73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"15" червня 2006 р. Справа № 6/105-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Дворянської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Нова Каховка
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий Термінал Таврос"
про стягнення 3344 грн. 87 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Афанасьєва Ж.Л., Цалко Є.Й., Бабкова Л..М.- довіреності в справі;
від відповідача - Батолина Т.Т., Шилюк В.В. довіреності в справі;
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 5370.13грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків -позивач.
Позивач вважає, що ним відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проведено перевірку виконання відповідачем законодавства про соціальне страхування та виявлені порушення щодо правильності застосування страхувальником тарифів щодо розрахунку розмірів страхових внесків, а саме 1.36 замість 2.09. Перевірка розпочалася 14.09.2005р., але у зв'язку із неподанням страхувальником необхідних документів вона була завершена у грудні місяці 2005 року. Після отримання необхідного документу, працівниками відділення було встановлено правильний тариф - 2,09, інший клас ризику - 40 та додатково нараховано страхові внески у сумі 3344,87 грн. в т.ч. пеня (акт перевірки додається), в тому числі пеня в сумі 163.77грн.
Оскільки спір в досудовому порядку не врегульовано, позивач просить примусово стягнути з відповідача донараховані грошові суми.
Представники позивача позовні вимоги підтримали із підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач надав відзив на позов, у якому позовних вимог не визнає, посилаючись на такі заперечення.
Відповідач вважає, що позивачем була проведена перевірка на протязі одного робочого дня, з порушенням встановленого законодавством порядку, але результати перевірки оформлені актом №97 від 26.12.2005р. Акт було передано відповідачеві лише 18.01.2006р. тобто більш чим через три тижні після його складання працівниками фонду (дати зазначеної у акті). Відповідач зазначає, що звіти ним до позивача здавалися відповідно до діючого законодавства без порушення встановлених нормативних вимог. Усі зміни видів діяльності були відображені у довідці з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2659 від 20.11.2003р. та у наданих позивачу звітах, а тому відсутні підстави для відповідних нарахувань.
Відповідач вважає, що позивач відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є контролюючим органом і на нього поширюються вимоги зазначеного Закону, у зв'язку з чим на акт № 97 від 26.12.2005р., після його отримання 18.01.2006 року було подане адміністративне оскарження з вимогою скасувати донарахування страхових внесків та пені, яке отримано позивачем 20.01.2006 року. Оскільки позивачам згідно з вимогами ст.5.2.2. вищезазначеного Закону не прийняв вмотивоване рішення та не надіслав його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або не надав відповідачеві його під розписку, то вважає, що така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а тому претензії та позов вважає неправомірними, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Представники відповідача визнали, що вказані у наданих ним до позивача розрахункових відомостях страхові тарифи у розмірі 1.36% не відповідають зазначеному відповідачем коду за КВЕД 63.11.0
Дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, заслухавши представників сторін та прокурора, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі слідуючого.
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків за №2115000668 і являється страхувальником і платником страхових внесків.
Відповідно до Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2003р. наданим відповідачем до позивача страхувальник самостійно зазначив код виду господарської діяльності за КВЕД №51.21.0, та застосував для нарахування страхових внесків тариф відповідний вказаному КВЕД у розмірі 1.36%.
Пізніше, відповідно до Розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2003рік, за 1 квартал 2004р., за 1 півріччя 2004р., за 9 місяців 2004р. та за 2004р., що надавалися відповідачем до позивача, страхувальник самостійно зазначив інший код виду господарської діяльності за КВЕД №63.11.0, та застосував для нарахування страхових внесків той же тариф у розмірі 1.36%.
Вказаний тариф застосовано відповідачам не вірно, оскільки відповідно до Класифікатора галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва відповідач був зобов'язаний відповідно до виду діяльності, передбаченому КВЕД 63.11.0 застосувати тариф у розмірі 2.09% до фактичних витрат на оплату праці.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.
Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду від 20.04.2001 N 12. Відповідно до п.4.5 вказаної Інструкції у випадках зміни технології робіт або виду діяльності підприємств робочий орган виконавчої дирекції Фонду відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.
Відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затвердженого постановою КМУ від 13.09.2000 № 1423 Фонд відносить підприємство до галузі економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник проводить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.
Таким чином зміна належності підприємства-відповідача до класу професійного ризику виробництва у відповідності із зазначеним відповідачем КВЕД є обґрунтованим, а донараховані внески підлягають сплаті відповідачем.
Згідно пункту 8.6. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань суми донарахованих страхових внесків сплачуються до Фонду страхувальниками у десятиденний термін з дня складання акта перевірки. Пунктом 8.7. цієї ж інструкції сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у випадку їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку.
Розглядаючи вимогу про стягнення пені з відповідача суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якою встановлено відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, не передбачено стягнення пені за несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про зміни виду діяльності підприємства.
Суд відмовляє позивачеві у задоволенні позову в частині стягнення пені з відповідача.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо поширення на позивача правил, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо порядку узгодження податкових зобов'язань контролюючими органами, оскільки зобов'язання відповідача не є податковими, а внески на соціальне страхування не входять до системи оподаткування. Таким чином, позивач реалізує свою компетенцію відповідно до спеціального законодавства, що регулює правовідносини з соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.2, 6, 158-163 КАС України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Таврос», ЄДРПОУ 31597675, вул. Портова, 2-А, м. Таврійськ, Херсонської області,
а) 3181.10грн. (три тисячі сто вісімдесят одна гривень 10 копійок) на користь
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Нова Каховка.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили;
б) 31.81 грн. (тридцять одна гривня 81 копійок) на користь держави в доход державного бюджету держмита за кодом 24104230, одержувач Відділення Держказначейства у м. Херсоні, Банк УДК в Херсонській області, МФО 852010, р/р31112095600002.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили;
3. У стягненні 163.77грн. пені -відмовити.
Постанова складена та підписана у повному обсязі 16.06.2006р. та набирає законної сили з 27.06.06.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.Д. Пригуза