Провадження № 2/229/366/2018
ЄУН 229/840/18
іменем України
11 липня 2018 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Лопатко Н.В.
за участю секретаря судового засідання Буймістрової А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у цивільному шлюбі з листопада 2016 року по листопад 2017 року та за час спільного проживання в них народився син - ОСОБА_5, 13.10.2017 року, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Так як відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, тому вона просить в судовому порядку стягнути з відповідача аліменти в розмірі 5000 гривень, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення до суду до повноліття дитини.
З урахуванням уточнень, позивач просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 5000 гривень щомісяця з дня пред'явлення позову до повноліття дитини та 1/4 частини всіх видів заробітку на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного, посилаючись на те, що дитина знаходиться на її утриманні.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, відзив у встановлені судом строки не надав.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив задовольнити їх частково, пояснив, що відповідач не перебував у шлюбі з позивачем, офіційно не працює, його непостійні заробітки не є великими, надає допомогу на іншу дитину та по мірі можливості надає допомогу на дитину позивача.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони у шлюбних відносинах не перебували, мають спільну дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-НО № 760273, виданого Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10.10.2017 року. Батьками дитини є ОСОБА_4 батько, а ОСОБА_3 - матір.
З довідки №712 від 14.03.2018 року підписаної директором КП « Комсервіс» вбачається, що до складу сім”ї (зареєстрованих ) за адресою: вул.Соборна, 13/93 входять ОСОБА_3, ОСОБА_7- син, ОСОБА_5- син.
Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач та відповідач мають дитину, яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що не заперечується представником відповідача.
Також судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини надає не регулярно, що також не заперечується представником позивача.
З інформації ПАТ КБ « Приватбанк» наданої на виконання ухвали суду, вбачається що 10.03.2018, 16.03.2018р., 01.06.2018р. відповідачем здійснено перерахунок на карту ПриватБанка через додаток Приват24. Отримувач ОСОБА_3 призначення платежу аліменти.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дітей. У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 51 Конституції України сімя, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як зазначено у ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст. 91 Сімейного Кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої ст.84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання жінки до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України,Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та взяти до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів , наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Отже, ч. 4ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 Сімейного Кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88цього Кодексу.
Частиною 2 статтею 84 Сімейного Кодексу України визначено, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Особливістю стягнення аліментів на дружину є наявність лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Представником неодноразово наголошувалось, що позивач працює та має дохід у виді заробітної плати, а також отримує державну соціальну допомогу на дитину щомісячно в розмірі 860 грн., що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку.
При вирішенні питання щодо того, чи має відповідач можливість надавати матеріальну допомогу суд приймає до уваги наступні обставини.
Як убачається з матеріалів справи, а саме з відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків інформація про доходи ОСОБА_4 відсутня.
Суд не приймає доводи представника відповідача, що відповідач ОСОБА_4 платить аліменти на іншу дитину, оскільки належних доказів на підтвердження цього суду не надано.
Також, суд приймає до уваги, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.05.2018 року, відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить 1/1 квартира за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Як зазначено у ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Проаналізувавши обставини справи, приймаючи до уваги матеріальне становище відповідача, його стан здоров'я, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 274, 430 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_3 (мешкає за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборна, 13/93, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього синка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12 березня 2018 року.
В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання ОСОБА_3 відмовити.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2), на користь держави, отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача: 899998; рахунок отримувача : 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 липня 2018 року.
Суддя: Н.В. Лопатко