Справа № 810/2463/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
05 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Парінова А.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Попової Олександри Валеріївни, третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Попової Олександри Валеріївни, третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Попової Олександри Валеріївни, третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з позовом до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Попової Олександри Валеріївни, третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк", в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40907620 від 03.05.2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПАТ "Укрсоцбанк", винесеного державним реєстратором комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Поповою О.В.; зобов'язати державного реєстратора комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Попову О.В. поновити запис про право власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно із ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Судом першої інстанції встановлено, що із тексту позовної заяви слідує, що позовні вимоги є похідними від вимог у приватно-правовому спорі між позивачем та третьою особою. Даний висновок підтверджується тим, що позивачем заявлено про порушення його права власності на нерухоме майно у зв'язку з виконанням договору іпотеки.
Отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір суди мають вирішувати за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права викладено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 14 червня 2016 року у справі № 826/4858/15, де зазначено, що не є спором адміністративної юрисдикції спір з органом державної реєстраційної служби при оскарженні запису та рішення про право власності у разі, коли спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди і виникають з договірних відносин, а тому мають вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Посилання в апеляційній скарзі апелянтом на практику Київського апеляційного адміністративного суду, зокрема, на постанови від 15 лютого 2018 року у справі № 826/14156/17, від 13 липня 2017 року у справі № 826/25111/15, від 22 червня 2017 року у справі № 810/710/17 є необґрунтованими, оскільки після ухвалення даних постанов суду апеляційної інстанції Великою Палатою Верхового Суду було сформовано правову позицію щодо розгляду подібних справ, яка викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 804/3509/17.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Парінов А.Б.