Іменем України
13.01.10 Справа №7/382/08-28/272/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М. , Яценко О.М.
при секретарі: Акімовій Т.М.,
за участю представників:
позивача: Данилова С.О., довіреність № 09-18/1648 від 30.12.2009 року;
відповідача: Сиваш А.М., довіреність № 18-152 від 28.12.2009 року
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року у справі № 7/382/08-28/272/09
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)
про стягнення 114755,16 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про стягнення вартості недостачі феромарганцю марки ФМн78РБ в сумі 114755,16 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2009 року у справі № 7/382/08 (суддя Кутіщева Н.С.) у позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 49325грн.82коп. збитків та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2009 року справі №7/382/08 вищевказані рішення та постанову скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
У постанові суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи не врахували та не дослідили тієї обставини, у якому стані спірні вагони прибули на станцію Сартана Донецької залізниці, чи мали вони ознаки пошкодження та втрати вантажу; не дослідили дотримання сторонами порядку відправлення - приймання спірної продукції відповідно до вимог Статут залізниць України та Інструкції П-6.
При новому розгляді справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року у справі № 7/382/08-28/272/09 (суддя Яцун О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не обґрунтував та документально не довів наявність та розмір недостачі.
Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» не погодилося з рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року у справі №7/382/08-28/272/09 та звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року у справі №7/382/08-28/272/09 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» збитків від недостачі продукції у розмірі 114755,16 грн. Вважає, що рішення прийнято у невідповідності обставинам і матеріалам справи, не надано належної правової оцінки доводам, наведеним позивачем, з неправомірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що висновки суду про те, що відповідач виконав свої зобов'язання у момент передачі товару в розпорядження перевізника, не відповідає фактичним обставинам і умовам укладеного договору. Зазначає, що суд не прийняв до уваги акти складені позивачем про фактичну наявність продукції, які є належним доказом комісійної перевірки фактичної маси поставленого відповідачем товару, здійсненої з представником охоронної організації. Вказує, що посвідчення представників громадськості на перевірку спірних вагонів були видані у повній відповідності з п.21 Інструкції П-6. Зазначає, що акти про вагу тари складені позивачем у відповідності з умовами договору і Інструкції П-6, тому є належними доказами недостачі вантажу. Вважає, що позивачем у повному обсязі доведено факт спричинення відповідачем збитків у вигляді грошових коштів, сплачених за 24,733 тн. в базовій вазі недопоставленої продукції на суму 114755,16 грн.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.12.2009 року у справі № 7/382/08-28/272/09 прийнято апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року у справі № 7/382/08-28/272/09 до розгляду та призначено в засіданні на 13.01.2010 року.
У відзиві на апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Вважає, що постановлене по справі рішення є вірним, законним та обґрунтованим, а також відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вказує, що суд дійшов правильного висновку, що відповідач у повному обсязі виконав умови договору поставки, передавши його перевізнику. Посилання позивача на те, що вагони прибули на станцію призначення без ознак втрати та крадіжки не відповідає дійсності. Вважає, що акти комісійного переваження вантажу, складені позивачем та охоронцями Державного підприємства «Придніпровська залізниця» не можуть бути доказами недостачі, тому що ці акти складено з порушеннями. Вказує, що акти про фактичну наявність продукції не є належними доказами. Зазначає, що висновок суду про те, що акти про вагу тари не є належними доказами цілком правильний. Вважає, що посвідчення представників громадськості є нечинними та не дають право на участь у переважуванні тари вагону. Зауважує, що позивач всупереч вимогам договору та Інструкції П-6 безпідставно здійснив переважування порожньої тари в односторонньому порядку, тому акти про вагу тари не є належними доказами недостачі.
Розпорядженням В.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 16 від 13.01.2010 року справу № 7/382/08-28/272/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Хуторной В.М., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
В судовому засіданні 13.01.2010 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.
За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.
По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
24.03.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупцем) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (постачальником) було укладено договір поставки феросплавів №11-05/149/86.
