Справа № 826/939/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Васильченко І.П.
10 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Федотова І.В.
Сорочка Є.О.
при секретарі: Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про застосування заходів реагування ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Глуско Рітейл» про: застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Глуско Рітейл», які розташовані за адресою: проспект Науки, 5 у Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення; покладення виконання судового рішення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві; покладення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення порушень пожежної та техногенної безпеки приміщень ТОВ «Глуско Рітейл» (в тому числі право відтермінування зупинення роботи АЗК та АГЗП ТОВ «Глуско Рітейл» розташованої за адресою: проспект Науки, 5 у Голосіївському районі міста Києва); здійснення розподілу судових витрат.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ТОВ «Глуско Рітейл», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, визнано встановленими недоведені обставини, неправильно застосовано норми матеріального права. Вказує, що товариством було усунуто майже всі порушення на момент розгляду справи в суді, а порушення, які не були усунуті, не несуть загрози життю та здоров'ю людей. Також, звернув увагу, що для АЗС механізм улаштування, експлуатації і технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення відсутній, що унеможливлює виконання ч.1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Станом на10 липня 2018 року позивачем не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головне управління ДСНС України ум. Києві у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, що затверджене наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС від 21 вересня 2017 року № 507), здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2017 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року у справі № 826/1375/16, наказу МВС України від 02 листопада 2015 року №1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 року № 1467/27912, наказу ГУ ДСНС у м. Києві від 07 грудня 2017 року № 465 у період з 08 грудня 2017 року по 21 грудня 2017 року головному інспектору відділу пожежної безпеки УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Морозову О.В., головному інспектору відділу техногенної безпеки УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Цімоху В.І., інспектору відділу роботи з об'єктами підвищеної небезпеки ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві Березовому М.В., провідному інспектору відділу ЗНС Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Коломієць Р.В. було доручено провести позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в приміщеннях та території АЗС ТОВ «Глуско Рітейл» по проспекту Науки, 5 в Голосіївському районі м. Києва.
На підставі наказу від 07 грудня 2017 року № 465 «Про проведення позапланової перевірки» видано посвідчення від 07 грудня 2017 року № 432 на проведення позапланової перевірки в приміщенні та на території АЗС (АЗК) ТОВ «Глуско Рітейл» по проспекту Науки, 5 в Голосіївському районі м. Києва.
Перед початком перевірки, державним інспектором пред'явлено директору департаменту ОП, ПБ і охорони навколишнього середовища начальнику ТОВ «Глуско Рітейл» Цільницькому І.В. посвідчення на проведення перевірки №202.
Під час здійснення перевірки приміщень та території АЗС (АЗК) ТОВ «Глуско Рітейл» по проспекту Науки, 5 в Голосіївському районі м. Києва інспекторами було встановлено 12 порушень, а саме:
- розділ ІV п. 1.8. ППБУ (в приміщеннях дозволяється експлуатація та улаштування тимчасових електромереж);
- розділ V п. 3.10 ППБУ (не всі переносні вогнегасники розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення);
- розділ ІІ п.12 ППБУ (з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння, не створено добровільну пожежну охорону);
- розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ (на шляху евакуації улаштовано розсувні двері);
- розділ ІV п. 1.16 ППБУ (не всі електрощити, групові електрощитки оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкової вставки));
- розділ ІV п. 1.18 ППБУ (допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами);
- розділ ІІ п.22, розділ ІІІ п. 1.1. ППБУ (не забезпечено мінімальну протипожежну відстань від АГЗП до об'єктів (магазину), розташованих поза територією АГЗП в порушення п.8.151 таблиця 21а ДБН В.2.5-20-2001);
- розділ ІІ п.22, розділ ІІІ п.1.1 ППБУ (не забезпечено мінімальну протипожежну відстань від АГЗП до АЗК (резервуарів) в порушення п. 8.151 таблиця 21а ДБН В.2.5.-20-2001);
- ст. 53 п. 1 Кодексу цивільного захисту України (АЗК не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення);
- ст. 133 Кодексу цивільного захисту України, перелік п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №763 (не укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з аварійно-рятувальними службами);
- п. п. 3, 6, 9,10, п.4.3 ПКМУ № 1200, ПТБ (не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту).
За результатами вказаної перевірки інспектором було складено акт від 21 грудня 2017 року № 202 перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
28 грудня 2017 року на підставі акту перевірки було винесено припис № 108 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у строк до 15 січня 2018 року.
