Справа № 428/5248/18
Провадження №2/428/797/2018
10 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Чумак Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що вона є наймачем житлового приміщення, наданого їй та розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, б. 79, кв. 28. За вказаною вище адресою разом з нею зареєстровані ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_2 - син та ОСОБА_5 - онука. Відповідач ОСОБА_2 в зазначеній квартирі не проживає з 2014 року, так як виїхав до Російської Федерації. Наявність реєстрації відповідача у квартирі порушує права та інтереси позивача, оскільки створює перешкоди у здійсненні нею права користування та розпоряджання майном. Оскільки відповідач відсутній за місцем реєстрації більше ніж шість місяців, позивач вважає його таким, що втратив право користування вказаною квартирою. Позивач звернулася з цим позовом до суду і просить визнати відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, б. 79, кв. 28.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, до початку розгляду справи до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце судового засідання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Позивач ОСОБА_1 у письмовій заяві не заперечувала проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв'язку з чим судом 10.07.2018 року на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
В силу положень ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.
Згідно положень ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є наймачем квартири № 28, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, б. 79, що підтверджується копією типового договору найму житлового приміщення в будинках державного і загального житлового фонду від 21.05.1996 року.
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04.05.2018 року №24671, виданої відділом адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської ради Луганської області, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, б. 79, кв. 28, станом на 04.05.2018 року зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5.
Згідно з актом про встановлення факту проживання / не проживання / від 10.05.2018 року № 666, затвердженого директором комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька», за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, б. 79, кв. 28, фактично проживають ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, окрім вказаних осіб з 2014 року по теперішній час ніхто не проживає.
З копії паспорту громадянина України серії ЕН № 626826, виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області від 16.01.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 надано дозвіл на тимчасове проживання в Російській Федерації.
Частиною 2 статті 107 ЖК України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Застосовуючи вказану норму матеріального права, суд враховує роз'яснення надані Пленумом Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 року. Зокрема, в тій частині, що на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Оскільки відповідач ОСОБА_2 перестав проживати у спірній квартирі з 2014 року і переїхав проживати до іншого місця, то, відповідно, він втратив право користуватися спірною квартирою. Таким чином, реєстрація відповідача за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, б. 79, кв. 28, наймачем якої є позивач ОСОБА_1, створює перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження житловим приміщенням, оскільки вона змушена сплачувати комунальні послуги за зареєстрованого відповідача. Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідач не проживає в спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців і не приймає участі в витратах по утриманню і оплаті комунальних послуг житлового приміщення, а отже втратив інтерес до вказаного житлового приміщення.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 704,80 грн., у зв'язку із документальним їх підтвердженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 283, 288 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 79, кв. 28; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 79, кв. 28; реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_2), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, б. 79, кв. 28.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж. І. Кордюкова