Рішення від 02.07.2018 по справі 910/7290/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2018Справа № 910/7290/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовомПублічного акціонерного товариства «Спецбетон»

ДоПриватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі»

Провизнання рішення недійсним

Представники сторін:

від позивача: Ільїн С.В. - предст. за дов.;

від відповідача: Жовтун О.В. - предст. за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Завод Спецбетон» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання недійсним рішення комісії, оформлене протоколом № 600 від 22.03.2016 засідання комісії по розгляду акта порушення № 33520 від 03.06.2014.

Ухвалою суду від 20.04.2016 було порушено провадження у справі № 910/7290/16 та призначено її розгляд на 13.05.2016.

Представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позов, а в судовому засіданні 13.05.2016 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 30.05.2016.

30.05.2016 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи

У судовому засіданні 30.05.2016 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено. Також надав усні пояснення з приводу поданого клопотання про призначення експертизи, в яких підтримав його в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти клопотання про призначення експертизи заперечив.

Судом повідомлено, що клопотання про призначення експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 10.06.2016.

Представником відповідача у судовому засіданні 10.06.2016 були надані додаткові пояснення по справі, в яких відповідач, зокрема, заперечував проти задоволення клопотання позивача про призначення експертизи.

Судом було розглянуто та відхилено клопотання позивача про проведення експертизи, подане через канцелярію суду 30.05.2016.

Представником позивача у даному судовому засіданні було подано клопотання про призначення судової експертизи № 2 з переліком питань, поставлених на вирішення експерту.

Представник позивача надав усні пояснення з приводу клопотання позивача про призначення експертизи № 2.

Крім того, представники сторін подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом було розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 10.06.2016 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

16.06.2016 матеріали справи № 910/7290/16 були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м.Київ, вул.Смоленкська, буд.6).

27.07.2016 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист № 10406/16-33 від 14.07.2016 за підписом заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Голіковой Т.Д., в якому остання зверталася до суду з проханням про погодження строку виконання експертизи у термін понад 90 календарних днів, клопотанням експерта про надання на огляд об'єкту дослідження для проведення експертизи та письмовий дозвіл на розкриття та можливе пошкодження пломби № 00652474.

Ухвалою суду від 09.08.2016 поновлено провадження у справі № 910/7290/16 для витребування документів необхідних для проведення судової експертизи та погоджено нові строки проведення експертного дослідження.

Враховуючи наведене, у зв'язку з призначенням ухвалою суду від 10.06.2016 у справі № 910/7290/16 судової експертизи, зважаючи на те, що клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи розглянуто, то господарським судом зупинено провадження у даній справі.

У зв'язку з проведенням експертного дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, матеріали справи № 910/7290/16 були повернуті на адресу Господарського суду міста Києва.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Ухвалою суду від 22.03.2018 було поновлено провадження по справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі № 910/7290/16 на 23.04.18.

20.04.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» надійшло клопотання про заміну Публічного акціонерного товариства «Київенерго» його правонаступником.

У судовому засіданні 23.04.2018 представник відповідача підтримав подане Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські Електромережі» клопотання про заміну сторони правонаступником.

Представник позивача проти задоволення вищезазначеного клопотання заперечив у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.04.2018 у справі № 910/7290/16 замінено відповідача у справі № 910/7290/16 з Публічного акціонерного товариство «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) його правонаступником Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські Електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; код ЄДРПОУ 41946011).

У судовому засіданні 23.04.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.05.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

Позивачем разом з подачею позовної заяви було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Київенерго» обмежувати постачання ПАТ «Спецбетон» електричної енергії на час розгляду позовної заяви про визнання недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлене протоколом № 600 від 22.03.201 по розгляду акта про порушення № 33520 від 03.06.2014.

Ухвалою суду від 24.04.2018 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Завод спецбетон» про вжиття заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 21.05.2018 представнику відповідача підтримав раніше подане через канцелярію суду клопотання про призначення повторної експертизи.

