Іменем України
12.01.10 Справа №3/144-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Зубкова Т.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі Лолі Н.О.
За участю представників сторін: від позивача - Кравцов С.А., голова правління, Цвеліков С.В., довіреність від 25.08.2009 р.; від відповідача - не з'явився;
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зоря Інгулу» на рішення господарського суду Херсонської області 19.10.2009 р. у справі № 3/144-09
за позовом: Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зоря Інгулу», м. Баштанка Миколаївської області (скорочено ЗАСТ «Зоря Інгулу»);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон», смт. Зеленівка (скорочено ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон»);
про стягнення 65415,39 грн.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Запорізького апеляційного господарського суду №2 від 12.01.2010 р. справу № 3/144-09 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Шевченко Т.М., якою справа прийнята до свого провадження.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.10.2009 р. по справі № 3/144-09 (суддя Сулімовська М.Б.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4710,83 грн. пені, 1916,09 грн. інфляційних збитків, 604,2 грн. річних та судові витрати.
Вказане рішення мотивовано тим, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 7231,12 грн., з яких 4710, 83 грн. пені, 1916, 09 грн. інфляційних збитків та 604, 20 грн. річних. В частині відмови в стягненні 18505, 21 грн. пені, 35418,12 грн. інфляційних збитків та 4260,94 грн. річних суд мотивував, що вони є необґрунтовані, оскільки заявлені за період, коли було надано відстрочку виконання судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ЗАСТ «Зоря Інгулу», позивач у справі, звернулось з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення по даній справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку скаржника, господарський суд дійшов помилкового висновку, що надання відстрочки виконання судового рішення в частині стягнення боргу з 12.03.2009 р. по 12.05.2009 р. звільняє відповідача боржника від належного виконання ним договірних зобов'язань і, як наслідок, від відповідальності (саме за цей період позивачу відмовлено у стягненні пені, інфляційних збитків та 3% річних). Вважає, що відповідно до п. 7.3 договору, за несвоєчасну оплату поставленої сільськогосподарської продукції відповідач має сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несплати від суми простроченого платежу за період з 14.01.2009 р. по 09.07.2009 р., яка складає 23216,04 грн. та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України річних в сумі 4865,14 грн. та інфляційних втрат в сумі 37334,21 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.
ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон», відповідач у справі, відзиву на апеляційну скаргу не надало, представник в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
За клопотанням представників позивача судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою в судовому засіданні 12.02.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.03.2009 р. по справі № 9/14-09 позовні вимоги з урахуванням уточнених позовних вимог задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 251549,7 грн. основного боргу, 15650,41 грн. пені, 3186,1 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. витрат з оплати послуг адвоката. Відстрочено до 12.05.2009 р. виконання рішення в частині стягнення 241549,7 грн. основної суми боргу, 3186,1 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. витрат з послуг адвоката. Розстрочено строком на шість місяців виконання рішення в частині стягнення пені в сумі 15650,41 грн. в наступних частинах: березень 2009 р. в сумі 2608,41 грн., квітень 2009 р. в сумі 2608,4 грн., травень 2009 р. в сумі 2608,4 грн., червень 2009 р. в сумі 2608,4 грн., липень 2009 р. в сумі 2608,4 грн. та серпень 2009 р. в сумі 2608,4 грн.
Грошові зобов'язання відповідача по основній сумі боргу, стягнення яких було предметом спору по справі №9/14-09 виконанні відповідачем лише 09.07.2009 року, що підтверджується копіями банківських виписок.
Предметом розгляду в суді першої інстанції було стягнення з відповідача пені в сумі 23216,04 грн. за період з 14.01.2009 р. по 09.07.2009 р. у відповідності до п. 7. 3 договору поставки (за кожен день несплати від суми простроченого платежу) та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 4865,14 грн. та 37334,21 грн. індексу інфляції, всього на суму 65415,39 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.10.2009 р. по справі № 3/144-09 позовні вимоги задоволено частково, з чим не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (п. 2 ст. 509 ЦК України).
