Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" грудня 2009 р. Справа № 61/13-09
вх. № 420/4-61
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Євтушик О.П., за довіреністю №02-04/207 від 21.04.2009р.;
відповідача - не з"явився;
третьої особи - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Харків
до Корпорації "Харківбуд", м. Харків
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1, м.Харків
про стягнення 495606,96 грн.
Позивач - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Корпорації "Харківбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 495606,96грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором поруки №839/4/27/38/7-577 від 06.08.2007р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 4956,07грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
07.04.2009р. позивачем через канцелярію суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 498124,68 грн., судом було прийнято заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цих змін.
В судовому засіданні 16.12.09р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням збільшень суми позову, та надав суду рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 58/09 від 17.06.09р., яким позовні вимоги АКБСР «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1. задоволено повністю на суму 495606,96 грн.
Як зазначає представник позивача в судовому засіданні 16.12.09р. та надав письмові пояснення, що на даний час рішення третейського суду ОСОБА_1. у добровільному порядку виконано не було, за видачею виконавчого листа по рішенню третейського суду прозивач не звертався. В той же час, позивач стверджує, що борг по договору кредиту до цього часу не погашений, крім того зазначає, що положеннями ст. 543 ГК України передбачена можливість кредитора вимагати виконання зобов'язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Також, як вказує позивач, нормами чинного господарського процесуального законодавства не передбачено звільнення поручителя від обов'язку солідарної відповідальності за наявності рішення третейського суду про стягнення заборгованості з боржника. При цьому позивач зазначає, що така його позиція узгоджується з практикою Верховного суду України.
Відповідач в судове засідання 16.12.2009 року не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Третя особа в судове засідання 16.12.2009 року не з'явилась, причин нез'явлення суду не повідомила, письмових пояснень на позовну заяву не надала.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в позовній заяві доводи позивачача, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи 06.08.2007 року між АКБ “Укрсоцбанк” та громадянкою ОСОБА_1. був укладений договір кредиту № 839/3/27/38/7-353, згідно з яким позивач надав ОСОБА_1. у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 64976,00 доларів США зі сплатою 12,25 відсотків річних з щомісячним погашенням основної заборгованості по 367,09 доларів США та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 05.08.2022 року. Кредит був наданий на оплату ОСОБА_1. пайової участі у будівництві квартири, яке здійснювалось корпорацією “Харківбуд”, шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок забудовника - корпорації “Харківбуд” відповідно до платіжного документу № 62 від 06.08.2007 року. Відповідний факт сторонами по справі не заперечується.
Того ж дня між позивачем, ОСОБА_1. та відповідачем був укладений договір поруки № 839/4/27/38/7-577, за умовами якого відповідач зобов'язується перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1. зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбаченому Договором кредиту № 839/3/27/38/7-353.
Як зазначає позивач та не спростовано сторонами під час розгляду справи, з 10.11.2008 року ОСОБА_1. повністю припинила виконувати обов'язки за договором щодо погашення заборгованості. На цей час розмір її заборгованості складає 164565,15 доларів США або 498124,68 грн. (за курсом НБУ за 1 долар США 7.7 станом на момент подачі заяви про збільшення позовних вимог).
25.11.2008 року та 03.12.2008 року позивачем відповідальній особі відповідача були вручені повідомлення про невиконання забезпечених порукою обов'язків з вимогою належного виконання умов договору поруки. Зазначені вимоги відповідачем не виконані, що й стало підставою для подання позивачем позову до суду.
У відповідності до положень пунктів 2.4, 3.3.8, 3.3.9, 4.2 та 4.3 договору кредиту позивачем заявлено до стягнення основна сума боргу , заборгованість по відсоткам, пеня та штраф, яка станом на 07.04.2009 року (з урахуванням поданих позивачем уточнень від 07.04.2009 року) складає: основний борг - 59469,65 доларів США (еквівалент 457916,30 грн.), відсотки - 1196,94 доларів США (еквівалент 9216,44 грн.), штраф - 30018,91 грн., пеня - 973,02 грн.
Ані відповідач, ані третя особа не оскаржують заявлені до стягнення суму боргу та нарахованих на неї відсотків, пені та штрафу. Заперечення відповідача фактично зводяться до неможливості стягнення заборгованості з поручителя, оскільки такий борг стягнутий з основного боржника на підставі рішення третейського суду. Таким чином, як вважає відповідач, зобов'язання за порукою припинилися.
Господарський суд не погоджується з такою позицією відповідача, вважає її безпідставною та такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що станом на дату подання позову термін невиконання умов договору кредиту третьою особою становив більше 60 днів, у зв'язку з чим відповідно до п.4.5. договору кредиту, строк користування кредитом вважається таким, що сплив (більш ніж шістдесят днів не виконується обов'язок, передбачений п.3.3.8, 3.3.9 договору кредиту, тобто обов'язок сплачувати кредит, проценти та можливі штрафні санкції).
Відповідно до п.4.2. договору кредиту у разі несвоєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, боржник повинен сплатити позивачу пеню у розмірі одного відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.
Згідно п.4.3. договору кредиту у разі порушення боржником п.п.3.3.2-3.3.17 договору кредиту боржник повинен сплатити позивачу штраф у розмірі трьох відсотків від загальної суми кредиту зазначеної у п. 1.1.
