73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"21" листопада 2006 р. Справа № 11/351-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:
від позивача: Котлевича О.І.- директора, Панченко І.С., дор. №1-4/630 від 23.10.06р., Броніцької Г.М.- уповн. предст., дор. №1-4/631 від 23.10.06р.
від відповідача: Костюка Б.В.- гол. держ. подат. інсп., дов № 1 від 03.07.2006р., Самлюкової Ю.О.- ст. держ. подат. рев-інсп., дов. № 9 від 17.11.2006р., Величко М.М.- зав. юр. сект., дов. № 820/10 від 11.09.2006р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів", смт. Мирне, Каланчацького район
до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Чаплинка
про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій
Провадження у справі відкрито за позовом про визнання незаконними та скасування рішень контролюючого органу про визначення позивачу пені за неповернення валютної виручки з-за меж України і штрафу за недекларування її.
Позивач стверджує, що не має неповернутої валютної виручки за межами України, зобов'язання партнера за зовнішньоекономічним договором припинилися заліком зустрічних однорідних вимог.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, вважаючи, що зарахування зовнішньоекономічному партнеру оплаченої на його користь передплати в якості штрафу за відмову позивача від договору на майбутнє не звільняє позивача від пені за ненадходження майна в Україну за зовнішньоекономічним договором.
Відповідач також вказав, що в тексті цієї копії зовнішньоекономічного контракту № 7857 від 14.09.2005 року, яка йому надавалась позивачем під час перевірки (кожен аркуш якої посвідчений печаткою та підписом позивача), в розділі 9 "Відповідальність" не має пункту 6, який би передбачав сплату винною стороною 5 % штрафу від суми контракта у випадку відмови від виконання умови контракта. Ця норма з'явилась в тексті контракту вже після перевірки, однак процедури внесення зміни до контракту при цьому не дотримано, такі зміни не пройшли реєстрації біржових контрактів Українською універсальною біржею як і додаткова угода №1 до контракту № 7857 від 14.09.2005 року, за якою учасники зовнішньоекономічних відносин домовились зарахувати передплату позивача на користь контрагента за рис подрібнений у сумі 19125 доларів США в якості штрафу за відмову позивачу від отримання рису за договором та від договору.
Відповідач вважає нелегітимною таку процедуру зміни тексту контракту, коли додавши текст контракту новою нормою та замінивши колишні примірники контракту на нові, учасник контракту заперечує взагалі існування попереднього тексту контракту, що не містив пункту 6 в розділі 9, "забувши", що копію такого контракту в попередній редакції, належно посвідчену, надав ревізору при перевірці.
Відповідач акцентує увагу на тому, що надана суду позивачем редакція контракту з пунктом 6 в розділі 9 не проходила біржової реєстрації, оригіналу такої редакції контракту, щодо якого була б вчиненою така реєстрація ні суду, ні відповідачу позивачем не надано.
Відповідач вказує, що зарахування вчинене щодо неоднорідних вимог: вимога щодо надання оплаченого рису припинила вимогу щодо сплати штрафу.
Рішенням Чаплинської МДПІ № 0000292352/0 від 11.09.2006 р. до ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" застосовано 52153,88 грн. пені за порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.
Іншим рішенням цього ж контролюючого органу за № 0000302352/0 від 11.09.2006 р. до цього ж суб'єкта господарювання застосовано 1122,00 грн. штрафу за недекларування вартості товару, що не надійшов ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" з-за меж України.
Прийняття названих оспорюваних рішень Чаплинська МДПІ мотивує посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 0000302352/0 від 30.08.2006 р., застосуванням ст. 2,4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст.1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994 р. "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україні валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", ст. 16 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і контролю", п.п. 2.3, п. 2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 542 від 04.10.1999 р.
Встановлені Чаплинською МДПІ за актом № 38/230-00952344 від 30.08.2006 р. "Про результати виїзної планової перевірки ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" код 00952344 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р." обставини, що привели до визначення ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" пені і штрафу, їх кваліфікацію в якості порушень, цим контролюючим органом викладено наступним чином:
"ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" - "Покупець" укладено контракт від 14.09.2005р. №7857 на купівлю рису єгипетського білого 100% битих зерен врожаю 2005р., кількості 1500 м.тн. +/- 5% по ціні 255,00 дол. США за одну м.тону з іноземним партнером "EL-Welely Group for Investment аnd Development" (73EL Horeya Road, Delta Al Pharana Building Аlexandria Egypt Through Fadia, Debahy & Co P О Box 14 Damascus Syria Misr International Bank Safia Zagioul Branch Alexandria Egipt Favor: Ei Welely Group for Investment and Development Swift: Miibegcxa 003 Acc. 5648269 Through Bankers Trust N.Y.) - "Продавець".
Загальна сума контракту складає 382500 дол. США +/- 5%.
Ціна включає вартість упакування та маркірування товару.
Умови постачання: CIF Херсонський морський торгівельний порт, України.
На виконання умов iмпopтногo контракту ВАТ "Каланчацьким комбінатом хлібопродуктів" здійснено передплату з валютного р/р № 26000301500/840 відкритому в АКБ Національний кредит, відповідно до умов контракту, у сумі 19125,00 дол. США (96581,25 грн.) згідно виписки банку від 03.10.2005p, та платіжного доручення б/н від 03.10.2005р, строк надходження імпортного товару - 01.01.06р.
