01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.04.2009 № 35/416
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від прокуратури - представник не з'явився
від позивача1 -представник не з'явився
від позивача2 - Коноплянко Т.В. - юрист
від відповідача1 - Нечипорук Н.О.- юрист
від відповідача2 - представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2008
у справі № 35/416 (суддя
за позовом Київський транспортний прокурор
до Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання права власності
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2008 позовні вимоги задоволенні в повному обсязі. Визнано за державою України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: - будівлю команди, загальною площею 268,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера П за технічним паспортом); - підсобно-допоміжне приміщення (гараж, дві прибудови, погріб, иядова яма), загальною площею 88,6 кв.м., розташована за адресою, м.Київ. вул. Сиваська, 1 (літера Р за технічним паспортом); - навіс (вольєр для собак), загальною площею 84 кв.м., розташована за адресою, м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера С за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця. Зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого
майна" здійснити державну реєстрацію права державної власності на наступні об'єкти нерухомого майна: - будівлю команди, загальною площею 268,8 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера П за технічним паспортом); -підсобно-допоміжне приміщення (гараж, дві прибудови, погріб, оглядова яма), загальною площею 88,6 кв.м., розташована за адресою, м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера Р за технічним паспортом); - навіс (вольєр для собак), загальною площею 84 кв.м., розташована за адресою, м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера С за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально- галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця. Стягнуто з Комунального підприємства «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2008 Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скаржник в обґрунтування своїх вимог посилався на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи які місцевий суд визнав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вказував, що в позовній заяві позивач не зазначив, які саме права та охоронювані законом інтереси держави і позивача порушено відповідачем1; позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фінансування будівництва та створення спірних будівель за власні кошти, тому позовні вимоги не доведені та необґрунтовані документально.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2009, порушено апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 09.04.2009.
В судове засідання 19.09.2009 представники від прокуратури, позивача1, відповідача2 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення справи не надходило. Нових доказів по справі представниками сторін також надано не було.
Судова колегія визнала за можливе розглядати справу без участі представників від прокуратури, позивача1,відповідача2 за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Державне територіально - галузеве об'єднання „Південно- західна залізниця” - це створене на державній власності відповідно до ст.ст.1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутне територіально - галузеве об'єднання, що належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України - центрального органу виконавчої влади держави, яке виступає як орган управління майном про що зазначено в Статуті.
Згідно положень Статуту (п.п.4.1,4.3) джерелами формування майна залізниці є майно в т.ч. нерухоме передане залізниці. Майно залізниці складається з необоротних та оборотних активів, а також цінностей вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці. До складу залізниці згідно статуту входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби інші відособлені структурні підрозділи.
Згідно з інвентаризаційними картками основних засобів та технічними паспортами, серед інших об'єктів на балансі структурного підрозділу Південно-Західної залізниці - Київської дистанції електропостачання перебувають наступні об'єкти нерухомості:
будівля команди, загальною площею 268,8 кв.м., розташована за :адресою: м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера П за технічним паспортом);
підсобно-допоміжне приміщення (гараж, дві прибудови, погріб, оглядова яма), загальною площею 88,6 кв.м., розташована за адресою, м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера Р за технічним паспортом);
навіс (вольєр для собак), загальною площею 84 кв.м., розташована за адресою, м. Київ, вул. Сиваська, 1 (літера С за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач-2 за власний рахунок утримує зазначені будівлі, самостійно здійснює їх обслуговування та ремонт.
Згідно з вказаними інвентарними картками та даними бухгалтерського обліку спірні об'єкти було введено в експлуатацію у 1946-1948 роках, проте докази введення об'єктів в експлуатацію було втрачено.
03.07.2007 відокремлений підрозділ Київський загін воєнізованої охорони звернувся до Державного комітету архівів України про видачу відсутніх у Південно -західної залізниці документів для оформлення права власності.
У відповідь Державний комітет архівів України повідомив 17.07.2007(№17-124) що відомості про дозвіл на будівництво та акту вводу в експлуатацію вказаних об'єктів нерухомості не виявлено.
30.08.2007 та 09.09.2008 позивач 2 звертався з листами до відповідача2 з заявою про реєстрацію права власності на спірне майно. 16.10.2008 відповідач повідомив позивачу2 про те, що заявлене право на майно що не прийнято в експлуатацію та відповідач 2 матиме змогу провести державну реєстрацію права власності після надання належним чином оформленого акту про прийняття в експлуатацію та правовстановлюючого документа.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, відповідно до ст. 392 ЦК України.
Згідно ч.1ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч.5ст.22 ГК України).
Відповідно до ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Отже, здійснюючи право господарського відання суб'єкт господарювання володіє користується в розпоряджається майном на свій розсуд і здійснює відносно нього дії, які не суперечать закону та цілям діяльності.
Пунктом 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (далі - Положення ) передбачено, що останнє визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 (далі - Закон) речові права на нерухоме майно, що находяться на Території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій реєстрації.
Згідно з ч.8 ст.3 Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.
Згідно п.1.3-1.4 Положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Реєстрація прав власності на нерухоме майно-це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.
У відповідності до ст.19 Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, у т.ч. інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до п.3.5 Положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим право встановлювальним документом, разом з тим, реєстратору забороняється самостійне тлумачення прав власності на майно.
Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності (п.6.1 Положення).
Пунктом.2.1 Положення передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів, зокрема одним з яких є свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, а також рішення суду про визнання права власності.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання БТІ зареєструвати майно за позивачем є обґрунтованими відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам.
Доводи апелянта про те, що позивач не зазначав, які саме права та охоронювані законом інтереси держави і позивача порушено відповідачем1 не приймаються судом до уваги з огляду на те, предметом спору є саме визнання права власності, судом було визнано право власності на об'єкти нерухомого майна за Міністерством транспорту та зв'язку, і зобов'язано відповідача2 здійснити державну реєстрацію права державної власності спірного майна, а Головне управління не було зобов'язано до вчинення певних дій. Рішення є законним та обґрунтованим, прийняте з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин колегія суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 35/416 слід залишити в силі, підстав для його скасування, передбачених ст. 104 ГПК України, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Відмовити Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в задоволенні апеляційної скарги.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі №35/416 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 35/416 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді