Справа № 752/27290/17
09 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києва на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва суду від 20 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва суду від 20 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору за подачу ним апеляційної скарги.
Апелянту надавався строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року апелянт отримав 22 червня 2018 року.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 02.07.2018 року.
05 липня 2018 року апелянтом подано клопотання, в якому він просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів передбачених на цю мету.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат законодавцем передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили б про складний майновий стан.
Якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, то суд, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, може прийняти рішення, яким звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження незадовільного майнового стану доказів не надано.
Окрім того, з даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи, що відстрочення судом сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що у клопотанні апелянта відсутні докази неможливості сплати судового збору, визначенні ст. 133 КАС України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні достатні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, оскільки, апелянтом вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 15 червня 2018 року, виконані не були, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту.
Відповідно до частини другої ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києва - відмовити.
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києва на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва суду від 20 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В.Губська
Судді О.В.Епель
І.В.Федотов