13.07.2018
Справа № 642/5633/17,
Провадження 1кп/642/136/18
13 липня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №12017220510000396 від 06 лютого 2017 р. стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Солодирі, Володарсько-Волинського району Житомирської області, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, непрацюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
30 грудня 2016 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , прийшов у гості до потерпілого ОСОБА_5 у його квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Приблизно о 22 годині 00 хвилин у ОСОБА_4 виник умисле на таємне викрадення майна ОСОБА_5 , а саме його мобільного телефону марки «Lenovo S90». Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні кв. АДРЕСА_4 , діючи з прямим умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, у цілях власної наживи, з метою подальшої реалізації викраденого, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Lenovo S90», який належав потерпілому ОСОБА_5 , та який знаходився у внутрішньому кармані його куртки, що висіла на вішалці у коридорі його квартири, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1524 від 09.02.2017 склала 2579 гривень 72 копійки.
Після чого, ОСОБА_4 разом з викраденим майном зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у інкримінованому злочині визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину та показав, що він 30 грудня 2016 року ввечері знаходячись в гостях у квартирі ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з внутрішнього кармані куртки потерпілого, що висіла на вішалці у коридорі таємно викрав мобільний телефон марки «Lenovo S90», після чого зник з місця вчинення злочину та в подальшому продав телефон за 500 грн.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють обставини вчиненого злочину і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, проти чого не заперечували сторони кримінального провадження.
Суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, не працює, розлучений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем попередньої реєстрації характеризується задовільно, має неповнолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин що його обтяжують, дані про особу обвинуваченого, те, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, та вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді арешту.
Разом із цим, ОСОБА_4 під час судового розгляду заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі п. в) ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" у зв'язку з тим, що він має неповнолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", в редакції Закону від 27.02.2014р., особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання законом про амністію. Встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, ухвалює обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
За змістом п. в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав законної сили 07.09.2017р. звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, осіб визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України особи, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей - інвалідів та/або повнолітнього сина, дочку, визнаних інвалідами.
Відповідно до ст.10 Закону питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий, відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, має доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 яким не виповнилося 18 років та стосовно яких він не позбавлений батьківських прав, що підтверджується довідкою Краснокутського районного суду Харківської області від 14.06.2018р., тому обвинувачений підлягає звільненню від призначеного судом покарання на підставі п. в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до вимог ст.124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави належить стягнути процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1524 від 09.02.2017р. в розмірі 176 грн. 20 коп.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 394 КПК України, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. в) ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році", суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді одного місяця арешту.
На підставі ч.2 ст.86 КК України, п. в) ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" - звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати - вартість за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1524 від 09.02.2017р. в розмірі 176 грн. 20 коп.
Речові докази: мобільний телефон марки «Lenovo S90», який знаходиться по зберігальній розписці від 03.04.2017р. у потерпілого ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутим ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1