Ухвала від 11.07.2018 по справі 826/2293/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/2293/18

УХВАЛА

11 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ПФ в м. Києві) про:

- визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФ в м. Києві щодо непроведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії з 01.01.2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов'язання Відповідача відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на підставі довідки МВС України №22/06-71261 від 13.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 року з включенням до сум грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, надбавки особам, які працюють в умовах режимних обмежень 15%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність 50%, надбавки за особливо-важливі завдання 50% та премії 65,77%, що входять до розрахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 «У справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2018 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ в м. Києві щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов'язано ГУ ПФ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 13.05.2017 року № 22/6-71261.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 11.06.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору на суму 1 057,20 грн.

Апелянту було надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано останнім 18.06.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали ГУ ПФ у м. Києві до суду 25.06.2018 року направлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого вказано на неможливість його сплати у зв'язку з відсутністю фінансування.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ПФ у м. Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Таким чином, з метою забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 121, 133, 169, 248, 321, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року - відмовити.

Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк для усунення визначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року недоліків на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Попередній документ
75226768
Наступний документ
75226770
Інформація про рішення:
№ рішення: 75226769
№ справи: 826/2293/18
Дата рішення: 11.07.2018
Дата публікації: 16.07.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: