Дата документу 09.07.2018 Справа № 554/4610/18
Іменем України
9 липня 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, РНОКПП невідомий, до адміністративної відповідальності не притягувався,
9 червня 2018 року, близько 15 год. 22 хв., за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, 11 встановлено, що порушник ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись від зупинки громадського транспорту «Сади-1» в напрямку Автовокзалу не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Після цього автомобіль НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який стояв попереду.
Порушник ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що йому необхідно з'явитися до Октябрського районного суду м. Полтави на 10 год. 00 хв. 9 липня 2018 року, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення від 9 червня 2018 року, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, приймаючи до уваги те, що правопорушник про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомляв та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, розцінює причину його неявки як неповажну, у зв'язку з чим, вважає можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у ній даних та доказів.
Крім визнання порушником своєї вини у вчиненні ДТП (а.с.5), його винуватість у цьому підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були перевірені в ході судового розгляду справи.
Так, потерпілий ОСОБА_2, чиї показання були досліджені в суді (а. с. 4), підтвердив факт скоєння порушником ДТП за вищевикладених обставин.
В ході огляду місця ДТП зафіксований факт його вчинення, місце зіткнення та розташування автомобілів на ньому, про що свідчить схема до протоколу огляду місця події (а. с. 2), яку суд приймає до уваги як доказ по справі.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд, крім наведеного вище, виходить також з змісту пунктів 12.1. та 13.1. Правил, якими встановлено:
п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
Ці вимоги Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 були грубопорушені, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_1, порушивши пункти 12.1. та 13.1. Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення Правил, ступінь його вини, поведінку під час ДТП та після нього, і вважає, що на нього повинно бути накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Керуючись статтями 283 та 284 КУпАП, суд,
Піддати громадянина ОСОБА_1 на підставі ст. 124 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 352,40 грн. на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя А.Г. Савченко