Імпортна продукція (рис єгипетський білий 100% битих зерен врожаю 2005р.) у сумі 19125,00 дол. США на митну територію України не надійшла в встановлений законодавством термін (90 днів).
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" термінів, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті.
На порушення вимог статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2006р. ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" не надав до Каланчацького відділення Чаплинської МДПІ.
За порушення порядку та терміну декларування валютних цінностей станом на 01.04.06р. до ВАТ "Каланчацького комбінату хлібопродуктів" застосовується відповідальність передбачена статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" та п. п.2.3 пункту 2 "Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 р. № 542."
Позов за заявленим предметом і підставами задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Встановлене органом державної податкової служби ненадходження на митну територію України оплаченого позивачем рису, недекларування знаходження його валютної вартості за межами України позивачем не оспорюється: за позицією позивача у спорі зобов'язання його зовнішньоекономічного партнера припинилися заліком зустрічних однорідних вимог, тому рис і не мав бути поставлений в Україну, за відсутності припинених зобов'язань нема підстав ні для пені за неповернення валютної складової контракту, ні для штрафу за недекларування по суті відсутніх за межами України цінностей позивача.
Як правильно вказує позивач за текстом позовної заяви місцем укладання вказаного контракту від 14.09.2005 р. та його реєстрації в книзі біржових контрактів Української універсальної біржі є Україна, права та обов'язки учасників контракту визначаються законодавством України.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, щодо відносин за якими права та обов'язки учасників визначаються законодавством України, цілком можливе за ст. 601 ЦК України.
При цьому умовами такого зарахування мають бути наступні чинники:
- наявність зобов'язань на момент зустрічних однорідних вимог;
- вимоги повинні бути зустрічними, що витікають із різних взаємних зобов'язань між двома сторонами;
- строк виконання одного й іншого зобов'язання на час зарахування має вже наступити;
- вимоги повинні бути однорідними (наприклад, одна й інша вимоги є вимогами про стягнення коштів);
- зарахування вимог у зовнішньоекономічних відносинах має відбутися в законодавчо визначені строки виконання цих зобов'язань (таке зарахування унеможливить застосування пені за неповернення валютних цінностей).
Учасники зовнішньоекономічного контракту, укладаючи додаткову угоду №1 до контракту № 7857 від 14.09.2005 р. про зарахування 5% контрактної вартості товару, оплаченої позивачем на користь зовнішньоекономічного контрагента в сумі 19125 дол. США, в якості оплати штрафу за невиконання умов контракту, та склавши акт звірення розрахунків від 12.10.2005 р., за яким вчинили зарахування передплати в якості штрафу, не врахували невідповідність такого зарахування наведеним умовам.
З перерахуванням передплати позивачем його зовнішньоекономічний контрагент мав зобов'язання з надання товару за угодою - рису.
З розірванням контракту це зобов'язання учасники відносин вважають зарахованим за зустрічний штраф, що дорівнює вартості рису. Такі зобов'язання (з надання рису та зі сплати штрафу) не є однорідними.
Більш того, штраф за правовою природою не є зобов'язанням, є відповідальністю. Таким чином, учасники відносин вважають зарахованим штраф за зобов'язання, що також не відповідає умовам однорідності вимог.
Різних взаємних саме зобов'язань в сутності вказаного зобов'язання і штрафу суд не вбачає.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення товару, що експортується.
За ст. 4 цього Закону порушення резидентами терміну, передбаченого у наведеній ст.1 Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в іноземній валюті.
З огляду на ці норми та встановлені обставини орган державної податкової служби, за оцінкою суду, мав підстави для визначення позивачу оспорюваної пені.
Також є обґрунтованим притягнення позивача контролюючим органом до відповідальності у вигляді штрафу за невиконання резидентом вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України. Обов'язок такого декларування передбачений ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідальність у вигляді штрафу за недекларування передбачена ст. 16 цього Декрету.
Відмовляючи у позові суд приймає до уваги, що на час перевірки позивач надав відповідачу належно посвідчену фотокопію зовнішньоекономічного контракту, кожен аркуш якої містить відтиск штампу реєстрації 05.10.2005 р. за № 36 в книзі реєстрацій біржових контрактів Української універсальної біржі, в якому (контракті) розділ 9 має п'ять пунктів, та, відповідно, не має пункту 6, який би передбачав відповідальність учасника контракту за відмову від виконання умов контракту у вигляді штрафу в розмірі 5 % від суми контракту.
Маючи на час спору інший примірник цього ж контракту, не зареєстрований на біржі, що вже має вказаний пункт 6 в розділі 9, позивач не пояснив обставин внесення доповнення у вигляді вказаного пункту до контракту, не надав доказів реєстрації цього доповнення та іншого доповнення, яким вчинювалось зарахування вимог, у спосіб реєстрації, застосований при реєстрації первинного тексту контракту.
Відмовляючи у позові суд відносить на позивача судовий збір у справі в розмірі 3грн. 40 коп. При зверненні до суду позивачем сплачено 85 грн. державного мита за платіжним дорученням № 767 від 15.09.2006 року, зайво сплачене при цьому держмито (понад суму 3 грн. 40 коп.) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Також зайвою є сплата позивачем 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 766 від 15.09.2006 року, оскільки в адміністративному процесі розмір таких витрат на стадії звернення з позовом до суду не визначений.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У позові відмовити.
2. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" з Державного бюджету України 78 грн. 20 коп. зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Чернявський
У повному обсязі постанову
складено 24.11.2006 року