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судовим рішеннями по справі № 9/14-09 від 12.03.2009 р. встановлено, що відповідач не виконав грошове зобов'язання за договором поставки щодо сплати позивачу основного боргу в сумі 241549,7 грн. за отриману продукцію.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
На час подачі позову по справі № 3/144-07, рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2009 р. у справі № 9/14-09 боржником в частині оплати основного боргу в сумі 24159,7 грн. виконано 09.07.2009 р.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Відтак, після прийняття судом рішення по справі № 9/14-09 про стягнення боргу за договором поставки грошове зобов'язання боржника (відповідача) не припинилось, оскільки кредитор (позивач) реально грошові кошти не отримав.
На сторону, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання. Передбачені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.
За таких обставин та з огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 3% річних за період з 20.10.2008 р. по 09.07.2009 р. та інфляційних втрат за період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р. є обґрунтованою, а тому висновок суду, що до стягнення підлягають 3 % річних та інфляційних втрат починаючи з 13 травня є помилковим. В той же час, розрахунок по нарахуванню інфляційних (а. 9 с.) пораховано позивачем не вірно, а розрахунок по нарахуванню 3 % річних (а. 8 с.) містить помилки, а тому колегія суддів перерахувавши зазначені розрахунки по річним та інфляційним дійшла висновку, що до стягнення підлягають 3 % річних в сумі 4841,84 грн. за період з 20.10.2008 р. по 09.07.2009 р. та 32244,66 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р.
Колегія суддів також погоджується з доводами заявника апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача пені за період з 14.01.2009 р. по 09.07.2009 р. з огляду на таке.
Як вказано у вищевикладеному, з прийняттям судового рішення по справі №9/14-09 про стягнення боргу за договором поставки грошове зобов'язання боржника (відповідача) не припинилось.
Взяті на себе зобов'язання за договором поставки по оплаті за отриману продукцію відповідач виконав тільки 09.07.2009 р.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В той же час відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.3 договору поставки №70 від 10.10.2008 р. сторони визначили, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.
Тобто, сторони в договорі поставки визначили період нарахування пені - за кожний день прострочення, що є відмінним від положень ч. 6 ст. 231 ГК України, тому вимога позивача про стягнення пені за період з 14.01.2009 . по 09.07.2009 р. є обґрунтованою. Разом з тим, наданий позивачем розрахунок пені до позовної заяви (а. 7 с.) в періоді з 11.06.2009 р. по 15.06.2009 р. містить помилку, оскільки за вказаний період пеня складає 434,38 грн., а не 442,36 грн. Таким чином, з урахуванням зазначеної помилки до стягнення підлягає пеня за період з 14.01.2009 р. по 09.07.2009 р. в сумі 23208,66 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 19.10.2009 р. по даній справі слід змінити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті держмита, витрати послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а також витрати державного мита за перегляд справи в апеляційній інстанції відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зоря Інгулу» задовольнити частково. Рішення господарського суду Херсонської області від 19.10.2009 р. по справі №3/144-09 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» (73000, м. Херсон, селище Зеленівка, вул. Лесі Українки, буд.4, код ЄДРПОУ 33824405, п/р 26007110410101 у ЗАТ «Сведбанк Інвест» м. Херсона, МФО 320650) на користь Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зоря Інгулу» (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд.68, код ЄДРПОУ 03016555, п/р 260083969 у МОД АППБ «Аваль», МФО 326182) пеню в сумі 23208 (двадцять три тисячі двісті вісім) грн. 66 коп., 3% річних в сумі 4841 (чотири тисячі вісімсот сорок одна) грн. 84 коп., інфляційних втрат в сумі 32244 (тридцять дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 66 коп., державного мита в сумі 601 (шістсот одна) грн. 82 коп. та витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 108 (сто вісім) грн. 56 коп.
2. У задоволенні решти позову відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» (73000, м. Херсон, селище Зеленівка, вул. Лесі Українки, буд. 4, код ЄДРПОУ 33824405, п/р 26007110410101 у ЗАТ «Сведбанк Інвест» м. Херсона, МФО 320650) на користь Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зоря Інгулу» (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд.68, код ЄДРПОУ 03016555, п/р 260083969 у МОД АППБ «Аваль», МФО 326182) державного мита в розмірі 26,17 грн. за апеляційний перегляд справи.».
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.
Зубкова Т.П. Шевченко Т. М.