Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" грудня 2009 р. Справа № 40/324-09
вх. № 10273/4-40
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. від 02.12.2009 року відповідача - Таран Д.П., дов. № 08-11/3685/2-08 від 25.12.2008 року
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
Розглядається позовна вимога про визнання права власності на нежитлову будівлю торгівельного павільйону літ. "А-1", загальною площею 37,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Могилівська, 23-А за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
20 листопада 2009року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір підряду №20/11 відповідно якого підрядником виконано роботи по будівництву торгівельного павільйону загальною площею 37,9 кв.м.
Відповідно до технічного висновку ПП "Модулор - Сервіс" (державна ліцензія серія АВ № 358726 від 19 жовтня 2007 року) про стан будівельних конструкцій та можливість подальшої експлуатації нежитлової будівлі торгівельного павільйону літ. "А-1", по вулиці Могилівська, 23-А, м. Харків - всі загальні будівельні конструкції нежитлової будівлі літ. "А-1", а саме фундамент, перекриття виконані в повному обсязі, вищезазначена нежитлова будівля придатна для подальшої експлуатації.
Виходячи з викладених обставин, вивчивши матеріали справи, пояснення сторін, надані письмові докази суд доходить висновку про те, що невизнання права власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на нежитлову будівлю торгівельного павільйону літ. "А-1", по вулиці Могилівська, 23-А, м. Харків, або вчинення дій, які обмежують права власності позивача на вищевказану споруду, є протиправним, порушує права та охороняїмі законом інтереси позивача.
Згідно частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до пункту 10 Додатку 1 “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5 підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду, третейського суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Також, суд зазначає, що згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності становлять три складові (стаття 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Статтею 319 Цивільного кодексу України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності включає в себе, як складову, і право на експлуатацію об'єкту права власності.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 317, 319, 328, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності на нежитлову будівлю торгівельного павільйону літ. "А-1", загальною площею 37,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Могилівська, 23-А за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (61195, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).
Повний текст рішення підписаний 22.12.2009 року
Суддя