Справа № 2-а-8478/09/1570
01 грудня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Одесавинпром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000541620/0 від 22.05.09 р., -
Закрите акціонерне товариство «Одесавинпром» (надалі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі -Відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000541620/0 від 22.05.09 р.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на необґрунтованість прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000541620/0 від 22.05.09 р. у зв'язку з тим, що, на думку представника позивача, відповідно до положень п. «в» ч. 2 ст. 3 Закону України № 329/95-ВР від 15.09.1995р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» ЗАТ «Одесавинпром», реалізуючи підакцизний виноматеріал підприємствам вторинного виноробства, які теж є платниками акцизного збору, звільняється від сплати акцизного збору, що також підтверджується змістом абз.2 ст.2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07 травня 1996 року №178/96-ВР (надалі - Закон України №178/96-ВР). Представник позивача зазначає, що оскільки всі підприємства, яким позивачем був реалізований виноматеріал - підприємства вторинного виноробства, які використовують цей виноматеріал для виробництва готової продукції, акцизний збір за реалізований цим підприємствам виноматеріал позивач не повинен сплачувати; позивач реалізував власний виноматеріал, отриманий на давальницьких умовах, підприємствам вторинного виноробства, що відповідно до наведених норм закону звільняє його від обов'язку сплати акцизного збору на виноматеріал. На момент отримання сировини позивач вважав, що використає її у повному обсязі для виробництва готової продукції, акцизний збір не сплатив, проте не зміг сам використати у повному обсязі виготовлений на давальницьких умовах виноматеріал та прийняв рішення продати частину іншим виробникам підакцизної продукції; всі зазначені підприємства надали позивачу довідку за формою, наведеною в додатку 5 до Наказу ДПА України від 19.03.2001р. № 111 „Про затвердження положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору", що дало право позивачу не платити акцизний збір до бюджету. В момент отримання виноматеріалу від переробника давальницької сировини позивач не знав та не міг знати про те, що весь обсяг отриманого виноматеріалу він не використає. Також позивач зазначає, що не підлягають оподаткуванню митна вартість імпортованого або обороти від реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використається для виробництва підакцизних товарів; відповідно до абз.1 ст.2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» підакцизними є тільки виноматеріали, на які встановлений код 2204 30, тоді як на виноматеріали, вироблені для підприємства з давальницької сировини ВАТ „Южний", ВАТ „Долинка" та ТОВ „Винтрест", встановлені коди 2204 29, про які в законі вказівки відсутні, отже вказані виноматеріали не є підакцизним товаром, тому у даному випадку обороти з їх реалізації звільняються від сплати акцизного збору.
Представник відповідач в судовому засіданні з позовом не погодився та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись, на порушення позивачем п.п. "в" ч. 2 ст. 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", п. "а" ст. 2, п. "а" ч. 1 ст. 3, ч.3 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", абз.2 ст.2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», з огляду на те, що від сплати акцизного збору звільняється підакцизна сировина (виноматеріал), якщо вона отримана підприємством вторинного виноробства безпосередньо для власного виробництва підакцизних товарів, тоді як фактично Позивачем отримані з переробки виноматеріали частково реалізувало іншим підприємствам-виробникам готової алкогольної продукції, отже за період лютого 2009р., безпідставно не нараховувало акцизний збір від обсягу виноматеріалів, отриманих від переробників на давальницьких умовах та не використаних для власного виробництва підакцизної продукції, у сумі 42 200 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до ліцензії №730103 серія АВ Позивач має право на здійснення господарської діяльності з виробництва алкогольних напоїв.
З Позивач 04.07.2000р. взятий на облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції з великими платниками податків у м. Одесі за №40.
В період з 27.04.2009 р. по 13.05.2009 р. Відповідачем проводилась документальна невиїзна перевірка Позивача з питань правильності справляння акцизного збору за період лютого 2009 р. За результатами перевірки було складено акт №273/16-2/00412027/32 від 13.05.2009 р. (а.с.6-12).
Документальною перевіркою встановлено, що Позивачем порушено п.п. «в» ч. 2 ст. 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР, п. «а» ст. 2, п. «а» ч. 1 ст. 3, ч.3 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 18-92 «Про акцизний збір» від 26.12.1992р., абз.2 ст.2 Закону України № 178/96-ВР, в результаті чого Позивачем занижено акцизний збір у лютому 2009 р. на суму 42 200 грн.
У зв'язку з встановленням вищезазначених порушень, Відповідачем 22.05.2009 р. винесено оскаржувальне податкове повідомлення - рішення №0000541620/0, яким Позивачу нарахована сума податкового зобов'язання у розмірі 54 860 грн., з яких 42 200 грн. за основним платежем та 12 660 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.18).
Як свідчать матеріали справи, Позивач уклав договори на переробку власного винограду на давальницьких умовах (договір №0109/08-1 від 01.09.2008р. з ВАТ «Долинка», договір №0109/08-2 від 01.09.2008р. з ВАТ «Южний», договір №0109/08-3 від 01.09.2008р. з ТОВ «Винтрест»), за якими був вироблений виноматеріал з переданого Позивачем винограду.
Представником позивача не заперечується факт того, що для одержання виноматеріалу від виробників ЗАТ «Одесавинпром» надавало вказаним підприємствам - переробникам винограду на давальницьких умовах копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001р. №111, та акцизний збір з отриманих виноматеріалів не сплачувало.
Як встановлено перевіркою у довідках міститься інформація про те, що Позивач має право на отримання підакцизних товарів (сировини) без акцизного збору для виробництва підакцизних товарів у межах України.
Таким чином, отриманий Позивачем від переробників винограду на давальницьких умовах виноматеріал був використаний не для виробництва інших підакцизних товарів у межах України (готової алкогольної продукції), при цьому обороти з подальшої реалізації виноматеріалу іншим виробникам виключені Позивачем з розрахунків акцизного збору, що не ґрунтується на вимогах законодавства з огляду такого.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР платниками акцизного збору на алкогольні напої є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах.
Згідно з п. «а» ст.2 Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 року №18-92 платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.
Згідно з пунктами а, б ст.3 Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір» об'єктом оподаткування є а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини; б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників.
Відповідно до п. «в» ч.2 ст.3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.
Згідно з п.7 Порядку переробки винограду, плодів та ягід на виноматеріали на давальницьких умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. №1236, виконавці відвантажують виноматеріали, виготовлені з давальницької сировини, замовникам або за їх дорученням іншим споживачам (із зазначенням про це в договорі про переробку давальницької сировини) за умови подання замовником виконавцю примірника розрахункового платіжного документа про сплату повної суми акцизного збору з відміткою відповідної установи банку та підтвердження державної податкової адміністрації (інспекції) про його надходження до бюджету.
Відповідно до п.6.8 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 19.03.2001р. №111 (надалі - Положення №111 від 19.03.2001р.), суб'єкт підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинен надати власнику підакцизної сировини копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення, завірену в установленому порядку. Така довідка надається суб'єкту підприємницької діяльності органом державної податкової служби за місцем реєстрації та діє протягом звітного періоду.
Із змісту наведеного вбачається, що довідка видається в підтвердження права на отримання підакцизних товарів (сировини) без акцизного збору лише у випадку, коли одержувач виноматеріалу виробляє з нього в подальшому підакцизний товар у межах України.
Згідно зі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; - або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно за встановленими ставками.
Згідно зі ст.1 Закону України № 178/96-ВР для виноматеріалів виноградних, код товару згідно УКТ ЗЕД 220430, затверджено ставку акцизного збору (з урахуванням ст.2 цього Закону) у розмірі 0грн.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону №178/96 на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції встановлено ставку акцизного збору 1,0 гривні за 1 літр.
Позивач у відносинах з контрагентами-покупцями за договорами поставки виноматеріалу врожаю 2008р. в цілях виробництва готової продукції поставляв виноматеріал на умовах завчасного подання покупцями довідки ДПІ за формою згідно Додатку 5 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001р. №11. Тому виходячи з положень чинного законодавства останні були звільнені від сплати акцизного збору за виноматеріал, який є об'єктом справляння акцизного збору відповідно до ч.1 ст.2 Закону №178/96, при його отриманні від ЗАТ «Одесавинпром», а Позивач, не використавши підакцизну сировину для власного виробництва підакцизного товару (алкогольних напоїв), повинен був сплатити акцизний збір із відображенням відповідних податкових зобов'язань у розрахунках акцизного збору.
В будь-якому випадку, на дату початку Відповідачем документальної перевірки Позивач мав підстави та можливість самостійно виявити факт заниження податкового зобов'язання, позаяк вже були укладені та виконувались договори поставки виноматеріалу, отже згідно п.4.4. Положення №111 від 19.03.2001р. Позивач зобов'язаний був подати до органу податкової служби уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати акцизного збору.
Безпредметними видаються посилання представника позивача на недопустимість подвійного оподаткування, яке, на його думку, виникає у зв'язку з донарахуванням Відповідачем акцизного збору за оскарженим податковим повідомленням-рішенням. Адже об'єкти оподаткування акцизним збором для Позивача та його контрагентів за договорами поставки різні: це, відповідно, акцизний збір на виноматеріал та акцизний збір на алкогольні напої.
Відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір» платники акцизного збору (крім платників, визначених у пункті "д" статті 2 цього Декрету), а також податкові агенти несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства України.
Не приймаються до уваги посилання представника позивача на те, що на виноматеріали вироблені для Позивача за договорами давальницької переробки ВАТ „Южний", ВАТ „Долинка" та ТОВ „Винтрест", встановлені коди 2204 29, які не визначені у абз.1 ст.2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» у якості підакцизних: у наданих Позивачем Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі розрахунках акцизного збору та розшифровках оборотів, які не підлягають оподаткуванню за відповідні періоди, для вказаних виноградних виноматеріалів, що реалізувались цим особам, був вказаний саме код УКТ ЗЕД 2204 30.
Відповідно до п.п.4.6., 4.7. Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору від 19.03.2001р. №111 дані, наведені в розрахунку, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку; достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою.
Розрахунки акцизного збору з розшифровками оборотів, які не підлягають оподаткуванню, підписані керівником та головним бухгалтером ЗАТ «Одесавинпром», отже достовірність всіх даних є підтвердженою самим позивачем. З цих підстав висновок Одеської регіональної торгово-промислової палати від 04.09.2009 р. (а.с.62) відхиляється судом як доказ неправильного визначення коду виноматеріалу. При підписані акту перевірки посадовими особами ЗАТ «Одесавинпром» була засвідчена повнота, достовірність документів, які були використані при проведенні перевірки, а також відсутність додаткових документів, та не було зроблено зауважень щодо неправильного визначення коду виноматеріалу.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000541620/0 від 22.05.09 р. , дійшов висновку, що воно було прийняте на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з метою забезпечення повноти надходження податків до Державного бюджету України, тобто з використанням Відповідачем повноважень з його прийняття з метою, з якою це повноваження надано.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вказані процесуальні вимоги відповідачем дотримані, правомірність оскарженого рішення доведена суду.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Одесавинпром» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства «Одесавинпром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000541620/0 від 22.05.09 р. відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 04.12. 2009р.
Суддя С.О. Cтефанов