Судом перевірено обґрунтованість наданих позивачем розрахунків та встановлено, що вони здійснені у відповідності до положень кредитного договору, фактичних обставин справи та норм чинного законодавства.
Відповідні факти наявності заборгованості та обґрунтованості розрахунків також підтверджені і рішенням третейського суду від 17.06.2009 р. у справі № 58/09, яке досліджене судом. Як встановлено вище, суми боргу та обґрунтованість розрахунків сторонами не оскаржуються.
Таким чином, суд вважає, що заявлені до стягнення грошові кошти є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.
Відповідно до п.3.1.4. договору поруки та статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частиною 1 статті 20 Цивільного кодексу передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином суд вважає, що позивачем на свій розсуд право на захист використано саме шляхом подання позову до поручителя, що узгоджується з приписами вищенаведених статей Цивільного кодексу України. При цьому позивачем в порядку статті 555 Цивільного кодексу України на адресу відповідача направлена вимога.
Суд вважає помилковими твердження відповідача щодо того, що наявність рішення третейського суду про стягнення боргу з боржника є підставою для припинення провадження у справі, а також його твердження про припинення поруки у зв'язку з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Положеннями статті 559 Цивільного кодексу України встановлений перелік обставин, з настанням яких порука вважається припиненою.
Аналіз положень названої статті та фактичних обставин справи дає підстави для суду апеляційної інстанції зробити висновки про те, що порука не є припиненою, оскільки забезпечене нею основне зобов'язання по договору кредиту не припинилося, сторонами до договору кредиту жодних додаткових угод до нього (в тому числі і щодо збільшення суми зобов'язання) не укладалося, кредитор не відмовлявся від прийняття належного виконання, запропоноване боржником або поручителем (за відсутності такого), борг на іншу особу не переводився, строк у договорі поруки не закінчився.
Також, суд вважає, що відсутні підстави для припинення поруки і згідно з п. 5.2 договору поруки від 06.08.2007 р., що укладений між сторонами, оскільки жодних обставин, передбачених відповідним пунктом договору поруки не настало.
Суд зазначає, що наявність рішення третейського суду про стягнення боргу з боржника не може вважатися припиненням основного зобов'язання, що забезпечене порукою, оскільки таке рішення не було виконане, борг на час прийняття оскаржуваного рішення по даній справі не погашений, а положеннями глави 50 Цивільного кодексу України (статті 598-609) не передбачено підстави для припинення зобов'язання наявність рішення суду про стягнення з боржника грошових коштів. При цьому, суд вважає, що системний аналіз вищенаведених статей дає підстави вважати, що визначений ними перелік підстав припинення зобов'язання є вичерпним.
Що ж стосується посилання відповідача на статті 651, 653 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України дійсно встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Разом з тим, системний аналіз як вищенаведених статей (на які посилається відповідач, так і статей 598-609 Цивільного кодексу України, дає підстави вважати, що вищенаведене стосується припинення зобов'язань на майбутнє, що є логічним у зв'язку з розірванням договору, тобто, припиненням по цьому договору будь-яких взаємовідносин. Що ж стосується тієї частини зобов'язань, що виникли до розірвання договору (у даному разі зобов'язань щодо оплати суми наданого кредиту та передбачених договором нарахувань на суму кредиту), вони не можуть вважатися припиненими, оскільки це суперечить як загальним засадам законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України), так і положенням статей 598-609 Цивільного кодексу України.
Посилання відповідача про необхідність залучення ОСОБА_1. до участі у справі в якості другого відповідача також є безпідставними, оскільки положеннями статті 555 Цивільного кодексу України не визначено обов'язковість залучення боржника до участі у справі саме у якості відповідача. Крім того, положеннями статей 1, 2, 21 ГПК України не передбачена можливість залучення до участі у справі у якості відповідача фізичної особи.
Що ж стосується поданих відповідачем доказів щодо прийняття будинку до експлуатації та надання третій особі права власності на квартиру, що була предметом спірних договорів, суд зазначає, що відповідні докази не мають значення для вирішення даної справи, разом з тим, вони можуть бути підставою для доведення відповідачем своїх вимог у разі подання позову до третьої особи в порядку та на умовах, визначених законодавством.
На підставі вказаного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними, доведеними матеріалами справи, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 3, 20, 526, 530, 543, 554, 555, 559, 598-609, 651, 653 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 21, 33, 43, 44-49, 80, 81, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Корпорації "Харківбуд" (61050, м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 2, кв. 316, р/р2600300001295 в ХОД АППБ Аваль, МФО 350589, р/р26002839737360, р/р 26003805737360 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 32563191) на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської філії АКБ "Укрсоцбанк" (61057, м. Харків, вул. Гоголя,10, МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014, відомості про розрахункові рахунки відсутні) заборгованості у розмірі 498124,68 грн., з яких : основний борг - 457916,30 грн., відсотки -9216,44 грн., штраф - 30018,91 грн., пеня -973,02 грн., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 4981,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рильова В.В.
Повний текст рішення підписано 17.12.2009р.
Справа № 61/13-09.