Справа № 126/2028/17
Провадження №11-кп/772/614/2018
Категорія: 18
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
13 липня 2018 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
Головуючого : ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 07.03.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, навчається в Донецькому національному університеті, раніше судимої
-13.02.2017 року Вінницьким міським судом за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки з випробуванням,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_8
обвинуваченої: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_9
28.05.2017 року біля 23 год. ОСОБА_7 перебувала в приміщенні кафе «Поділля», яке розташоване в м. Бершадь по вул. Ярослава Мудрого 14, де разом з друзями святкувала день народження ОСОБА_10 .
ОСОБА_10 вийшла з приміщення кафе на вулицю, залишивши при цьому належну їй жіночу сумку на лавці біля столику, за яким сиділа. ОСОБА_7 , скориставшись відсутністю ОСОБА_10 , з метою крадіжки чужого майна підійшла до залишеної власницею сумки, з якої умисно таємно повторно з корисливих спонукань викрала мобільний телефон «HUAWEI TIT - U02» вартістю 2799 грн. 30 коп. та гроші в сумі 200 грн., чим заподіяла потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на суму 2999 грн. 30 коп.
10.06.2017 року біля 4 год. в м. Бершадь Вінницької області ОСОБА_7 , знаходячись в будинку, розташованому по АДРЕСА_2 , в якому вона тимчасово проживала разом з ОСОБА_11 , скориставшись тим, що ОСОБА_11 пішла на кухню, зайшла в спальну кімнату, де умисно таємно повторно з метою незаконного збагачення викрала гроші в сумі 500 грн., які знаходились на шафі під картонною коробкою та належали ОСОБА_11 , якими розпорядилась на власний розсуд. Цією крадіжкою вона заподіяла потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на 500 грн.
17.06.2017 року біля півночі ОСОБА_7 , знаходячись в кафе «Поділля» по вул. Ярослава Мудрого 3 в м. Бершадь, яке належить споживчому товариству «Калина плюс», з метою поспілкуватись зі своєю знайомою ОСОБА_12 , яка працює офіціантом в даному кафе, вирішила зайти на кухню кафе. Зайшовши на кухню, ОСОБА_7 присіла за стіл, а коли ОСОБА_12 вийшла по справах, пов'язаних з її роботою, ОСОБА_7 з метою незаконного збагачення умисно повторно вирішила викрасти гроші. З цією метою вона відкрила верхню шухляду столу, за яким сиділа, дістала гаманець, з якого таємно викрала гроші в сумі 400 грн., заподіявши споживчому товариству «Калина плюс» майнову шкоду на вищевказану суму. Викраденими коштами в розмірі 225 грн. ОСОБА_7 розпорядилась на власний розсуд, а 175 грн. вона добровільно видала працівникам поліції під час огляду 19.06.2017 року.
Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 07.03.2017 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2 КК України та призначено їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень.
На підставі ст.71 КК України вирок Вінницького міського суду від 13.02.2017 року по ст. 185 ч.1, ст. 185 ч.2 КК України у виді двох років позбавлення волі стосовно ОСОБА_7 допущено до самостійного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_7 890 грн. 28 коп. витрат за проведення товарознавчих експертиз на користь держави.
Вирішено долю речових доказів.
Прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 07.03.2018 року відносно ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання, у зв”язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню і невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді одного року обмеження волі, остаточне покарання ОСОБА_7 шляхом повного складання невідбутого покарання за вироком Вінницького міського суду від 13.02.2017 року із застосування ст. 72 КК України призначити у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що неоспорюючи фактичних обставин справи, доведеність вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації дій, вказаний вирок суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, відповідно до ч.1 ч.2 ст. 409, ч.1 ст. 413, ст. 414 КПК України, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання вирок підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.409, 413, 414 КПК України через неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.
Судом першої інстанції не в повній мірі враховано характеристику особи винної, а саме те, що ОСОБА_7 вчинила три злочини середньої тяжкості, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів невеликої тяжкості та середньої тяжкості, а також те, що вона вчинила злочини, за які її засуджено під час іспитового строку.
Судом невмотивовано у вироку чому встановлені обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, невірно застосовано ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, жодним чином немотивовано чому розмір штрафу повинен складати саме 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки ОСОБА_7 ніде не працює, не має власних заробітків, тому не буде мати можливості сплатити призначене вироком покарання, а отже уникне його.
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 07.03.2018 року підлягає скасуванню в частині призначеного покарання через неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який частково підтримав апеляційну скаргу, вказав, що вирок є незаконний в частині призначення покарання, підлягає скасуванню, з огляду на вагітність ОСОБА_7 відносно неї не може бути застосовано обмеження волі, тому при визначенні покарання ОСОБА_7 слід вказати про призначення покарання за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу та призначити остаточне покарання, застосувавши ст. 71, ст. 72 КК України у виді штрафу та покарання у виді 2 років позбавлення волі, допустити вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2017 року до самостійного виконання, обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_9 , які просили залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, застосувавши ст. 79 КК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про доведеність вини, правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_6 не оспорюється.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.
Призначаючи покарання суд першої інстанції в дотримання вимог ст. 65 КК України, керуючись роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, щире каяття, визнання вини, повне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих, котрі просили суворо не карати та дійшов висновку щодо можливості застосування ст. 69 КК України та призначення покарання у виді штрафу.
З зазначеним рішення суду погоджується і суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що ОСОБА_7 вагітна, покарання у виді обмеження волі, як просить прокурор, відносно неї відповідно ст. 61 КК України не застосовується.
Однак, наявні підстави для скасування вироку суду першої інстанції.
Відповідно ч.1 п.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Призначаючи покарання на підставі ст. 71 КК України, суд першої інстанції не визначив остаточне покарання та не застосував ст.72 КК України, згідно ч.3 якої основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Зазначене вказує на те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи прокурора є обґрунтованими, підлягають задоволенню, судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, наявні підстави для ухвалення нового вироку.
Суд апеляційної інстанції не вбачає на даній стадії розгляду підстав для вирішення питання щодо застосування ст. 79 КК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, суд апеляційної інстанції , -
Апеляційну скаргу прокурора Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 задоволити частково.
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 07.03.2018 року стосовно ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалити новий вирок.
Вважати ОСОБА_7 засудженою за ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 гривень.
На підставі ст.71, ст. 72 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_7 у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень та покарання у виді 2 років позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2017 року, допустивши вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2017 року за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 75 КК України до самостійного виконання.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суддя : /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя: