79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.07.2018р. Справа №914/945/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. за участю секретаря судового засідання Думин В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства Державний інститут проектування міст “Містопроект”, м. Львів
до відповідача: Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради, м. Львів
про стягнення 47 843,58 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору та обставини справи: Державне підприємство Державний інститут проектування міст “Містопроект” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача: Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради про стягнення 47 843,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт згідно Договору №714-13 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 09.09.2013 р., внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 47 843,58 грн.
Ухвалою від 29.05.2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні 03.07.2018 року. Розгляд справи по суті було відкладено на 10.07.2018 р.
Представником відповідача 09.07.2018 р. через канцелярію суду подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (вх.№1829/18 від 09.07.2018 р.), в якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 міську раду. Клопотання обґрунтоване тим, що згідно Положення про управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 28.11.2016 №1100 (зі змінами) управління капітального будівництва є виконавчим органом ОСОБА_1 міської ради, підзвітним та підконтрольним ОСОБА_1 міській раді та фінансується за рахунок коштів міського бюджету.
В судовому засіданні 10.07.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача 47 843,58 грн. за виконані роботи з підстав, викладених у позовній заяві. Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі ОСОБА_1 міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зазначив, що немає доцільності залучати ОСОБА_1 міську раду до участі у даній справі, оскільки її право не буде порушене при вирішенні даного спору.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення ОСОБА_1 міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи положення статті 50 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення такого клопотання з огляду на таке. Предметом позову є стягнення за Договором №714-13 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 09.09.2013 р., який укладений між позивачем та відповідачем, відповідач є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми договірними зобов'язаннями. Суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не обґрунтоване та не підтверджене належними та допустимими доказами в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, дійшов до висновку, що рішення у даній справі не вплине на права або обов'язки ОСОБА_1 міської ради.
В судове засідання 10.07.2018р. представник відповідача повторно не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №7901411906143.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 та п.п.1,2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради (Замовник) та Державним підприємством Державний інститут проектування міст “Містопроект” (Виконавець) укладено договір №714-13 на виконання проектно-вишукувальних робіт (надалі - Договір).
За умовами п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується на підставі вихідних даних на проектування, наданих Замовником, своїми силами і засобами виготовити згідно з Державними будівельними нормами та іншими нормативними документами проектно-кошторисну документацію (стадія “Робочий проект”) об'єкт «Капітальний ремонт вул. Зеленої (від будинку № 261 до житлового масиву «Пасічний») (надалі - Документація).
Термін виконання робіт починається з моменту підписання Договору. Виконавець приступає до виконання робіт за Договором після отримання належно оформленого Договору, вихідних даних для проектування, що необхідні для виконання робіт (п.1.3. Договору).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до моменту завершення реалізації Проекту в поновному обсязі (п.7.1. Договору). Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.7.2.Договору).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В статті 530 Цивільного кодексу України визначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Як вбачається з матеріалів справи, Виконавець виконав умови Договору та передав Замовнику проектно-кошторисну документацію об'єкта: «Капітальний ремонт вул. Зеленої (від будинку № 261 до житлового масиву «Пасічний») станом на 2013 р., що підтверджується Актом видачі-приймання комплексних проектно-вишукувальних робіт №381.
Відповідно до ч.1 статті 830 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до п. 3.1.2 Договору Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити Виконавцю вартість виконаних робіт у порядку та на умовах визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору вартість проектних робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток 2), який є невід'ємною частиною даного Договору, становить 47843,58 грн., у тому числі ПДВ (20%) 7973,93 грн.
Згідно п. 2.3. Договору оплата за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Відповідно до п. 2.4. та п. 2.5. Договору Замовник бере на себе зобов'язання провести оплату за виконані проектно-вишукувальні роботи відразу після наявності у нього відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, які необхідні для здійснення розрахунків за даним Договором. Замовник має право відтермінувати проведення оплати за виконані роботи згідно з підписаними сторонами актами здавання-приймання робіт на термін до 6 місяців у випадку відсутності надходження коштів по об'єкту на рахунок Замовника, про що він повинен повідомити Виконавця протягом 10 календарних днів з моменту настання підстав для проведення оплати за виконані роботи.
Відповідно до п. 2.6. Договору повна оплата за виконані роботи з розробки документації Виконавцем здійснюється Замовником після завершення робіт та підписання Сторонами актів здавання-приймання робіт. В п.4.4. Договору визначено, що підставою для повної оплати проектних робіт є підписання Сторонами акта здавання-приймання документації.
Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, відповідач не оплатив вартість виконаних робіт згідно Договору, внаслідок чого наявна заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 47843,58 грн. Суд зазначає, що станом на дату ухвалення судом рішення відповідач взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт не виконав.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не подано ні заперечень щодо позовних вимог, ні доказів оплати боргу та в матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 47 843,58 грн. підлягають до задоволення.
Оскільки позовні вимоги задоволено судом повністю, витрати позивача по сплаті судового збору суд відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача в розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, будинок 10; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056049) на користь Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, будинок 71; ідентифікаційний код юридичної особи: 02497909) 47 843,58 грн. заборгованості та 1762,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 13.07.2018р.
Суддя Запотічняк О.Д.