Справа № 2а-8629/09/1570
18 грудня 2009 року
м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Руденко І.В.,
за участю:
-представника позивача - Грицюк О.О. (довіреність №1852/10 від 25.02.2009),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси до ВАТ «Третій автобусний парк» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у сумі 51378,86,-
Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ВАТ «Третій автобусний парк» про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (з урахуванням уточнення позовних вимог від 29.09.2009 а.с.127) в розмірі 51 378,86 грн., зазначивши в позові, що УПФУ в Суворовському районі м. Одеси на підставі довідок, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідних для призначення пільгових пенсій, виданих ВАТ «Третій автобусний парк», було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно п.«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (згідно зміни позовних вимог від 17.07.2009 а.с. 74) колишнім працівникам зазначеного підприємства. Управлінням Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси своєчасно і в повному обсязі виплачено зазначеним працівникам пенсії на загальну суму 51378,86 грн.
ВАТ «Третій автобусний парк» заперечував проти позовних вимог з підстав викладених у запереченні до адміністративного позову, зазначаючи, що пункт «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не відноситься ні до списку №1 ні до списку №2 Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», ні до категорії пільговості за результатами атестації, ні до інших пунктів та категорій, про які йдеться у частині 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV та Інструкції. Отже представники пункту «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пільгову пенсію в розмірі 100% від об'єкту оподаткування (абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування») але відшкодування цієї пенсії коштами відповідача ВАТ «Третій автобусний парк» у відповідності до вимог діючого законодавства не передбачено.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та з урахуванням уточнень до позовної заяви просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, але його представник в судове засідання не з'явився, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України справа розглядалась за його відсутності за наявними в справі доказами та запереченнями на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази суд встановив наступне.
ВАТ «Третій автобусний парк», перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Пунктом 1 статті 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою КМУ України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж пункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Однак ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України №1788-XII. Вони були направлені, зокрема на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.
Згідно п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003, № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
п.6.2 зазначеної Інструкції встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до п.6.8 зазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
П.6.9 Інструкції передбачено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі довідки, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишнім працівникам ВАТ «Третій автобусний парк» було призначено пенсії на пільгових умовах, які були своєчасно та у повному обсязі виплачені, повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачу надсилались.
Однак, відповідач, порушуючи вищевикладені приписи законодавства України, до теперішнього часу не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 51378,86 грн. , за період з березень - вересень 2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем доведено, що ВАТ «Третій автобусний парк» має заборгованість перед Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси по відшкодуванню фактично витрачених коштів в сумі 51378,86 грн . на виплату та доставку пільгових пенсій, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси до ВАТ «Третій автобусний парк» задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ВАТ "Третій автобусний парк" код. ЄДРПОУ 03115034, (65042 м.Одеса, вул. 7-а Пересипська 2а, р/р 26002000652001 в філії АКБ «Імексбанку» в м.Одесі, МФО 388584) на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси заборгованість у розмірі 51378,86 (п'ятдесят одна тисяча триста сімдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок) грн. на р/р 256043013704 в ООУ ВАТ «Ощадбанк України» в МФО 328845
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 23.12.2009
Суддя К.О. Танцюра
Постанова не набрала законної сили.