ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8294/18
провадження № 3/753/2963/18
"06" липня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_2, 26.04.2018 року о 18 год. 00 хв., рухаючись по пр-ту П. Григоренка, 30 в м. Києві, керував автомобілем марки «Тойота Прадо», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук, порушення координації. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився у присутності двох свідків.
В суді ОСОБА_2С вину не визнав. Пояснив, що 26.04.2018 року, близько 17.30 год., він з дружиною, яка була за кермом автомобіля, приїхали за адресою: м. Київ, пр- т П.Григоренка, 30. Невідомий громадянин заблокував транспортний засіб, не давши йому та його дружині змоги здійснити рух автомобілем, пояснюючи це тим, що автомобіль стоїть на зеленій зоні, а також, що він, ОСОБА_2, порушує ПДР. Даний громадянин запропонував перепаркувати автомобіль, проте вони з дружиною відмовились. Через декілька хвилин після суперечки, ОСОБА_2 купив собі пляшку пива та почав її пити, так як наміру керувати автомобілем він не мав. Побачивши, що він вживає пиво, указаний громадянин, який заблокував автомобіль ОСОБА_2, викликав працівників поліції за фактом того, що він, ОСОБА_2, начебто керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Після того, як на місце виклику прибув наряд поліції, вони поспілкувавшись з громадянином який заблокував їх з дружиною транспортний засіб, склали відносно нього, ОСОБА_2, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст .130 КУпАП. В подальшому йому стало відомо, що невідомим громадянином виявився ОСОБА_4, який працює начальником СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві. Причини, по яким ОСОБА_4 обмежував їх з дружиною у пересуванні на їх власному транспортному засобі, йому невідомі. Звертав увагу на те, що транспортним засобом він не керував і ніяких дій, що підпадали би під ознаки адміністративного правопорушення не вчиняв. Факт обмеження його у праві пересування підтверджується рапортом працівника поліції, з якого убачається, що ОСОБА_4 затримав його, ОСОБА_2, у стані алкогольного сп'яніння, проте протокол про таке затримання не складався.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5, яка є дружиною ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснила, що 26.04.2018 р. вона керувала транспортним засобом, в салоні автомобіля був її чоловік. Після того як вона припаркувала автомобіль на тротуарі біля будинку № 30 по пр-ту П. Григоренка, до неї з чоловіком підійшов раніше незнайомий чоловік та почав вимагати, щоби чоловік переставив автомобіль. Оскільки чоловік вже вжив декілька келихів пива то він повідомив, що зробити цього не зможе. Тоді незнайомець запропонував переставити автомобіль особисто, вона, ОСОБА_5, повідомила, що самостійно зможе це зробити. Невідомий чоловік наголошував, що саме її чоловік був за кермом автомобіля.
ОСОБА_6, допитаний у якості свідка, показав, що в його присутності ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від чого останній відмовився, після чого працівниками поліції було складено протокол по даному факту.
Свідок ОСОБА_4 в суді показав, що він 26.04.2018 року, приблизно о 18.00 год. рухався на особистому автомобілі по власних справах по вул. Здолбунівській зі сторони вул. Урлівської в напрямку пр-ту ОСОБА_3. На перехресті вул. Здолбунівської та пр-ту ОСОБА_3 при виконанні повороту праворуч він побачив, як автомобіль «Тойота» при виконанні дозволеного повороту ліворуч, в порушення правил дорожнього руху, не надав перевагу в русі автомобілям, що виконували поворот праворуч. Повернувши праворуч після автомобіля «Тойота» свідок рухався в одному напрямку руху з вказаним автомобілем. Коли автомобілі порівнялись він, свідок, побачив, що в автомобілі «Прадо» відчинено вікно, грає музика, а водій, який був в салоні один, сміється. Рухаючись в напрямку м «Позняки» ОСОБА_4 побачив, що автомобіль «Прадо» виконує маневр без увімкнення покажчика повороту. В подальшому, біля будинку № 28-30 по пр-ту П. Григоренка водій автомобіля «Прадо» заїхав на бордюр, зачепивши маленьке деревце. Він, ОСОБА_4, припаркувався та підійшов до водія автомобіля, який на зауваження щодо порушення правил дорожнього руху повідомив, що він п'яний та йому байдуже. Також водій автомобіля «Прадо» спитав, чи їхав за ним свідок, ОСОБА_4, з розважального закладу. ОСОБА_4 запропонував йому перепаркувати авто, проте водій відмовився, поводив себе неадекватно, після чого пішов у магазин та купив собі пиво. ОСОБА_4 викликав поліцію, і в цей час до автомобіля «Прадо» підійшла жінка та два чоловіки, при цьому жінка одразу почала казати, що за кермом автомобіля була саме вона. По приїзду працівників поліції поліцейським було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння, проте останній відмовився.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Так, факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, даними рапорту інспектора УПП в м. Києві Пікожа Д.В., даними відеозапису та не заперечувався самим ОСОБА_2
Разом з тим, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності вважаю, що версія ОСОБА_2 про те, що він транспортним засобом не керував і тому не повинен був проходити відповідний огляд, є неспроможною виходячи з наступного.
Так, як під час оформлення адміністративного матеріалу, так і в ході судового розгляду свідок ОСОБА_8 давав детальні показання про всі обставини правопорушення, в тому числі і щодо факту керування ОСОБА_2 автомобілем особисто, за відсутності будь-яких осіб в салоні автомобіля.
Вказані показання свідка щодо обставин правопорушення та поведінки ОСОБА_2 вважаю логічними, послідовними та такими, що в цілому повністю підтверджуються даними відеозапису з нагрудної камери, диск з яким долучено до матеріалів справи та який ретельно досліджено в ході судового розгляду.
Крім того, будь-яких обставин, які би свідчили про наявність підстав оговорювати ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлено не було.
Разом з тим, з огляду на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є подружжям, між ними існують добрі стосунки, вважаю, що дача показань свідком про те, що саме вона керувала автомобілем обумовлена намаганням допомогти останньому ухилитися від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того відомостей, з яких причин автомобіль було припарковано на зеленій смузі і чому вона відмовилась перепаркувати автомобіль відповідно до правил дорожнього руху, свідок не надала.
Викладені докази у їх сукупності, які були ретельно досліджені судом, повністю спростовують версію ОСОБА_2, про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки автомобілем не керував.
Посилання захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 на те, що слідчий ОСОБА_4 здійснив тиск на працівника УПП при відібранні пояснень останнім у слідчого є безпідставними, оскільки будь - яких заборон для допиту працівниками поліції будь - яких осіб, які є свідками обставин вчинення правопорушення, немає. Також, твердження захисника, що та обставина, що нікого не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил парковки, паління та розпивання алкогольних напоїв в громадському місці, підтверджує відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому правопорушення, є неспроможними, оскільки такі дані самі по собі не мають будь-якого доказового значення для даного провадження. Також не знайшли свого підтвердження доводи захисника про те, що ОСОБА_4 провів затримання ОСОБА_2, оскільки будь-які відомості про таке затримання в матеріалах справи відсутні, до суду не подані, при цьому свідок під час даної пригоди свої службові повноваження як працівника поліції не виконував.
За таких обставин приходжу до висновку, що винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення,, підтверджена в повному обсязі, а невизнання останнім своєї вини є обраною позицією захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, відношення ОСОБА_2 до вчиненого, вважаю, що на останнього необхідно накласти адміністративне стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2
Керуючись ст. 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1( один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя