Справа № 826/13298/17
06 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головним управлінням ДФС у м. Києві апеляційна скарга подана втретє 01.06.2018, що підтверджується відбитком штампу суду першої інстанції.
Так, ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 та від 18.05.2018 апеляційні скарги Головного управління ДФС у м. Києві були повернуті апелянту в зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 апеляційну скаргу було залишено без руху та роз'яснено апелянту, що він вправі протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши поважні підстави для поновлення цього строку, які пов'язані з істотними та непереборними труднощами.
04.07.2018 до суду надійшла заява апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги, де заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване відсутністю можливості сплати судового збору у встановлені строки, та повернення апеляційної скарги ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду.
Проте, зазначені аргументи критично оцінюються судом, оскільки оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду м. Києва було прийнято у відкритому судовому засіданні 19 грудня 2017 року, а апелянт звернувся з апеляційною скаргою втретє 01.06.2018, відтак, апелянт повинен був вжити належних дій для сплати судового збору у встановлені строки.
Додані до заяви про усунення недоліків листи та службові записки Головного управління ДКС України у м. Києві не є належним підтвердженням виконання апелянтом усіх належних заходів для сплати судового збору в межах даної справи.
Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.
Так, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, недоліки апеляційної скарги дотепер у встановленому порядку не усунуті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих апелянтом доказів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.
Суддя Земляна Г.В.
Суддя Мельничук В.П.