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, в яких проти задоволення вищезазначеного клопотання заперечив у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Розглянувши в судовому засіданні 21.05.2018 клопотання відповідача про призначення у справі № 910/7290/16 повторної судової експертизи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у даній справі повторної судової експертизи, а тому відхилив відповідне клопотання позивача. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2014 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза може призначатися з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Розглянувши висновок експерта № 10406/16-31 від 05.12.2017, судом не встановлено вищенаведених підстав для призначення у справі повторної експертизи, а саме: судом не встановлено, що даний висновок є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам даної справи, даний висновок не викликає сумнів у його правильності та суд не вбачає порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

У судовому засіданні 21.05.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.06.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні, призначеному на 08.06.2018, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 08.06.2018, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2018.

В судовому засіданні 02.07.2018 судом розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 02.07.2018 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до статей 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів у відповідності до статей 217, 218 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, з підстав, викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, подих сторонами.

У судовому засіданні 02.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.01.1991 між ПАТ «Завод спецбетон» (надалі - позивач) та АЕК «Київенерго» (надалі - відповідач, перейменовано на публічне акціонерне товариство, правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські Елетромережі») було укладено договір № 253 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивач є споживачем електричної енергії.

10.03.2010 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, якою договір № 253 від 10.01.1991 про постачання електричної енергії викладений в новій редакції.

За умовами п. 5.3 договору, договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантажень окремо для кожного об'єкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт та більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

Відповідно до Акту № 1778 опломбування засобів обліку електричної енергії від 18.07.2011, складеного представником АК «Київенерго» Дячкіним О.Ю. на трансформаторі струму ТС встановлена пломба № 00625474, яка раніше не знімалась. З боку позивача даний акт підписаний Братасюк С.І.

18.07.2011 уповноваженими представниками відповідача був здійснений контрольний огляд засобів обліку електричної енергії на підприємстві позивача. Згідно складеного Акту контрольного огляду засобів обліку електричної енергії №0201030040 від 18.07.2011, в п.2.2. «Трансформатори струму» в графі «Встановлені пломби» зазначено - 00652474. В акті також зазначено, що у ході обстеження не виявлено приєднання струмоприймачів поза приладами обліку.

03.06.2014 на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року (далі -Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, представниками позивача було виявлено порушення ПАТ «Завод спецбетон» пунктів 3.3, 3.31, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, зокрема, встановлено пошкодження пломби ПАТ «Київенерго» № 00652474, що встановлена на вторинних колах обліку, зазначено про те, що зазначена пломба містить сліди механічного пошкодження. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 33520 від 03.06.2014, який підписано двома представниками відповідача, від споживача зазначено - Братасюк С.І.

Також в зазначеному акті зазначено, що прилад обліку знятий, упакований в пакет, пакет опломбований пломбою № В00007733 та вилучений представниками енергопостачальника. До акта про порушення додано: акт розпломбування; акт технічної перевірки; сейф пакет з пломбою.

03.07.2014 представниками відповідача складений Акт про пломбування засобів обліку, в якому в графі «Пломба, яка знята», «Номер» зазначено - 00625474.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 22.03.2016 в присутності представників позивача - Братасюка С.І., Куцевол В.М. проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 600 від 22.03.2016 з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.5. та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Згідно з розрахунком вартість недорахованої еклектичної енергії згідно з актом порушень Правил користування електричною енергією № 33520 від 03.06.2014, за період з 03.12.2013 - 10.06.2014 режим роботи: 12 годин на добу 6 днів, нарахування складає 306 930,25 грн за 243 076 кВтг.

Протокол розгляду акту про порушення відповідачем ПКЕЕ, розрахунок вартості недорахованої електроенергії та рахунок за активну електроенергію донарахування споживання по акту було нарочно вручено представникам позивача.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Разом з тим, позивачем не сплачено вартості недоврахованої електричної енергії з огляду на те, що він не погоджується з рішенням відповідача, та вважає, що Акт про порушення № 33520 від 03.06.2014 та протокол № 600 від 22.03.2016 є безпідставними, необґрунтованими та прийнятими з порушенням Правил користування електричної енергії та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4.2.3. договору № 253 про постачання електричної енергії від 10.01.1991 (в новій редакції), споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Таким чином, донарахування електричної енергії відповідачем згідно із Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії можливо лише у разі дій або бездіяльності споживача, що призвели до зміни показів обліку.

Проте, в Акті про порушення № 33520 від 03.06.2014, згідно з яким виявлено пошкодження пломби ПАТ «Київенерго» № 00652474 не зазначається, що пошкодження виникли в результаті дій чи бездіяльності позивача. Так позивач стверджує, що ним не здійснювалося втручання в показники обліку електричної енергії, а пошкодження які містяться на пломбі не є результатом його дій.

Також позивачем зазначається про те, що акт про порушення № 33520 складений не на місці виявлення порушення відповідно до Акту контрольного огляду № 0201030040 від 18.07.2011 (або іншого акту контрольного огляду), а в приміщенні ПАТ «Київенерго», про що свідчить відмітка на 1- му арк. акту по закінченню майже трьох років після складання акту контрольного огляду в 2011; акт не підписаний представником споживача; в акті відсутній запис про відмову представника споживача підписати акт.

Таким чином, позивач вважає, що рішення комісії відповідача, що прийнято на підставі акта про порушення №33520 від 03.062014, який прийнятий з порушенням Правил, не може бути підставою для нарахування і сплати недорахованої електричної енергії.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії, оформлене протоколом № 600 від 22.03.2016 засідання комісії по розгляду акта порушення № 33520 від 03.06.2014.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Здійснюючи правовий аналіз вищезазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що зазначене нормативне положення містить способи захисту прав як споживача, так і постачальника електроенергії. Так, якщо споживач не погоджується зі змістом акта, він робить про це зауваження в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав, у випадку, якщо споживач відмовляється від підпису акта (рівно як відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - ПКЕЕ передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника.

Як зазначалось раніше, 03.06.2014 на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 (далі -Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, представниками позивача було виявлено порушення ПАТ «Завод спецбетон» пунктів 3.3, 3.31, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, зокрема, встановлено пошкодження пломби ПАТ «Київенерго» № 00652474, що встановлена на вторинних колах обліку, зазначено про те, що зазначена пломба містить сліди механічного пошкодження. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 33520 від 03.06.2014, який підписано двома представниками відповідача, від споживача зазначено - Братасюк С.І.

Також в зазначеному акті зазначено, що прилад обліку знятий, упакований в пакет, пакет опломбований пломбою № В00007733 та вилучений представниками енергопостачальника. До акта про порушення додано: акт розпломбування; акт технічної перевірки; сейф пакет з пломбою.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 22.03.2016 в присутності представників позивача - Братасюка С.І., Куцевол В.М. проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 600 від 22.03.2016 з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.5. та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Позивач вважає, що акт про порушення правил користування електричної енергії складено з порушенням норм Правил користування електричної енергії, зокрема зазначено про те, що акт про порушення № 33520 складений не на місці виявлення порушення відповідно до Акту контрольного огляду № 0201030040 від 18.07.2011 (або іншого акту контрольного огляду), а в приміщенні ПАТ «Київенерго», про що свідчить відмітка на 1- му арк. акту по закінченню майже трьох років після складання акту контрольного огляду в 2011; акт не підписаний представником споживача; в акті відсутній запис про відмову представника споживача підписати акт.

Проте, вищезазначені твердження позивача спростовуються наявним в матеріалах справи актом про порушення № 33520 від 03.06.2014 з якого вбачається що останній складений за участю представника позивача - гол. інженера Братасюка Сергія Івановича, зазначеною особою даний акт було і підписано. Також не знайшло свого підтвердження твердження позивача про факт складення зазначеного акту не на місці виявлення правопорушення .

При цьому судом зазначається, що дефекти акта не можуть спростовувати факту порушення, якщо воно знайшло своє підтвердження в сукупності інших доказів, наприклад, в акті експертизи, протоколі засідання комісії тощо.

З умов п. 6.40 Правил користування електричної енергії, вбачається, що постачальник електричної енергії набуває право визначити обсяг спожитої електричної енергії на підставі Методики лише при наявності з боку споживача електричної енергії навмисних протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії.

