Справа № 640/8689/18
н/п 1-кс/640/7403/18
"17" липня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, -
встановив:
17.07.2018 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 , яким просить накласти арешт на наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , яка в теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_5 ; квартиру АДРЕСА_2 , яка в теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ; квартиру АДРЕСА_3 , яка в теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_7 ; квартиру АДРЕСА_4 , яка в теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
З метою забезпечення арешту майна, погсилаючись на ч. 2 ст. 172 КПК України, просив розглянути дане клопотання без повідомлення власників майна.
На обґрунтування клопотання слідчий, зазначив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 09.11.2017 декілька груп шахраїв намагаються шахрайським шляхом заволодіти квартирою АДРЕСА_5 шляхом відкриття спадкової справи після померлої власниці квартири ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої при житті за вищезазначеною адресою.
Крім того, 09.08.2017 невстановлені особи здійснили замах на шахрайське заволодіння квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 шляхом відкриття спадкової справи після померлих власників квартир ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованих та проживаючих при житті за вищезазначеними адресами.
Крім того, 25.04.2018 невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_3 , підробивши правовстановлюючі документи на зазначену квартиру, яка належала померлому на той час ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, 21.06.2018 невстановлені особи шляхом відкриття спадкової справи після померлої власниці квартири ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здійснили замах на шахрайське заволодіння її квартирою АДРЕСА_4 .
Слідчий вказав, що у зв'язку з тим, що особи, які відкривали спадкові справи, ніколи не мали стосунків з потерпілими, не були їх родичами та не доглядали при житті, вказане свідчить про відсутність волевиявлення власників квартир на їх продаж та вказує на те, що вони намагаються шахрайським шляхом заволодіти квартирами померлих.
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в теперішній час належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Право власності на квартиру АДРЕСА_3 в теперішній час належить ОСОБА_7 .
Право власності на квартиру АДРЕСА_4 в теперішній час належить ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Слідчий вказує, що з метою виключення можливості протиправно розпорядитись квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , № 81 по АДРЕСА_6 , оскільки подальше їх відчуження унеможливить відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до моменту закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, для виконання можливих рішень суду в частині забезпечення цивільного позову, повернення права власності на нерухомість законним володільцям, а також враховуючи те, що зазначені квартири є предметом злочину, який вчиняється, з метою збереження речового доказу, необхідно накласти арешт на квартири АДРЕСА_7 , № 81 по АДРЕСА_6 .
Слідчий, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, проте в судове засідання не з'явився. 17.07.2018 надав до суду заяву, в якій просив розглядати клопотання про арешт майна без його участі у зв'язку із службовою зайнятістю.
Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
За змістом ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.07.2018, квартира АДРЕСА_1 належить померлій ОСОБА_5 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.07.2018, відомості про квартиру АДРЕСА_2 відсутні.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.07.2018, квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_7 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.07.2018, відомості про квартиру АДРЕСА_4 відсутні.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, накладення арешту на вказане у клопотанні майно забезпечить в подальшому конфіскацію майна як виду покарання.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власникам : квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ; АДРЕСА_2 ОСОБА_6 ; АДРЕСА_3 ОСОБА_7 ; № 9 в буд. АДРЕСА_8 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відчуження та розпорядження вказаними квартирами, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на:
- квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ;
- квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
шляхом заборони їх відчуження та розпорядження, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1