03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 756/6430/17
№ апеляційного провадження:22-ц/796/4854/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
12 липня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Стрижеуса А.М., Прокопчук Н.О.,
при секретарі - Сербін Т.І.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-
В травні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 6 квітня 2013 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Оболонським районним управлінням юстиції у місті Києві, Свідоцтво НОМЕР_1, видане 6 квітня 2013 року.
Зазначила, що в шлюбі у подружжя народився син ОСОБА_5, який після розлучення проживає з позивачем.
Також зазначила, що ОСОБА_4 не надає добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини, а сама ОСОБА_3 перебуває на даний час у декретній відпустці.
У зв'язку із викладеним, просила суд стягнути аліменти з ОСОБА_4 на її користь у твердій грошовій сумі - 1684 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність особи, яка не з'явилася.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 6 квітня 2013 року між року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено шлюб, зареєстрований Оболонським районним управлінням юстиції у місті Києві, Свідоцтво НОМЕР_1, видане 6 квітня 2013 року (а.с. 4).
У шлюбі в сторін народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також з матеріалів справи вбачається, що сторони припинили сімейні відносини та проживають окремо.
На даний час дитина проживає разом зі матір'ю.
Згідно вимог ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти на одного з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Згідно ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловік - батька дитини до досягнення дитиною 3 років.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи ОСОБА_5 вже виповнилось 3,5 роки, а позивачкою подано завідомо безпідставний позов.
Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитись не можна з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 13 травня 2017 року, тобто на момент звернення до суду дитині не виповнилось 3 років (2,7 роки).
За ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
З наказу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 вересня 2015 року № 402-к вбачається, що ОСОБА_3 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16 вересня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.7).
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 офіційно не працює.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З урахуванням того, що дитина знаходиться на утриманні позивача, яка не працює у зв'язку із доглядом малолітньої дитини, а також враховуючи, що у відповідача немає інших осіб на утриманні та він офіційно не працевлаштований, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1684 грн. щомісячно з 17 травня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року - до досягнення дитиною трирічного віку .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року скасувати, прийняти постанову наступного змісту.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1684 грн. щомісячно, починаючи з 13 травня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 12 липня 2018 року.
Головуючий
Судді