосипед «Формула» відповідно до ухвали слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 26.04.2018 року - скасувати.
Речові докази по справі : велосипед «Формула» - повернути потерпілій ОСОБА_6 як їй належний, ДВД диск із відеозаписом - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1