Справа № 159/2737/18
Провадження № 2-а/159/115/18
11 липня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під
головуванням судді Лесика В.О.,
за участю секретаря Жукової Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Волинській області Могільова Олега Ігоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним позовом, який мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №414955 від 22.05. 2018 року складеною поліцейським рядовим поліції Управління патрульної поліції у Волинській області Могильовим О.В. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень. Вважає, що, під час винесення постанови, не дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Даними діями поліцейського порушено його конституційні права, постанову винесено при повному не з'ясуванні обставин справи, не надано доказів правопорушення, свідків не опитано , обставини вчинення правопорушення в постанові не описані, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням Закону. Крім того зазначив, що в постанові яка оскаржується невірно вказано адресу винесення постанови. При зміні руху він вмикав покажчик поворотів проте на ці зауваження працівник поліції не реагував, а пішовши до свого службового автомобіля з його документами через деякий час вручив йому копію постанови. Посилаючись на наведене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В судове засідання відповідач не з'явився, подавши відзив на позовну заяву представника в якому просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю . Крім того у відзиві зазначено, що дії відповідача відповідали вимогам законодавства та обставинам справи, оскільки працівниками поліції двічі було зафіксовано не увімкнення позивачем покажчика повороту при зміні руху автомобіля. При винесені постанови йому було роз'яснено права та обов'язки. На підтвердження вказаного суду надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського, а також рапорт інспектора поліції з якого слідує, що ОСОБА_4 в ході несення служби разом з відповідачем був очевидцем як при русі автомобіля позивач двічі не увімкнув покажчик поворотів, допустивши таким чином порушення Правил дорожнього руху.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного .
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №ЕАА № 414955 від 25.05.2018, складеної поліцейським рядовим поліції УПП у Волинській області Могільовим О.В., позивач після 24 години 25.05.2018 року керуючи транспортним засобом марки не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 2.9.б. ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 статті 122 КУпАП.
Згідно з пунктом 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, з порушенням правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами і зокрема вищевказаним рапортом працівника поліції, протоколом та відеозаписом з камери поліцейського які в своїй сукупності підтверджують порушення правил дорожнього руху позивачем та законність і правомірність дій працівника поліції.
Враховуючи викладене вище, суд не знаходить підстав вважати, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені такі істотні порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови.
Поряд з цим, суд вважає надуманими твердження позивача про те, що застосоване до нього постановою інспектора поліції стягнення у вигляді штрафу є незаконним , неправомірним та необґрунтованим, оскільки його доводи нічим не підтверджені та зводяться лише до заперечення факту порушення ним Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів поліцейським рядовим поліції Управління патрульної поліції у Волинській області Могільовим О.І. , при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дотримано положень наведених вище норм закону, а тому посилання позивача на поверхове відношення відповідача до розгляду його справи та неповне з'ясування усіх обставин події не заслуговує на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів перед судом правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 242-246 КАС України, ч.2 ст. 122, ст. 293 КпАП України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Волинській області Могільова Олега Ігоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 414955 від 25.05.2018 року - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст рішення складено 13 липня 2018 року
Головуючий В.О.Лесик