ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"13" липня 2018 р. Справа № 809/1116/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого садового будинку по вул. О.Кобилянської, м. Болехів, Івано-Франківської області та витрати, пов'язані із знесенням об'єкта будівництва покласти на відповідача, -
Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого садового будинку по вул. О. Кобилянської, м. Болехів, Івано-Франківської області та витрати, пов'язані із знесенням об'єкта будівництва покласти на відповідача.
29.06.2018 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн. та привести у відповідність адміністративний позов відповідно до встановлених вимог статтей 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038 від 17.02.2001 року.
Ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 29.06.2018 року роз'яснено, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Судом встановлено, що вищевказану ухвалу отримано позивачем 02.07.2018 року.
11.07.2018 року представником позивача подано клопотання про відстрочення судового збору на підставі ст. 133 КАС України.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, виключною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є її майновий стан. Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № 3674-VI "Про судовий збір" судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Як наслідок, відсутність коштів в Державної архітектурно - будівельній інспекції України для сплати судового збору не є тією обставиною, що впливає на майновий стан та може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства та статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Також, суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а як суб'єкт владних повноважень, реалізовуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. З огляду на реалізацію владних функцій, звільняючи позивача від сплати судового збору, суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, за подання даної позовної заяви.
Поряд з цим, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач не привів у відповідність адміністративний позов відповідно до вимог статтей 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038 від 17.02.2001 року.
Враховуючи вищевикладене, у встановлений судом строк позивачем вищезазначені недоліки не усунено, а тому, даний позов слід повернути позивачеві з усіма доданими до нього матеріалами.
Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись 108, 132, 133, 160, 165, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого садового будинку по вул. О. Кобилянської, м. Болехів, Івано-Франківської області та витрати, пов'язані із знесенням об'єкта будівництва покласти на відповідача - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_2