18 липня 2018 року Справа № 804/177/286/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
позивача представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг в якому позивач просить:
визнати дії відповідача щодо прийняття до виконання постанову № 195394 від 17.09.2017 року складену інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі ОСОБА_5 та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55789281 від 12.02.2018 року щодо примусового стягнення з ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 510 грн. на підставі постанови №195394 від 17.09.2017 року - протиправними;
визнати постанову ВП № 55789281 від 12.02.2018 року про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 510 грн. - протиправною та скасувати її;
зобов'язати відповідача в подальшому утриматися від вчинення дій, не передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що постанова № 195394 від 17.09.2017 року складена інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі ОСОБА_5 не відповідає вимогам виконавчого документу згідно Закону України «Про виконавче провадження», а тому державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження щодо виконання вищевказаного документу.
Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що всі виконавчі дії та рішення державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». А тому в задоволенні позову має бути відмолено.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення та просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.02.2018 року відповідачем у справі було прийнято постанову ВП № 55789281 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_3 510 грн., на підставі постанови № 195394 від 17.09.2107 року, складеної інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі ОСОБА_5 відносно ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач зазначив, що постанова № 195394 від 17.09.2017 року, складена інспектором роти № 3 батальйону № З Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому не підлягала виконанню.
На думку позивача, в постанові № 195394 від 17.09.2017 року відсутні: дата народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-боржника (ОСОБА_3Л.), ідентифікаційний код юридичної особи - стягувача (УПП в м.Кривий Ріг), внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також дата набрання рішенням законної сили та строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 названого Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно з п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432, постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. У разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
При цьому, частиною 4 ст.4 названого Закону встановлено, що Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Так, в постанові № 195394 від 17.09.2017 року складеної інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі ОСОБА_5 зазначено дату народження позивача, зазначено дату набрання чинності постанови (17.10.2017 року) та зазначено, що строк пред'явлення постанови до виконання становить 3 місяці.
Щодо відсутності в постанові № 195394 від 17.09.2017 року складеної інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі ОСОБА_5 реєстраційного номеру облікової картки платника податків фізичної особи-боржника (ОСОБА_3Л.), ідентифікаційного коду юридичної особи - стягувача (УПП в м. Кривий Ріг), то суд зазначає, що згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» ідентифікаційний код юридичної особи зазначається за наявності, а реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається для фізичних осіб - платників податків.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
З огляду на вищевикладене, постанова № 195394 від 17.09.2017 року складена інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі ОСОБА_5 відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому у державного виконавця були відсутні підстави для неприйняття вищевказаного виконавчого документу.
Проте, згідно ч.4 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55789281 від 12.02.2018 року щодо примусового стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 510 грн. стягувачем зазначена - держава.
Таким чином, згідно ч.4 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно зазначити державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
З огляду на вищевикладене, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №55789281 від 12.02.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача в подальшому утриматися від вчинення дій, не передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що обов'язки державного виконавця передбачені ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
Отже, правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, отже право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Тому, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав Позивача в майбутньому, а тому позовні вимоги у цій частині також не підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з підстав зазначених позивачем, та задовольняє частково з обставин встановлених судом.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55789281 від 12.02.2018 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 липня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1