Постанова від 12.06.2018 по справі 711/743/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/985/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1

Категорія: 48,50 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегія суддів судової палати в цивільних справах:

головуючої Нерушак Л.В. (судді - доповідача )

суддів Карпенко О.В., Василенко Л.І.

за участю секретаря Наконечної М.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3

відповідач - ОСОБА_4

особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_4

розглянувши у м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Шиповича В.В. у залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси 13 квітня 2018 року о 10 год. 55 хв., повний текст якого складено 20 квітня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання дитини,:

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.

Позивач ОСОБА_3 позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4В перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 21 грудня 2015 року розірвано. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29 листопада 2017 року у справі із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 3500 грн. щомісячно з відповідною індексацією, до повноліття дитини.

Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_4В, він створив нову сім'ю та 01 липня 2017 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6

20 грудня 2017 року в нього народилась донька ОСОБА_7, яку він зобов'язаний також утримувати як батько, а отже змінився його сімейний стан та необхідність також утримувати сім'ю. В даний час на його утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_7 та дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, та не має змоги працювати. В позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що дохід, який було враховано при визначенні розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5, не збільшився.

Однак, враховуючи зміни в сімейному та майновому стані, позивач не може сплачувати відповідачу ОСОБА_4 аліменти на утримання сина в розмірі 3500 грн. щомісячно. Тому позивач ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з даним позовом та просив зменшити розмір аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 3500,00 грн. до 1750,00 грн. щомісячно з відповідною індексацією, до досягнення повноліття дитиною.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, стягнутих за рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29 листопада 2017 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 із 3500 грн. до 2500 грн. щомісячно, починаючи стягнення аліментів у новому розмірі з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до повноліття ОСОБА_5, тобто до 24 вересня 2030 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду через неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу особа, яка подає апеляційну скаргу, обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано належної уваги тому факту, що позивач ОСОБА_3 є приватним підприємцем і отримує прибутки, має у власності рухоме і нерухоме майно, та за таких умов у змозі надавати матеріальну допомогу своєму сину у розмірі, що буде значно перевищувати 2500 грн. Тому ОСОБА_4 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2018 року, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

11 червня 2018 року на адресу апеляційного суду Черкаської області від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві ОСОБА_3 зазначає, що на його думку, апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом першої інстанції було враховано всі надані сторонами докази у справі та їм надана відповідна правова оцінка. Крім того, скаржник у своїй апеляційній скарзі не наводить жодних нових доводів та міркувань стосовно предмету спору. Апеляційна скарга фактично повністю повторює всі доводи та міркування відповідача, які були висловлені у відзиві на позовну заяву, та жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції. У відзиві ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.04.2018 року в цивільній справі № 711/743/18 залишити без змін.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа в суді апеляційної інстанції розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням, але без виклику сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Вирішуючи спір, та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог, та наявності підстав для зменшення розміру аліментів із позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5.

Апеляційний суд повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що, висновки суду є обґрунтованими відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалив у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, суд апеляційної інстанції не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.11.2017 року у справі № 711/4619/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, встановлено, що: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3 не є інвалідом, є працездатним; ОСОБА_3 є фізичною собою підприємцем; згідно Податкових декларацій загальна сума доходу ОСОБА_3 за 2015 рік склала 611950 грн., а за 2016 рік - 791100 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.11.2017 року у справі № 711/4619/17 стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3500 грн. щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 12 червня 2017 року до повноліття дитини.

При цьому, підставами визначення розміру аліментів у суду було урахування як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Згідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, - якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3 01.07.2017 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 (прізвище до зміни ОСОБА_6) В.Б., що підтверджено даними свідоцтва про шлюб серії І-СР № 145963 (а. с. 8).

20.12.2017 року народилася ОСОБА_7, батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_8, що підтверджено даними свідоцтва про народження серії І-СР № 261865 (а. с. 9).

Апеляційний суд приймає до уваги обставину, що після ухвалення 29.11.2017 року рішення Апеляційним судом Черкаської області змінився сімейний стан платника аліментів, у зв'язку із народженням дочки 20.12.2017 року - ОСОБА_7, після народження якої у ОСОБА_3 виник обов'язок утримувати і дочку до досягнення повноліття та в зв'язку із народженням дочки дружина позивача також не працює, та перебуває на його утриманні, оскільки здійснює догляд за дитиною до трьох років.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, згідно даних Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 19.01.2018 року обсяг доходу ОСОБА_3 за 2017 рік склав 689340 грн. (а. с.35-36). В порівнянні із 2016 роком доход становив 791100 грн., тому обсяг доходу ОСОБА_3 за 2017 рік - 689340 грн. зменшився на 13%.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Згідно до ч.1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з вищевказаних обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вмотивованого та обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність підстав для зменшення розміру аліментів із ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, 24.09. ІНФОРМАЦІЯ_3, визначених рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.11.2017 року, оскільки після ухвалення вказаного рішення суду змінився сімейний стан платника аліментів, так як в нього народилася інша дитина, якій він також зобов'язаний надавати матеріальне утримання та належне забезпечення .

Із матеріалів справи та наявних у справі доказів, наданих сторонами, не вбачається підтвердження відповідними належними та допустимими доказами поліпшення майнового стану позивача ОСОБА_3 у період після 29.11.2017 року, і такі докази відсутні, та суду не надані.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції щодо зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5, який має бути зменшений із 3500 грн. до 2500 грн. щомісячно з урахуванням встановлених обставин, які наявні в матеріалах справи. Новий розмір аліментів відповідатиме принципам розумності, рівності прав дітей, можливості сплати аліментів батьком у вказаному розмірі. Спільне виконання обома батьками, - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свого обов'язку по утриманню сина ОСОБА_5 до досягнення ним повноліття, забезпечить йому необхідний та достатній рівень для гармонійного розвитку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, яким не прийнято до уваги доводи відповідача ОСОБА_4 про неможливість зміни розміру аліментів у зв'язку із наявністю у власності позивача ОСОБА_3 нерухомого майна та автомобілів. На ті ж самі доводи ОСОБА_4 посилається і в апеляційній скарзі, які не підлягають задоволенню судом апеляційної інстанції.

Дані доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції і суд дав їм належну оцінку, пославшись в рішенні, що вказане відповідачем майно було наявне у ОСОБА_3 і на час ухвалення рішення Апеляційним судом Черкаської області від 29.11.2017 року, а отже було враховано при визначенні розміру аліментів. Доказів, того, що ОСОБА_3 придбав інше нерухоме майно або автомобілі після 29.11.2017 року відповідачем ОСОБА_4 суду надано не було, тому відсутні докази покращання його матеріального стану порівняно з датою на час ухвалення рішення судом про стягнення аліментів.

Отже, апеляційний суд, оцінюючи надані сторонами докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з вищевикладеного, не вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушень норм матеріального чи процесуального права та залишив не розглянутими обставини, що мають значення для справи. Тому доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким дана належна оцінка, не спростовують висновків суду, а тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374,375 , 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання дитини - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за сторонами.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, в порядку та за умов , визначених цивільно - процесуальним законом.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Карпенко О.В.

ОСОБА_9

Попередній документ
75268109
Наступний документ
75268111
Інформація про рішення:
№ рішення: 75268110
№ справи: 711/743/18
Дата рішення: 12.06.2018
Дата публікації: 17.07.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (18.05.2020)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 18.05.2020
Предмет позову: і про зміну розміру аліментів на утримання дитини,