Як вбачається зі змісту акту про порушення № 33520 від 03.06.2014 підставою для його складання було встановлення факту слідів механічного пошкодження пломби.

Відповідно до заперечень, які містяться в акті порушення та пояснень представника позивача, які були надані в судовому засіданні, останній заперечує проти наявності слідів пошкодження пломби.

В ході розгляду справи судом призначалась судова експертиза.

На вирішення експерту було поставлено питання щодо того чи є на пломбі № 00652474 сліди стороннього втручання; у випадку наявності слідів стороннього втручання, то чи могли вони виникнути при опломбуванні (знятті) пломби № 00652474 представниками ПАТ «Київенерго» згідно акту про порушення № 33520 від 03.06.2014; у випадку наявності пошкоджень на пломбі № 00652474, то чи могли вони виникнути внаслідок проведення експертного дослідження № 5-298/Т від 19.11.2015; яким чином відбулось зняття пломби представниками ПАТ «Київенерго».

У висновку експерта за результатами проведення трасологічної експертизи № 10406/16-31 від 05.12.2017, зокрема, по питаннях №№ 1-3 надана наступна відповідь: на торцевій поверхні прилеглій до вхідних отворів наданої на дослідження пломби № 00652474, є група подряпин та поодинока вм'ятина, які могли бути утворені, як в процесі навішування пломби, так і в процесі її зняття (при розрізанні пломбувальної бичови), або експлуатації. Дані пошкодження не впливають на загальні характеристики пломби, як пристрою контролю доступу й не свідчать про те, що дана пломба піддавалась відкриванню та повторному навішуванню. По питанню № 4 надана відповідь про те, що на поверхнях пломби відсутні механічні пошкодження, які б свідчили про розкриття та повторне навішування. Досліджувана пломба з № 00652474 не піддавалась розкриттю та повторному навішуванню.

При цьому, суд критично відноситься до наявного в матеріалах справи висновку експертного дослідження № 5-298/Т від 19.11.2015, проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, оскільки на першому аркуші даного експертного дослідження в розділі «Дослідження» зазначено, що об'єкт надано експертній установі упакованим в сейф-пакет № В00006104. Проте в п. 9 Акта про порушення № 33520 від 03.06.2014, вказано, що пломба 52474 укладена у пакет № В00007733 та вилучена представниками постачальника. Згідно зазначеного акту до цього акту, сейф-пакет № В00006104 (що зазначений експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України) або будь-який інший сейф-пакет при складанні акту порушення не використовувався.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, врегульовано Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562.

Відповідно до п. 1.2 Методики, методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 2.1 Методики, Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);

3) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку;

5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або

електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;

7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;

8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергії спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж; установлено для цієї площадки вимірювання.

Відповідно до 2.2 Методики, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Враховуючи те, що пошкодження пломби не відбулось, матеріали справи не містять доказів втручання позивачем в параметри розрахункових засобів (систем) обліку електричної енергії, суд приходить до висновку, що з боку позивача, як споживача електричної енергії, не було здійснено протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії.

З огляду на вищенаведене, рішення комісії, оформлене протоколом № 600 від 22.03.2016 засідання комісії по розгляду акта порушення № 33520 від 03.06.2014, на підставі якого було здійснене нарахування вартості недоврахованої електричної енергії є недійсним, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність при прийняті рішення комісії, оформленого протоколом № 600 від 22.03.2016, неправомірності дій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлене протоколом № 600 від 22.03.2016 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 33520 від 03.06.2014.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод спецбетон» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Якутська, будинок 5, код ЄДРПОУ 04012307) 2 202,00 грн витрат пов'язаних з експертним дослідженням та судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно ч.1 ст.256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.07.2018

Суддя Спичак О.М.

Попередній документ
75269179
Наступний документ
75269183
Інформація про рішення:
№ рішення: 75269182
№ справи: 910/7290/16
Дата рішення: 02.07.2018
Дата публікації: 13.07.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори