Іменем України
12.01.10 Справа №9/133-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Зубкова Т.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі Лолі Н.О.
За участю представників сторін: від позивача - Препелиця Ю.В., довіреність від 26.08.2009 р.; від відповідача - не з'явився;
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» на рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2009 р. по справі № 9/133-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрал Плюс», м. Дніпропетровськ (скорочено ТОВ «Юрал Плюс»);
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія», м. Херсон (скорочено ВАТ «Індустріальна скляна компанія»);
про стягнення 55740,55 грн.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3 від 12.01.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі суддів: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Шевченко Т.М., якою справу прийнято до свого провадження.
Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Ребриста С.В.) від 30.10.2009 р. у справі № 9/133-09 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 48035,8 грн., 5955,82 грн. пені, 2545,92 грн. інфляційних збитків та судові витрати.
Задовольняючи вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 48035,8 грн. та інфляційних збитків в сумі 2345,92 грн. суд зазначив, що вимоги в цій частині є обґрунтованими та підтверджені належними доказами. Стосовно вимог щодо стягнення пені в сумі 6441,41 грн. та відмовляючи частково в цій вимозі суд зазначив, що позивачем завищено розрахунок пені на 18 кал. днів, а тому пеня із розрахунку шести місяців за даним позовом становить 5955,82 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ВАТ «Індустріальна скляна компанія», відповідач по справі, звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. З висновком суду щодо стягнення з товариства боргу, інфляційних збитків та пені не погоджується, оскільки вважає, що сторонами по договору №1401 від 14.01.2009 р. не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов таких як обсяг, кількість, марка, ціна та асортимент партій товару, тобто на думку скаржника, вказаний договір є неукладеним. Звертає увагу суду на те, що претензія від 14.07.2009 р. не може вважатися належною вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки в ній вимагається від відповідача належне виконання зобов'язань за договором №1401 від 14.01.2009 р., в рамках якого сторони не вчиняли жодних юридично значимих дій. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2009 р. по даній справі та відмовити в задоволені позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про час, дату та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
ТОВ «Юрал Плюс», позивач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить апеляційну скаргу ВАТ «Індустріальна скляна компанія» залишити без задоволення, а рішення по справі № 9/133-09 від 30.10.2009 р. - без змін.
Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти доводів апеляційної скарги та підтримує доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представником позивача було надано копію специфікації №1 від 03.02.2009 р. до договору №1401 (оригінал для огляду) та пояснення щодо неможливості своєчасного її надання суду (спірну специфікацію було знайдено в документах 2008 р. вже після розгляду справи в суді першої інстанції).
За клопотанням представника позивача судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за його згодою в судовому засіданні 12.01.10 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
14.01.2009 р. між ВАТ «Індустріальна скляна компанія» (покупець, відповідач у справі) та ТОВ «Юрал Плюс» (поставщик, позивач у справі) укладено договір поставки №1401 (далі договір №1401), за умовами якого поставщик зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити Стреч - плівку (для механічного обгортання), плівку п/пропіленову, захисний куток і скоби С-16 (п. 1.1 договору №1401).
Згідно з п. 1.2 договору №1401, об'єм, кількість, марка, ціна та асортимент партій товару, що поставляється, а також строки поставки визначаються в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.
Оплата товару здійснюється по факту поставки протягом 20 банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (п. 2.3 договору №1401).
Відповідно до п. 3.1 договору №1401, попередньо - можливий об'єм, та строки поставки узгоджуються протягом 3 днів, що передує з моменту подання заявки покупця. (Представник позивача пояснив, що заявка відбувалась в усній формі).
Пунктом 2.5 вказаного договору, сторони обумовили перелік документів, які надаються постачальником - позивача з кожною партією товару, а саме: рахунок - фактура, сертифікат якості виробника, видаткова накладна, податкова накладна та товарно - транспортна накладна.
Відповідно до п. 5.2 договору №1401, у разі несвоєчасної оплати партії товару, покупець сплачує поставщику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми, оплата якої прострочена.
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009 р., але в любому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п. 8. 1 договору №1401).
Факт отримання відповідачем зазначеного товару на суму 65035,8 грн. підтверджується підписом представника відповідача та печаткою підприємства на видаткових накладних: № РН-0107 від 05.02.2009 р. на суму 27639,28 грн., №РН-0165 від 20.02.2009 р. на суму 33870,46 грн., №РН-0186 від 26.02.2009 р. на суму 3526,06 грн. та довіреностями на отримання товару № ИСК 0052 від 05.02.2009 р., №ИСК 0086 від 20.02.2009 р. та №ИСК 0097 від 26.02.2009 р.
Свої зобов'язання перед позивачем відповідач належним чином не виконав. За поставлений товар розрахувався з позивачем частково, сплативши 17000 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив претензію № 1407/1 від 14.07.2009 р., згідно якої просить відповідача погасити борг в сумі 48035,8 грн. Вказану претензію відповідач отримав 17.07.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а. 15 с.) та залишив без відповіді.
Предметом розгляду в суді першої інстанції було стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції за березень - червень 2009 р. в сумі 50708,77 грн. (з якої 48035,8 грн. основний борг) та пені в розмірі 6441,44 грн. на підставі п. 5.2 договору №1401.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.10.2009 р. по справі №9/133-09 позовні вимоги задоволено частково, з чим не погодився відповідач та оскаржує його в апеляційному порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 2.3 договору №1401 сторони обумовили, що оплата здійснюється по факту поставки протягом 20 банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За отриманий від позивача товар на загальну суму 65035,8 грн. відповідач розрахувався частково, сплативши лише 17000 грн. Доказів сплати заборгованості в сумі 48035,8 грн. відповідачем суду не надано. Вимогу позивача від 14.07.2009 року № 1407/1 про сплату боргу в сумі 48035, 80 грн., відповідачем залишено без відповіді.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог відносно стягнення суми заборгованості за договором № 1401.
Доводи відповідача щодо неукладеності договору поставки № 1401 від 14.01.2009 р. в даному випадку є безпідставними, оскільки в судовому засіданні представником позивача було надано специфікацію №1 від 03. 02.2009 р. до вказаного договору, згідно якої вбачається, що між сторонами було досягнуто всіх істотних умов таких як: найменування товару (предмет договору), ціна (за одиницю продукції) та об'єм поставки (кількість). Зазначена специфікація підписана представником відповідача та скріплена печаткою підприємства відповідача, а тому твердження відповідача про відсутність підстав поставки товару в рамках договору (за накладними), є безпідставним.
Посилання відповідача, що претензія від 14.07.2009 р. не може вважатися вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки сторони не вчинили жодних юридично значимих дій, колегією суддів до уваги не приймається.
Крім того, позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання просить стягнути з відповідача пеню сумі 6441,44 грн., яку господарським судом задоволено частково та з висновком якого колегія суддів погоджується частково з урахуванням нижчевикладеного.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі статтю 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стягнення пені у випадку несвоєчасної оплати або порушення строків виконання передбачено п. 5. 2 договору №1401.
Визначений позивачем в розрахунку до заяви про збільшення позовних вимог (а. 49 с.) розмір пені в сумі 6441,44 грн. є необґрунтованим.
Стягнення господарським судом пені в розмірі 5955,82 грн. є також помилковим, оскільки здійснивши перерахунок пені з урахуванням приписів п. 6 ст. 232 ГК України, яка встановлює обмеження нарахування штрафних санкцій місяцями, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги про її стягнення підлягають задоволенню в сумі 5728,79 грн., а саме: за період з 06.03.2009 р. по 09.03.2009 р. в сумі 64,80 грн., за період з 10.03.2009 р. по 12.03.2009 р. в сумі 44,66 грн., за період з 13.03.2009 р. по 16.03.2009 р. в сумі 56,91 грн., за період з 17.03.2009 р. по 19.03.2009 р. в сумі 40,71 грн., за період з 20.03.2009 р. по 25.03.2009 р. в сумі 215,05 грн., за період з 26.03.2009 р. по 25.05.2009 р. в сумі 2327,79 грн., за період з 26.05.2009 р. по 15.06.2009 р. в сумі 629, 07 грн., за період з 16.06.2009 р. по 11.08.2009 р. в сумі 1621, 37 грн. та за період з 11.08.2009 р. по 06.09.2009 р. в сумі 728, 43 грн., а тому в решті вимог про стягнення пені слід відмовити як заявлених необґрунтовано.
Таким чином, до стягнення підлягає пеня в сумі 5728, 79 грн.
Також, позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання просить стягнути з відповідача інфляційних збитків в сумі 2545,92 грн., які господарським судом задоволено та з висновком якого колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Вимога про стягнення з відповідача 2545, 92 грн. інфляційних збитків за період з 06.03.2009 р. по 30.09.2009 р. з урахуванням наведених норм є законною та такою що підлягає стягненню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2009 р. по даній справі слід змінити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті держмита, витрати послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а також витрати державного мита за перегляд справи в апеляційній інстанції відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» залишити без задоволення. Рішення господарського суду змінити в частині стягнення пені. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» (73050, м. Херсон , провулок Янтарний, 2, п/р 26007310053001 в ХФ АБ «Південний», МФО 352640, код ЄДРПОУ 35568570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрал Плюс» (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко - Попеля, 13, п/р 26008050301732 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 33185203) основного боргу в сумі 48035 (сорок вісім тисяч тридцять) грн. 80 коп., 5728 (п'ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 79 коп. пені, 2545 (дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 92 коп. інфляційних збитків, 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 83 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. У задоволенні решти позову відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрал Плюс» (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко - Попеля, 13, п/р 26008050301732 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 33185203) на користь Відкритого акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» (73050, м. Херсон , провулок Янтарний, 2, п/р 26007310053001 в ХФ АБ «Південний», МФО 352640, код ЄДРПОУ 35568570) державного мита в розмірі 5,66 грн. за апеляційний перегляд справи.».
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.
Зубкова Т.П. Шевченко Т. М.