Номер провадження: 22-ц/785/3541/18
Номер справи місцевого суду: 521/13628/17
Головуючий у першій інстанції Лічман Л. Г.
Доповідач Драгомерецький М. М.
05.07.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого: Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Дрішлюка А.І.,
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Фабіжевській Т.С.,
за участю: адвоката позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігоря Володимировича, за участю третьої особи - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію,-
28 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Кей-Колект», Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова І.В., за участю третьої особи - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію.
Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 17 липня 2007 року ОСОБА_6 та АТ «Укрсиббанк» уклали договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого АТ «Укрсиббанк» надав кредит у розмірі 49 000 доларів США у строк до 17 липня 2020 року.
17 липня 2007 року у забезпечення зобов'язань за вказаним Кредитним договором АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 уклали Договір іпотеки, за умовами якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1
12 грудня 2011 року ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали договір факторингу №1.
30 червня 2017 року державний реєстратор Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванов І.В. за заявою відповідача зареєстрував право власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект».
Однак позичальник ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не отримували письмових вимог про порушення №734662-юр від 19.04.2017р.. Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває право на предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Позивач вказує, що його квартиру жодним оцінювачем не оглянуто та вони не зверталися з такою пропозицією. Крім того, перереєстрацію квартири здійснено з порушенням прав неповнолітніх дітей, які зареєстровані в ній. Таким чином Державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права власності та здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки з порушеннями норм діючого законодавства та умов договору іпотеки.
На підставі зазначеного ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.
Представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2017 року позовну заяву задоволено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким залишити позовні вимоги без задоволення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином та завчасно, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток. Крім того, інтереси позивача ОСОБА_3 представляє його адвокат. Тому у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка належним чином сповіщених сторін у судове засідання не перешкоджає розглядові справи та у доступі до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за таких підстав.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції в ході судового розгляду, позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.
17 липня 2007 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором №11184377000 від 17.07.2007р., було укладено Іпотечний договір.
Пунктом 1.1. Іпотечного договору передбачено, що предметом Іпотечного договору є однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25-30).
У подальшому, ПАТ «Укрсиббанк» на підставі договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі й за кредитним договором №11184377000 від 17 липня 2007 року.
Крім того, у зв'язку з укладенням вказаного договору факторингу, за Договором відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеному між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» від 12.12.2011р. передано право вимоги за договорами іпотеки. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. та зареєстровано в реєстрі за №5207-5208.
В матеріалах реєстраційної справи №1293395851101 на об'єкт нерухомого майна - АДРЕСА_3 є копії письмових вимог ТОВ «Кей-Колект» про усунення порушень основного зобов'язання від 15.04.2014р. на ім'я ОСОБА_6, у якій вказано, що борг за Кредитним договором станом на 15.04.2014р. складає 63 106, 76 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.04.2014р. складає 781 261,69 грн. та від 12.01.2015р., на ім'я ОСОБА_3, у якій вказано, що борг за Кредитним договором станом на 12.01.2015р. складає 63 106, 76 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 12.01.2015р. складає 993 931,47 грн..
Враховуючи існуючу заборгованість та вимоги ст. 37 Закону України «Про іпотеку», представник ТОВ «Кей-Колект» 30.06.2017р. звернувся до Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова І.В. із заявою №23021016 про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.
Згідно рішення Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36012729 від 06.07.2017р. вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру у АДРЕСА_4 за суб'єктом ТОВ «Кей-Колект».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не отримали письмову вимогу про усунення порушень відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» або повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» посилається на те, що ним було виконано вимоги закону та на адресу боржника була направлена вимога, однак судова колегія критично ставиться до вказаних доводів на підставі наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копій поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи, відправниками цих вимог значаться ТОВ «Укрборг» та ТОВ «Кей-Колект».
Встановити дати вказаних відправлень відповідно до календарних штемпелів не надається можливим. Так, письмові вимоги ТОВ «Кей-Колект» про усунення порушень основного зобов'язання від 15.04.2014р. на ім'я ОСОБА_6 відповідно до рекомендованого повідомлення нібито отримані нею 23.01.2014р., що є неможливим. Крім того, у вказаних вимогах датованих 15.04.2014р. та 12.01.2015р., сума боргу за Кредитним договором є однаковою у доларовому еквіваленті, а заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2014р., стягнута з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість у сумі еквівалентній 58 234,09 дол. США.
Крім того, з повідомлення вбачається, що воно вручено невстановленій особі, без зазначення прізвища, що є неналежним сповіщенням боржника та його поручителя.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції судової юрисдикції.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені ст.15 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на момент звернення до суду із позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
При цьому згідно ст.2 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення до суду із позовом) завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (далі - суб'єкт владних повноважень), шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, з яких виник спір.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кей-Колект», Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігоря Володимировича, за участю третьої особи - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію.
Предметом розгляду даної справи по суті фактично є оцінка правомірності передачі квартири у власність ТОВ «Кей-Колект», а відтак питання про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про проведеня державної реєстрації права власності на нерухоме майно підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору, які виникли між сторонами, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2017 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено: 11 липня 2018 року.
Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький
А.І.Дрішлюк
Р.Д.Громік