донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.01.2010 р. справа №23/232
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Протченко
за участю представників сторін:
від позивача:Безмагоричних М.А. -по дов. №10/14059-226 від 31.12.2009р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашкомплект" м. Краматорськ, Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від25.11.2009 року
по справі№ 23/232 (суддя Забарющий М.І.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" м. Запоряжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашкомплект" м. Краматорськ, Донецької області
простягнення 152048 грн. 40 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.2009 року по справі № 23/232 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" м. Запоріжжя ( далі по тексту -ВАТ "Дніпроенерго") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашкомплект" м. Краматорськ, Донецької області (далі по тексту - ТОВ "Укрмашкомплект") про стягнення пені в сумі 105772 грн. 80 коп. та штрафу в розмірі 46275 грн. 60 коп., всього 152048 грн. 40коп. - задоволені повністю.
В обґрунтування рішення, місцевий суд послався на те, що позивач доказав ті обставини, на які він посилається у позовній заяві, та надав докази, що підтверджують вказані факти.
Не погодившись з прийнятим рішенням від 25.11.2009 року у справі № 23/232, ТОВ "Укрмашкомплект" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений судовий акт повністю та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 64785грн.84коп., штраф -46275 грн. 60 коп., витрати на держмито у розмірі 1109 грн.95коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 172грн. 28 коп., а також розстрочити сплату пені та штрафу на півроку.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, та судовий акт був ухвалений без урахування обставин, що мають вирішальне значення для справи.
Апелянт не скористався своїм процесуальним правом на участь його повноважного представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, не зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Повноважний представник ТОВ "Дніпроенерго" проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає рішення господарського суду таким, що відповідає нормам чинного законодавства, та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Проти розгляду справи у відсутності відповідача не заперечував.
Враховуючи вимоги ст.75 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія розглянула скаргу відповідача по суті за наявними у справі документами з урахуванням пояснень позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між сторонами по справі був укладений договір постачання № 1651 від 26.05.2008 року, згідно п.1.1 якого постачальник (ТОВ "Укрмашкомплект") зобов'язався передати покупцеві (ВАТ "Дніпроенерго"), а останній зобов'язався прийняти і сплатити продукцію - парогенератори не змонтовані, 2008-2009р.р. виготовлення, в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник постачає продукцію в наступні терміни:
поз.1 - вересень, жовтень, листопад 2008р.;
поз.2. - лютий-березень 2009р. з правом дострокової поставки. Продукція вважається переданою покупцеві з дати підписання видаткових накладних (п.2.4. договору). Постачальник надає покупцеві одночасно з продукцією, що поставляється, видаткову накладну на продукцію, що поставляється, податкову накладну, сертифікат якості.
Згідно п.п. 3.1., 3.2., ціна на продукцію, що поставляється, вказується в специфікації та є незмінною протягом дії цього договору, сума договору складає 3813240 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -20% - 635540 грн. 00коп.
Згідно п. 7.1 договору за порушення постачальником термінів постачання продукції, недопостачання або постачання некомплектної продукції обумовлених пунктами 2.1. та п.5.6. договору постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,2% від суми продукції, що не поставлена в установлений строк або недопоставлена, за кожен прострочений день постачання. За порушення термінів постачання понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Строк дії договору встановлюється з дати підписання до 30.04.2009р.
30 квітня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 1651, згідно якої термін постачання продукції за позицією 2 згідно специфікації до серпня 2009р.; строк дії договору продовжується до 30.12.2009р.
Як вбачається з наданих позивачем до справи документів, відповідач 21.10.2009р. поставив позивачу зубчастий вінець млина Ш-50, поставка якого була передбачена позицією № 2 специфікації договору № 1651. Факт поставки підтверджується накладною № 1021/008 від 21.10.2009р., підписаною представниками сторін.
Оскільки, позивач вважає, що останній строк постачання продукції згідно додаткової угоди № 2 від 30.04.2009 року закінчився 31.07.2009 року, то він звернувся в порядку ст. 5 Господарського процесуального кодексу України та ст. 222 Господарського кодексу України до відповідача з претензією № 10/9369 від 04.09.2009 року про сплату пені та штрафу за порушення договірних зобов'язань та поставку продукції на адресу ВАТ "Дніпроенерго".
01 жовтня 2009 року позивачем отримано листа за № 584, в якому ТОВ "Укрмашкомплект" визнає порушення умов договору, але у зв'язку з тяжким фінансовим станом, просить не застосовувати до нього штрафні санкції.
З цих підстав, ВАТ "Дніпроенерго" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Укрмашкомплект" про стягнення пені в сумі 105772 грн. 80 коп. за кожен прострочений день постачання продукції та штрафу в сумі 46275 грн. 60коп., а всього на загальну суму - 152048 грн. 40 коп. за період з 01.08.2009 року по 19.10.2009 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.2009 року по справі № 23/232 позовні вимоги задоволені.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, однак рішення господарського суду Донецької області підлягає зміні в частині нарахування суми пені з огляду на наступне.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов'язання, то це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статті 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Між ВАТ "Дніпроенерго" та ТОВ "Укрмашкомплект" був укладений договір № 1651 від 26.05.2008 року на поставку продукції, асортимент, кількість і ціна вказуються у специфікації.
В умовах укладеного договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання сторонами умов даного договору.
З накладної, про поставку продукції, вбачається, що відповідач не своєчасно виконав свої зобов'язання за договором щодо поставки товарів позивачу, оскільки термін постачання продукції згідно додаткової угоди № 2 передбачено до серпня 2009 року, однак, товар був поставлений лише 21.10.2009 року, що підтверджується підписами представників обох сторін в накладній.
Враховуючи те, що факт порушення умов договору, підтверджується наявними в справі документами, й відповідачем не заперечується, апеляційна інстанція вважає, що господарським судом Донецької області обґрунтовано задоволені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за несвоєчасне виконання умов договору.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно п. 7.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,2% від суми продукції, що не поставлена в установлений строк або недопоставлена, за кожен прострочений день постачання.
Також, цим же пунктом передбачено, що за порушення термінів постачання понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Оскільки, відповідач прострочив постачання товару на суму 661080грн.00коп. на 80 днів, позивачем згідно п. 7.1 договору за період з 01.08.2009року по 19.10.2009 року нарахована пеня у сумі 105772 грн. 80 коп.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( пені, штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 233 Господарського кодексу України.
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду.
Так, відповідно до зазначеної норми, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, якщо явна невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення зобов'язання, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржника; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Також, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідач визнав порушення умов договору про несвоєчасну поставку продукції.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги про стягнення пені у повному обсязі, але Донецький апеляційний господарський суд з урахуванням ступеня виконання зобов'язання відповідачем, його майнового стану, а також пропорційності вартості несвоєчасно поставленого майна до нарахованих штрафних санкцій, вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 52886 грн. 40 коп.
Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 46275 грн. 60 коп.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штраф за Цивільним кодексом України встановлюється за будь-яке порушення зобов'язання. Розмір штрафу встановлюється у вигляді проценту від суми порушеного зобов'язання, чи у твердій сумі, це сума, що стягується одноразово.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу та, враховуючи порушення відповідачем договірних зобов'язань, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги позивача в цій частині.
Не приймається судовою колегією до уваги й клопотання скаржника щодо надання розстрочки виконання рішення суду, оскільки останнім не надано суду апеляційної інстанції доказів скрутного фінансового становища відповідача.
Що стосується інших заперечень скаржника, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
У зв'язку з вищевикладеним, рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2009 року по справі № 23/232 підлягає зміні в частині нарахування суми пені на 50%, та підлягає стягненню в розмірі 52886 грн. 40 коп.
В решті, рішення господарського суду Донецької області від 25.112009 року по справі № 23/232 залишається без змін, оскільки воно законне та обґрунтоване.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача з урахуванням зменшення розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашкомплект" м. Краматорськ, Донецької області -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2009 року по справі № 23/232 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашкомплект" м. Краматорськ, Донецької області про стягнення пені в сумі 105772 грн. 80 коп. змінити.
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" м. Запоріжжя щодо стягнення пені в сумі 105772 грн. 80 коп. зменшити на 50%.
В решті, рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2009 року по справі № 23/232 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашкомплект" ( вул. Орджонікідзе, 6-г, м. Краматорськ, Донецької області р/р 26008201051001 в Краматорській філії АБ "Брокбізнесбанк", МФО 377078, ЄДРПОУ 25328457) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" ( вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя, р/р 26002301000076 у філії ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 00130872) пеню в розмірі 52886 грн. 40 коп., штраф в сумі 46275грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 991 грн. 62 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 153 грн. 92 коп.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5. ГСДО