Справа № 199/4105/17
(2/199/1647/18)
Іменем України
05.07.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В,, при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Соборний районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання шлюбу недійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання шлюбу недійсним.
У позовних вимогах посилався на те, що 25 червня 2016року помер його батько ОСОБА_3.На похоронах батька позивач дізнався, що за 25 днів до його смерті між ним та відповідачем по справі було укладено шлюб. Шлюб було зареєстровано 01 червня 2016 року в Соборному (Жовтневому) відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Після смерті батька залишилося спадкове майно, а саме: квартира № 1 по вулиці С.Ковалевській в будинку № 69 у місті Дніпро. Після смерті батька позивач у встановлений законом шестимісячний строк, звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 для прийняття спадщини, була заведена спадкова справа № 59156263 та йому було надано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Батько позивача помер від цирозу печінки, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть № 568 від 26.06.2016 року. Перед смертю він знаходився в тяжкому стані та був на наркотичних препаратах. З 29.04.2016 року по 20.05.2016 року знаходився на лікувальні в міській лікарні, його стан був тяжким. В лікарні позивачу та відповідачу розповіли, що батько помирає та йому залишилося не довго жити. Відповідач працює медсестрою та обслуговувала район, де мешкав батько. На думку позивача, відповідач скористалася тим, що батько постійно перебував у стані наркотичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, та задіявши свої зв'язки, уклала з ним шлюб у зовсім іншому відділі РАЦСі. Батько не збирався укладати шлюб, його укладено без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя, а було укладено для отримання у власність квартири яка належала батьку.
У зв'язку з вищевикладеним позивач вважає, що є обґрунтований сумнів у психічному здоров'ї його батька ОСОБА_3 та в його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент реєстрації шлюбу, тому просить суд визнати недійсним шлюб, укладений між його батьком ОСОБА_3 та відповідачем по справі.
У судове засідання позивач повторно не з'явився, надав чергову заяву про відкладення розгляду справи. Враховуючи вимоги п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України та процесуальну поведінку позивача, який неодноразово не з'являвся до судових засідань та надавав заяви про відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог закону щодо розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача.
Відповідач у судове засідання також не з'явилася, її представник надав до суду заяву, у якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги заперечував,просив у позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, проти позову заперечував, вважає, що реєстрація шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була проведена відповідно до чинного законодавства.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 червня 2016 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, про що складено Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області актовий запис № 27. Спільна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була подана до органу реєстрації актів цивільного стану 31 травня 2016 року, в якій вони просили зареєструвати шлюб достроково у зв'язку з важким станом здоровя.
25.06.2016 р. ОСОБА_3 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії І-КИ № 699231 від 27.06.2016 р. Причиною смерті ОСОБА_3 відповідно до довідки про причину смерті № 568 від 26.06.2016 р. є злоякісне новоутворення печінки.
Позивач по справі є сином померлого ОСОБА_3, та відповідно, спадкоємцем першої черги, який спадщину прийняв в установленому законом порядку.
Згідно ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.
Відповідно до ст. 42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач посилався на те, що його батько ОСОБА_3 в період укладення шлюбу перебував у стані наркотичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними.
Згідно наданої 23.08.2017 року КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №8» інформації ОСОБА_3А, ІНФОРМАЦІЯ_1, звертався за медичною допомогою періодично, з грудня 2015 року його стан погіршився, проводилось обстеження та симптоматичне амбулаторне лікування відповідно до стандартів. У подальшому лікування проведено з 29.04.2016 року по 20.05.2016 року в умовах терапевтичного відділення КЗ «ШМКЛ» ДОР», де встановлено діагноз: «Гепатоцеллюлярний рак 4а ст..кл.гр.4. Асцит. ОСОБА_5 Цироз печінки з гепато-ренарним синдромом. Вторинна анемія». 07.06.2016 року ОСОБА_3 було визнано інвалідом 1А групи. У зв'язку з прогресивним погіршенням стану здоров'я, зростанням больового синдрому ОСОБА_3 з 08.06.2016 року отримував поліалітивну допомогу: знеболювання ненаркотичним анальгетиком «Трамадол». Таким чином, вказані дані спростовують доводи позивача, що його батько на час укладання шлюбу вживав наркотичні медичні препарати.
Крім того, дослідивши оригінал медичної картки хворого, наданої КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №8» , суд не вбачає доказів того, що батько позивача станом на час укладання шлюбу знаходився на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, а також вживав медичні наркотичні засоби, які могли б впливати на свідомість останнього. Також судом не встановлено, що ОСОБА_3 на час укладання шлюбу був визнаний недієздатним або обмежено дієздатним в установленому законом порядку.
Клопотання про призначення судової посмертної експертизи на визначення психічного стану ОСОБА_3 на час укладання шлюбу позивачем заявлено не було. Таким чином, позивачем суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що ОСОБА_3 в момент реєстрації шлюбу страждав тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і (або) не міг керувати ними, або що шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 40, 42 СК України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місто Дніпро, вулиця Софії Ковалевської,69/1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місто Дніпро, вулиця Софії Ковалевської,65/29, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання шлюбу недійсним - відмовити.
Судові витрати у вигляді судового збору віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя