Справа № 204/2313/18
Провадження № 2/204/1009/18
Іменем України
05 липня 2018 року м.Дніпро
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Тітової І.В.
за участю секретаря Овсякової М.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача-1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
06 квітня 2018 року до суду надійшов вищевказаний цивільний позов, у якому позивач просить визначити ОСОБА_1, 16.05.1950р.н., додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла 21 грудня 2004 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.12.2004р. померла дружина позивача - ОСОБА_6. Факт шлюбних відносин позивача з померлою підтверджується свідоцтвом про шлюб. Після смерті ОСОБА_6 залишилось майно, яке складається із 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд та будівель, розташованої в м.Дніпро по вул.Богданова, 33, на земельній ділянці площею 907 кв.м, яке померла отримала в спадщину від ОСОБА_7, що померла 03.08.1981р. Представник позивача звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу із заявою про видачу на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_6. Нотаріусу було надано необхідні документи, в тому числі свідоцтво про смерть ОСОБА_8 та особисті документи, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Згідно з постановою нотаріуса від 16 лютого 2018р., ОСОБА_1 пропустив зазначений у ст.1270 ЦК України строк у шість місяців, а тому було запропоновано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. У зазначений чинним законодавством строк ОСОБА_1 не міг звернутися своєчасно, так як саме в зазначений період часу проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, Російська Федерація. Смерть дружини стала страшним ударом для позивача, та дуже підкосила його здоров'я. Майже рік ОСОБА_1 хандрив та майже ні з ким не спілкувався. Крім того, ОСОБА_9 не знав про наявність спадкового майна у дружини, оскільки нерухомість в Україні вона отримала від своєї бабусі ще у 1994 році, а в Росії ОСОБА_1 живе з 1974 року. Документи на спадковий будинок знаходилися у ОСОБА_6 і лише нещодавно, перебираючи особисті речі померлої, були виявлені правовстановлюючі документи на спадкове майно. Спору про спадкування немає, а сама спадщина не визнана відумерлою, а отже вона є досі відкритою, тому, ОСОБА_1 має право на її прийняття як єдиний спадкоємець за законом саме на частину житлового будинку за адресою: вул.Богданова, 33, м.Дніпро. Діти позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від свого права на спадкування на користь останнього, що підтверджується відповідними заявами.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача-1 ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також надав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідачі - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали суду нотаріально посвідчені заяви про розгляд справи без їх участі.
Третя особа у судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
21 грудня 2004 року померла дружина позивача - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.12.2004р. і свідоцтвом про укладення шлюбу від 25.09.2017р.(а.с.14-15, 34-35).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.09.1981р., зареєстрованого в реєстрі за №2-5599, ОСОБА_6 належить 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових споруд та будівель, розташованого в м.Дніпро по вул.Богданова, 33, на земельній ділянці площею 907 кв.м (а.с.16, 36)
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, але строк для її прийняття було пропущено позивачем у зв'язку із тим, що не знав про наявність спадкового майна у дружини, оскільки нерухомість в Україні вона отримала від своєї бабусі ще у 1994 році, а в Росії ОСОБА_1 живе з 1974 року.
16 лютого 2018р. представник позивача звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с.12, 33).
Згідно з постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 16.02.2018р. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, померлої 21 грудня 2004 року було відмовлено (а.с.12, 33).
Відповідно до заяв, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 фактично в управління спадковим майном не вступали, проти отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину не заперечують (а.с.17-18, 37-38).
Відповідно до ч.3 ст.1273 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
За таких обставин, суд доходить висновку, що строк для прийняття спадщини було пропущено позивачем з поважної причини - у зв'язку із тим, що він не знав про наявність спадкового майна у дружини, оскільки нерухомість в Україні (в іншій державі) вона отримала від своєї бабусі ще у 1994 році, а в Росії ОСОБА_1 живе з 1974 року, він не мав можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у строк, передбачений чинним законодавством, що було доведено представником позивача під час розгляду справи, а тому цивільний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України,
Цивільний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1, 16.05.1950р.н., додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла 21 грудня 2004 року - один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 13 липня 2018 року
Суддя І.В. Тітова