На виконання припису відповідачем було частково усунуто порушення, а саме виконано п. 1,2,5,6,10,11,12 порушень викладених в акті перевірки (тимчасові електромережі прибрані; вогнегасники встановлено відповідно до вимог чинного законодавства; електрощити, групові електрощитки оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту; периметр розміром більше 1 метра від електроустаткування та під електрощитами очищено; укладено договір від 29 грудня 2017 року № ОПП/АО/178 на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з аварійно-рятувальними службами; проведено обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки; проведено розрахунки потреби та забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту). Інші порушення вимог законодавства, які виявлені під час перевірки, на думку відповідача є незначними і не створюють загроз життю та здоров'ю людей.
Доказів повторного проведення перевірки щодо усунення порушень встановлених в акті перевірки до суду не надано.
Вважаючи вказані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи порушення відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Абзац 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначає, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць до повного усунення порушень вимог законодавства у є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як свідчать матеріали справи, станом на час розгляду справи судом першої інстанції ряд порушень, які відображені в акті від 21 грудня 2017 року № 202 відповідачем було усунуто.
Що стосується порушення ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, а саме: АЗК не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, то колегія суддів зазначає, що відповідно до вказаної норми Закону об'єкти підвищеної небезпеки обладнуються вищевказаними системами відповідно до правил їх улаштування, експлуатації та технічного обслуговування, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03 серпня 2011 року № 793, про внесення змін до наказу від 15 травня 2006 року № 288 «Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об'єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами АЗС виключено. В той же час, Розпорядженням КМУ від 10.03.2017 р. № 166 - р вказані Правила скасовані. Інші правила, які були б затверджені центральним органом державної влади у сфері цивільного захисту щодо улаштування, експлуатації та технічного обслуговування АЗС зазначеними системами відсутні.
Стосовно незабезпечення мінімальної протипожежної відстані від АГЗП до АЗК варто звернути увагу на наступне.
Допускається встановлення модуля АГЗП на відстані менше 40 метрів до інших будівель та споруд різного призначення в порушення п.8.153 ДБН В.2.5.20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання»; відстань від АЗК до будівель менше 50 метрів в порушення п.п. 7.61* таблиця 7.9*ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень»; відстань від наземного резервуару АГЗП до резервуарів з бензином АЗК менше 40 метрів в порушення п.8.153 ДБН В.2.5-2-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. «Газопостачання»; висота евакуаційного виходу з приміщень АЗК менше 2 метрів п. 7.3.6 ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», колегія суддів враховує наступне.
Так, долучені позивачем до матеріалів справи документи не містять жодної інформації щодо фактичної відстані від модуля АГЗП до об'єктів, відстань від АГЗП до резервуарів з бензином АЗК; до якого саме об'єкту здійснювалось вимірювання відстані від АГЗП, що складає менше 40 метрів, якими засобами було здійснено вимірювання відстані від АГЗП до резервуарів з бензином АЗК.
Стосовно порушення вказаного в Акті перевірки в частині улаштування на шляху евакуації розсувних дверей, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи крім розсувних дверей, приміщення АЗС обладнане двома евакуаційними виходами, які мають передбачені чинним законодавством позначення.
В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підтверджується сертифікатом від 24 грудня 2013 оку № 165133581771. Крім того, відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція автозаправної станції по просп. Науки, 5 у Голосіївському районі м. Києва № 00-368-13/ЦБ від 29 липня 2013 року вбачається, що проектна документація об'єкту відповідає необхідним нормам будівництва, доступності та безпечності, санітарним нормам.
Таким чином, посилання позивача на порушення ДБН і незабезпечення мінімальної протипожежної відстані від АГЗП до об'єктів є безпідставним і матеріалами справи не підтверджується.
Стосовно не створення на підприємстві добровільної пожежної охорони, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 63 Кодексу цивільного захисту це є правом, а не обов'язком підприємства.
Вищевказане свідчить про передчасність висновків щодо необхідності застосування до відповідача найжорсткіших заходів реагування.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл» є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на наведені вище обставини справи та нормативно-правові акти, які застосовуються для врегулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в рішенні та є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Під час розгляду зазначеної справи колегією суддів також прийнято до уваги ті обставини, що станом на момент розгляду апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року, апелянтом надано до суду акт від 18 червня 2018 року № 198, яким підтверджено усунення ТОВ «Глуско Рітейл» наступних порушень: «не створено добровільну пожежну охорону з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння» - позивачем визнано помилковість свої висновків стосовно даного порушення; «на шляху евакуації улаштовано розсувні двері» - усунуто порушення і позивачем визнано відсутність загрози життю і здоров'ю людей; «не забезпечено мінімальну протипожежну відстань від АГЗП до об'єктів (магазину), розташованих поза територією АГЗП» - позивачем визнано помилковість свої висновків стосовно вказаного порушення.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про застосування заходів реагування - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Літвіна
Судді І.В. Федотов
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2018 року.