Відповідно до п.3.1. договору, товар поставляєть ся на умовах FСА станція Запоріжжя Ліве (згідно ІНКОТЕРМС 2000р.), датою поставки та переходу права власності вважається дата штемпелю ст. Запоріжжя Ліве на залізничній накладній. Моментом переходу права власності вважається дата штемпеля станція Запоріжжя Ліве на ж/д накладеній. При поставці автомобільним транспортом покупця або наземного ним авто-перевізника, умови поставки СА склад постачальника. Моментом переходу права власності вважається момент приймання товару перевізником або покупцем до транспортування.
Пунктом 3.7 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 30.03.2005р.) сторони передбачили, що при відправці Товару залізничним транспортом Постачальник організовує контрольне переважування, що оформлюється комісійним актом переважування Товару на складі Постачальника, складеним Постачальником і охоронною організацією. Приймання Товару за кількістю проводиться на станції призначення за участю представників організації, яка забезпечує охорону Товару на шляху прямування. Фактична кількість поставленого Товару підтверджується наступними документами, оформленими в кількості п'яти екземплярів: актами комісійної перевірки ваги вантажу по брутто, складеними за участю представників Покупця і представників Постачальника, які здійснюють охорону Товару; актами комісійної перевірки ваги вантажу і ваги тари вагонів у Покупця, складеними за участю представників Покупця і представників Постачальника. ... У випадку неявки представника Постачальника протягом шести годин з моменту приймання Товару Покупцем за вагою брутто, для участі в переважуванні тари вагонів, вага тари вагонів підтверджується актами, складеними згідно з вимогами Інструкції Держарбітражу СРСР № П-6 (надалі -Інструкція П-6) за участю представника громадськості Покупця. При відвантаженні залізничним транспортом приймання Товару за кількістю у Покупця проводиться шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання Товару і ваги тари вагонів після звільнення її з-під товару на залізничних вагах Покупця за участю охоронної організації. Визначення ваги нетто проводиться шляхом вирахування з ваги брутто, визначеної на залізничних вагах Покупця, ваги тари вагона, визначеної на залізничних вагах Покупця, за участю охоронної організації.
Згідно ІНКОТЕРМС 2000р. поставка вважається здійсненою шляхом надання товару перевізнику. Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відпо відності до ст.А.4., тобто покупець зобов'язаний провести приймання товару у той час, коли продавець надав його перевізнику на станції відправлення Запоріжжя Ліве.
24.05.2005р. між відповідачем (замовником) та ДП Придніпровська залізниця (виконавцем) укладено договір про забезпечення охорони вантажів № 429, п.п. 2.2.3., 2.2.4. та 4.2 якого передбачено, що ДП «Придніпровська залізниця» несе відповідальність за недостачу вантажу.
Залізниця зобов'язалася не тільки доставити вантаж відповідачу на підставі договору перевезення - залізничної накладної, а ще й забезпечити його охорону під час перевезення.
Згідно з 2.1.3. договору №429 від 24.05.2005р., замовник зобов'язується передати вантаж виконавцю на території заводу за вагою з оформленням акта комісійної перевірки ваги та акта прийому-переда чі вантажу із записом часу, дати, затвердженого особистим підписом виконавця та підписом замовника.
На виконання умов договору, у вересні-жовтні 2005р. відповідач здійснив поставку товару позивачу, що підтверджується ж/д накладними: №45125409, 45125407, 45125410, 45125404, 45224725, 45224727, 45224726, 45224729, 45126686, 45224108, 45224111, 45126819, 45127454, 45127456, 45223574, 45223575, 45232127, 45232128, 45226911, 45226375, 45226379, 45225903, 45227846, 45228818, 45395808, 45395813, 45391366, 45391524, 45393065, 45392157, 45392162, 45394893, 45394888, 45390836.
Відповідач, на виконання п.2.1.3 договору №429 від 24.05.2005р., перед відправленням зважив вантаж та передавав його залізниці за актами прийому - здачі вантажу та актами комісійного перева жування вантажу (разом з залізницею).
У вказаних актах було зазначено за якою саме вагою залізниця прийняла вантаж під охорону.
Дата приймання вантажу до перевезення зазначена у заліз ничних накладних.
Пунктом 5.2. договору поставки передбачена попередня оплата поставленого товару. Позивачем була здійснена оплата виставлених рахунків в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що відповідачем була здійснена поставка товару в меншій кількості, ніж зазначено в супровідних документах, позивач вважає, що йому спричинено збитків на суму 114755грн.16коп.
Стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя вартості недостачі феромарганцю марки ФМн78РБ в сумі 114755,16 грн. було предметом судового позову у цій справі.
Колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, з урахуванням наступного:
Так, позивач вважає, що під час переважування вагонів було виявлено невідповідність ваги брутто товару зазначеної в рахунках-фактурах, виставлених відповідачем, та фактично отриманою.
Як встановлено судом, відповідач у повному обсязі виконав умови договору поставки і по ставив товар у кількості, зазначеній у залізничних накладних, передавши його перевізнику.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.1 ст.218 вказаного кодексу, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, включає: 1) протиправну поведінку суб'єкта господарювання; 2) наявність шкідливих наслідків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою; 4) вину правопорушника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відшкодування збитків, завданих порушенням правил здійснення господарської діяльності, є мірою господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч.1 ст.225 вказаного кодексу, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстав відповідальності, передбачених законом.
Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено належними доказами протиправність поведінки відповідача, яка б полягала в недопоставці товару, що виникла внаслідок невірного визначення ваги відвантаженої продукції і ваги тари вагонів.
Належних доказів, які б свідчили про невиконання відповідачем поставки на умовах FСА станція відправлення позивачем не надано.
Так, в актах комісійного переваження вантажу не зазначено осіб охорони, які здійснювали комісійне переважування та відсутні підписи на актах (акт від 11.09.2005р. на вагон 67922336, акт від 11.09.2005р. на вагон 673527028, акт від 15.09.2005р., акт від 13.10.2005р., акт від 18.10.2005р.).
В акті комісійного переважування вагону №65731085 відсутні не тільки підписи працівників охорони, а взагалі не має дати складання цього акту.
Вищевказане стосується і актів до вагонів 65535007, 67608950.
Представлені позивачем акти про фактичну наявність продукції не є належними доказами недостачі, оскільки згідно умов договору поставки, фактична кількість поставленої продукції пови нна підтверджуватися саме актами комісійної перевірки маси за участю представників охо рони та актами про вагу тари, складеними також з представниками охорони.
Позивачем здійснювалося переважування тари в односторонньому порядку із складанням нічим не передбачених актів про фактичну наявність продукції.
Акти про вагу тари також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно з умовами договору, вказані акти повинні складатися за участю представників позивача і представників відповідача. Визначення ваги нетто проводиться шляхом вирахування з ваги брутто, визначеної на залізничних вагах позивача, ваги тари вагона, визначеної на залізничних вагах позивача, за участю охоронної організації. У випадку неявки представника відповідача протягом шести годин з моменту приймання Товару позивачем за вагою брутто, для участі в переважуванні тари вагонів, вага тари вагонів підтверджується актами, складеними згідно з вимогами Інструкції П-6 за участю представника громадськості позивача. При відвантаженні залізничним транспортом приймання товару за кількістю у позивача проводиться шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання товару і ваги тари вагонів після звільнення її з-під товару на залізничних вагах позивача за участю охоронної організації.
Позивачем не надано доказів виклику представників відповідача для участі в переважуванні тари.
Акти про вагу тари складені за участю представників громадськості, які діяли на підставі посвідчень.
Відповідно до п.18 Інструкції П-6, за неявки представника відправника (виробника) по виклику отримувача, прийомка продукції за кількістю і складання акту про недостачу проводиться: а) за участю представника іншого підприємства (організації), або б) за участю представника громадськості підприємства-отримувача, або в) одностороннє підприємством-отримувачем, якщо відправник (виробник) надав згоду на односторонню прийомку продукції.
В порушення умов договору і Інструкції П-6, позивач, не викликавши представників відповідача (або охоронної організації), переважив тару і склав про це відповідні акти.
До того ж, посвідчення представників громадськості підписані директором по закупівлям та логістики О.М. Капровим.
Згідно п.21 Інструкції П-6 представнику, виділеному для участі у прийманні продукції за кількістю, видається належно оформлене та засвідчене печаткою підприємства, разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника. Посвідчення видане з порушенням вимог цієї Інструкції є недійсним.
Позивач не надав доказів, що директор по закупівлям та логістиці О.М.Капров є уповноваженим на підписання посвідчень на представників громадськості.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що акти комісійного переваження вантажу, складені з порушеннями, а тому не є належними та допустимими доказами у справі.
Крім того, позивачем в порушення вимог договору та Інструкції №П-6, без підставно здійснено переважування порожньої тари в односторонньому порядку, а отже і акти про вагу тари не є належними доказами недостачі.
Статтею 105 Статуту заліз ниць України, передбачено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріа льну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Пунктами 2.2.2 та 2.2.9 договору № 429 від 24.05.2005 року передбачено обов'язок охорони передати вантаж позивачу на станції призначення.
Згідно залізничних накладних, станцією призначення є станція Сартана Донецької залізниці.
Позивачем акти про фактичну наявність продукції безпідставно складені на станції Сортировочна.
Отже, вказані акти договором не передбачені та фіксують тільки внутрішню процедуру приймання вантажу.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено факт порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань та спричинення відповідачем збитків.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, щодо безпідставності вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді недопоставленого феросплаву у сумі 114755грн.16коп.
При розгляді цієї справи було враховано, що спірні вагони прибули на станцію Сартана Донецької залізниці. Згідно з наданими накладними у колонці найменування вантажу зазначено «навалом феросплави, яким не присвоєно найменування в алфавіті Феромарганець ФМн78РБ». В актах про фактичну наявність продукції складених на станції Сортировочна, де вагони розвантажувалися в графі стан поверхні вантажу, стан маркування поверхні зазначено: «поверхня вантажу у вагоні не порушена». Вантаж було завантажено засобами відповідача, розміщено та закріплено відповідно до МТУ МО 10/144 від 30.06.2005р. схеми 01.99 люка укручені та прийнято залізницею до перевезення без зауважень, про що свідчать відмітки у залізничних накладних. Перевезення вантажу здійснювалося у супроводі охорони залізниці - Воєнізована охорона ДП «Придніпровська залізниця», про що також зазначено у залізничних накладних.
Крім того, відповідно до ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоотримувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
У даному випадку, вагони були видані згідно ст.52 Статут заліз ниць України та позивач не вимагав складання комерційного акту, який став би підставою для від повідності відповідача.
Згідно п.5 Інструкції №П-6, у разі, коли при прийманні від органів транспорту є невідповідність найменування і ваги вантажу отримувач зобов'язаний вимагати від органів транспорту складання комерційного акта, а у разі відмови оскар жити її й провести приймання продукції1 порядку, передбаченому цією Інструкцією.
Доказів вимагання від залізниці складання комерційного акту, або оскарження відмови у складанні, позивач не надав.
Не було надано позивачем і доказів приймання продукції відповідно до Ін струкції №П-6.
Із наданих документів не вбачається порушень зобов'язань з боку відповідача щодо кількості поставленого вантажу.
Отже, позивач не обґрунтував та документально не довів наявність та розмір недостачі.
Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, із врахуванням вказівок касаційної інстанції, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду по цій справі.
Апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом та апеляційною скаргою відносяться на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року у справі № 7/382/08-28/272/09 - без змін.
Головуючий суддя Кагітіна Л.П.
судді Кагітіна Л.П.
Хуторной В.М. Яценко О.М.