Справа № 372/973/18
Провадження № 2-947/18
(ЗАОЧНЕ)
13 липня 2018 року Обухівський районний суд
Київської області в складі :
Головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Буртовій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/973/18 за позовом ОСОБА_1 до Українкої міської ради Обухівського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,
Позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Українкої міської ради Обухівського району Київської області, третя особа ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,09138 га для будівництва та обслуговування 60/100 жилого будинку АДРЕСА_2, шляхом отримання на своє ім'я технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та реєстрації права власності на цю земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, до складу якого входив житловий будинок АДРЕСА_3 та частина житлового будинку АДРЕСА_2 по цій же вулиці. При житті ОСОБА_4 склав заповіт на даний будинок АДРЕСА_3 на позивача та ОСОБА_5 19.07.2002 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 успадкувала за заповітом після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_2 Матері позивача ОСОБА_3 згідно рішення народного суду Обухівського району від 16.05.1975 року належало 60/100 будинку АДРЕСА_2. При житті ОСОБА_4, а саме 25.03.1997 року було прийнято рішення № 133 ВК Української міської ради про передачу безоплатно у власність АДРЕСА_2 земельної ділянки для обслуговування жилого будинку розміром 0,10 га та 0,2046 га для ведення підсобного господарства, та був наданий дозвіл на підготовку документів для отримання державного акту на право приватної власності на землю. ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації, але не встиг її закінчити та отримати державний акт на право приватної власності на землю. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача ОСОБА_3 При житті ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого 60/100 будинку АДРЕСА_2 заповіла позивачу. Позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дане майно. При житті ОСОБА_3 рішенням 7-ої сесії Української міської ради від 19.11.2002 року було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,09138 га для будівництва та обслуговування належних їй 60/100 житлового будинку АДРЕСА_2. Рішення є чинним і ніким не скасовано. Таким чином, ОСОБА_3 19.11.2002 року розпочала процес приватизації вказаної земельної ділянки, але не закінчила даний процес та не отримала державного акту на право приватної власності на землю. Позивач звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на завершення процедури приватизації вказаної вище земельної ділянки, на що 26.09.2017 року отримала відмову у зв'язку з тим, що вже один раз скористалася правом безоплатного отримання земельної ділянки. Тому, позивач була змушена звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Позивач в судове засідання не з'явилася, представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, на підставі наявних доказів у матеріалах справи. Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.12.1953 року, актовий запис № 3.
Факт зміни прізвища позивача підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 25.09.1971 року, актовий запис № 6491.
25.03.1997 року рішенням Виконавчого комітету Української міської ради народних депутатів передано безоплатно земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, для обслуговування житлового будинку 0,10 га та 0,2046 га для ведення підсобного господарства. Надано дозвіл на підготовку документів для одержання державного акту на право власності на землю.
19.07.2002 року позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, що складається з: жилого будинку АДРЕСА_3. Зареєстровано в реєстрі за № 1с-568.
19.11.2002 року рішенням 7-о сесії Української міської ради XXIУ скликання надано та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,09138 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, на якій розташована 0,6 частина житлового будинку та господарські споруди в АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_3 згідно рішення народного суду Обухівського району від 16.05.1975 року. Надано дозвіл на виготовлення державного акту на право приватної власності на землю у відповідності до матеріалів інвентаризації та діючого законодавства.
18.06.2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 Заповіт посвідчений державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В. Зареєстровано в реєстрі за № 766.
12.08.2010 року рішенням 59 сесії 5 скликання Української міської ради надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,091 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в м. Українка АДРЕСА_2.
11.10.2012 року рішенням 30 сесії 6 скликання внесено зміни до рішення 59 сесії та пропоновано ОСОБА_3 до 10.10.2013 року розроблену та погоджену в установленому порядку технічну документацію із землеустрою подати на розгляд до Української міської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 181.
18.11.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Української міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї мтері ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
16.06.2017 року позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, що складається з: 60/100 частин жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Зареєстровано в реєстрі за № 768.
26.09.2017 року Українська міська рада Обухівського району Київської області листом № 1582/0/2-17 відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,091 га АДРЕСА_2, в м. Українка, посилаючись на те, що позивач вже використала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до положень ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
Пунктом 4.20 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Витягу з Державного земельного кадастру.
За положеннями ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.
Померла ОСОБА_3 не завершила процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,09138 га для будівництва та обслуговування 60/100 жилого будинку АДРЕСА_2, відповідно до чинного законодавства України, та не отримала правовстановлюючого документу на дану земельну ділянку.
Право на завершення процедури приватизації та отримання земельної ділянки у власність, яке належало померлій ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до позивача, яка є спадкоємицею померлої.
Враховуючи ті обставини, що позивач успадкували право на одержання земельної ділянки площею 0,09138 га для будівництва та обслуговування 60/100 жилого будинку АДРЕСА_2 у власність, яке мала спадкодавиця, та в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації і одержати правовстановлюючого документу на вказане майно, то успадковане право позивач підлягає захисту в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 373, 1216, 1218, 1223, 1225, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 25, 79-1, 125, 152, 158 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 263-265, 354, 356 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Українкої міської ради Обухівського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 03067, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків суду не відомий, паспортні дані: НОМЕР_4, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України у місті Києві, 11.02.1997 року) право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,09138 га для будівництва та обслуговування 60/100 жилого будинку АДРЕСА_2, шляхом отримання на ім'я ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та реєстрації права власності на цю земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Київської області або через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя: