10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"22" грудня 2009 р. Справа № 16/313
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Медведчикова В.В. - представника за довіреністю №82/08 від 07.04.2009р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово", с.Оліївка Житомирського району
на рішення господарського суду Житомирської області
від "19" жовтня 2009 р. у справі № 16/313 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Металіст-Будметалоконструкція", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово", с.Оліївка Житомирського району
про стягнення 673242,49 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.10.2009р. у справі №16/313 позов акціонерного товариства "Металіст-Будметалоконструкція", м.Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово", с.Оліївка Житомирського району про стягнення 673242,49 грн. задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 422624,24грн. боргу, 51497,49грн. пені, 76186,76грн. інфляційних, 10120,79грн. 3% річних, 5604,29грн. витрат на оплату державного мита, 105,77грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Вважаючи вказане рішення місцевого господарського суду незаконним й таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначений судовий акт скасувати у частині задоволення позовних вимог (а.с. 102 - 104).
Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що:
- суд першої інстанції залишив заявлене ТОВ "Меблева фабрика Берегово" клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи без задоволення, мотивуючи тим, що доведення вказаних в клопотанні обставин не потребує спеціальних знань;
- при здійсненні перерахунку штрафних санкцій за договором на проектування, виготовлення конструкцій виробничого складського приміщення №06/01 ПМК від 10.04.07р. суд допускається помилки та не застосовує положення п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, де вказано, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки. Суд здійснив перерахунок штрафних санкцій з 05.12.2007р. по 04.06.2008р., тоді як позов АТ "Металіст-Будметалоконструкція" подано 16.02.2009р.;
- суд, всупереч вимог статей 231, 232 Господарського кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, підтвердив правильність нарахування позивачем штрафних санкцій по договорам від 10.04.2007р., 03.09.2007р. та актах приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, січень 2008 року, червень 2008 року.
У відзиві на апеляційну скаргу від 22.12.2009р. позивач заперечив проти доводів та вимог, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення місцевого господарського суду прийнятим з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційний господарський суд залишити її без задоволення. Зазначив, що посилання відповідача на п.1 ч.2 ст.258 ЦК України є безпідставним, оскільки згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленої до винесення ним рішення. Такої заяви від відповідача не надійшло (а.с.111).
В судовому засіданні 22.12.2009р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду від 19.10.2009р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився та подав до суду клопотання від 21.12.2009р. про відкладення слухання справи через неможливість прибути до суду у зв'язку з хворобою представника (а.с. 110).
Клопотання про відкладення слухання справи колегія суддів до уваги не приймає оскільки воно не підтверджене належними доказами.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання (про що свідчить клопотання відповідача про відкладення розгляду справи), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.04.2007р. між АТ "Металіст-Будметалоконструкція" (виконавець) та ТОВ "Меблева фабрика Берегово" (замовник) укладено договір на проектування, виготовлення конструкцій виробничого складського приміщення №06/01 ПМК, згідно п.п.1.1, 1.2 яких, виконавець (позивач) зобов'язався згідно технічного завдання замовника виконати конструктивну частину проекту реконструйованого виробничо-складського цеху в м.Житомирі, виготовити металоконструкції згідно вимог креслень марки КМ та КМД, відгрузити металоконструкції, а замовник (відповідач) зобов'язався оплатити вартість металоконструкцій та наданих послуг, відповідно до умов договору (а.с. 13 - 16).
Згідно додаткової угоди №1 до договору №06/01ПМК від 10.04.2007р., об'єм виробництва складає 323,865тн. Оплачені металоконструкції повинні бути виготовлені до 30.11.2007р. Вартість проектних робіт складає 105000,00грн., загальна вартість договору - 2890239,00грн. (а.с.17).
Згідно п.п.6.2.1,6.2.2 договору №06/01 ПМК від 10.04.2007р., за проектні роботи, відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача в рахунок передоплати 43000,00грн. на протязі шести банківських днів з моменту підписання договору, а остаточний розрахунок в розмірі 53000,00грн. - після повідомлення про готовність проектної документації. Оплата за металоконструкції здійснюється наступним чином: 01.06.2007р.- 400000,00грн., 22.06.2007р. - 791960,00грн., 12.07.2007р. - 600000,00грн., 20.07.2007р. - 500000,00грн., а остаточний розрахунок приблизно 374040,00грн. проводиться по факту 100% виготовлення металоконструкцій.
Позивач поставив відповідачу металоконструкцію на суму 52915,82грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000293 від 04.12.2007р. та довіреністю серії ЯОР №250512 (а.с.18-19).
Всупереч умовам договору, відповідач оплатив поставлену металоконструкцію частково. Заборгованість відповідача за договором №06/01 ПМК від 10.04.2007р. становить 9117,24 грн.
03.09.2007р. між АТ "Металіст-Будметалоконструкція" (підрядник) та ТОВ "Меблева фабрика Берегово" (замовник) укладено договір на монтажні роботи №21/02 за умовами якого підрядник (позивач) зобов'язався змонтувати металоконструкції каркасу, покриття і огороджувальні конструкції реконструйованого виробничо-складського корпусу цеху ТІМ м.Житомир, згідно робочих креслень марки АС СМК-07004-АС (а.с. 20 - 22).
Пунктом 2.1 договору №21/02 від 03.09.2007р. сторони передбачили, що за виконану і прийняту замовником роботу, замовник (відповідач) зобов'язався сплатити підряднику орієнтовно 1132830,00грн. в тому числі ПДВ 20% - 188805,00грн.
Згідно п.2.2 договору №21/02 від 03.09.2007р., замовник зобов'язався на протязі п'яти банківських днів після підписання сторонами договору перерахувати підряднику передоплату в розмірі 50000,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 8333,33грн. Другий та наступні платежі здійснюються замовником щомісячно на протязі трьох банківських днів після підписання акту виконаних робіт за період. Розмір оплати відповідає сумі, що зазначена в акті виконаних робіт за період. Остаточний розрахунок проводиться за фактичну кількість виконаних робіт, після монтажу добірних елементів та підписання акту виконаних робіт на протязі трьох банківських днів.
На виконання умов договору №21/02 від 03.09.2007р., за період з вересня 2007р. по червень 2008р., позивач виконав монтажні роботи на загальну суму 901507,00грн., які відповідач прийняв по актам приймання виконаних підрядних робіт (а.с.23-29, 54-56).
Всупереч умовам договору, відповідач оплатив виконані роботи частково на суму 440000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.49-53,90-92).
Сума заборгованості за договором №21/02 від 03.09.2007р. становила 461507,00грн.
За вказаних обставин справи АТ "Металіст-Будметалоконструкція" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою №46/02 від 16.02.2009р. про стягнення з ТОВ "Меблева фабрика Берегово" 673242,49 грн., з яких: 9117,24 грн. основного боргу за договором №06/01 ПМК від 10.04.2007р., 19328,55грн. 0,5% штрафу, 1971,97 грн. інфляційних нарахувань, 317,25 грн. 3% річних; 461507,00грн. основного боргу за договором №21/02 від 03.09.2007р., 96982,15грн. пені, 74214,79грн. інфляційних нарахувань, 9803,54грн. 3% річних (а.с. 4 - 10).
У зв'язку з частковою оплатою відповідачем боргу в сумі 48000,00грн., які були зараховані позивачем в рахунок заборгованості по договору №21/02 від 03.09.2007р., останнім подано до суду розрахунок позовних вимог від 28.09.2009р., згідно якого основний борг по договору №21/02 від 03.09.2007р. становить 413507,00грн. (а.с.89 - 93).
Колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне:
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідач не надав суду доказів проведення з позивачем розрахунків у сумі 9117,24грн. у строки, що передбачені п.п.6.2.1, 6.2.2 договору №06/01 ПМК від 10.04.2007р., за поставлену металоконструкцію, та у сумі 413507,00грн. у строки, що визначені п.2.2 договору №21/02 від 03.09.2007р., за виконані монтажні роботи.
У відповідності до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача 422624,24грн. основного боргу (9117,24грн.+413507,00грн.).
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.ст.1,3 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.9.5 договору №06/01 ПМК від 10.04.2007р., за несвоєчасну оплату металоконструкцій, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 0,5% від їх вартості за кожен день прострочки.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.9.5 договору №06/01 ПМК від 10.04.2007р., нарахував до стягнення з відповідача 8296,69грн. пені за період з 05.12.2007р. по 31.01.2009р. (а.с.96).
Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 916,99грн. пені з 05.12.2007р. по 04.06.2008р. за порушення виконання грошового зобов'язання за договором №06/01 ПМК від 10.04.2007р.
Позивач на підставі п.7.4 договору №21/02 від 03.09.2007р. просить стягнути з відповідача неустойку, що згідно уточненого розрахунку позивача становить 50580,50 грн.(а.с.96).
Пунктом 7.4 договору №21/02 від 03.09.2007р. передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт, відповідач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.
Колегія суддів, перевіривши уточнений розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання за договором №06/01 ПМК від 10.04.2007р. 1971,97грн. інфляційних втрат з грудня 2007р. по листопад 2008р. та 317,25 грн. 3% річних з 05.12.2007р. по 31.01.2009р. За порушення виконання грошового зобов'язання за договором №21/02 від 03.09.2007р. позивачем нараховано до стягнення з відповідача 74214,79грн. інфляційних втрат з січня 2008р. по січень 2009р. та 9803,54грн. 3% річних за період з 22.12.2007р. по 31.01.2009р.
Колегія суддів, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних та 3% річних приходить до висновку, що вони здійснені з дотриманням норм законодавства, а тому правильно задоволені судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 19.10.2009р. у справі №16/313 є обґрунтованим та законним, а тому його слід залишити без змін.
Доводи ж апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та не є такими, що є підставою для скасування оскарженого рішення.
Колегія суддів звертає увагу місцевого господарського суду на допущену в тексті оскаржуваного рішення описку: в описовій та мотивувальній частині помилково зазначено найменування позивача акціонерне товариство "Стройметаллконструкция" замість акціонерне товариство "Металіст-Будметалоконструкція".
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 19 жовтня 2009року у справі №16/313 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово", с.Оліївка Житомирського району - без задоволення.
2. Справу №16/313 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.