10 липня 2018 року справа №805/2164/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Гайдара А.В., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,
при секретареві судового засідання Токаревої А.Г.,
з участю представника відповідача Колеснікової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 805/2164/18-а (головуючий І інстанції Череповський Є.В., м.Слов'янськ, ухвалу складено 15 травня 2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа: Головне управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень від 24.03.2015 №0006231700, від 29.07.2015 №0013221700, від 01.03.2016 №0000081701, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» (далі - ТОВ «Бон Аппеті») звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ), третя особа: Головне управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення про нарахування штрафних санкцій та пені від 24.03.2015 №0006231700, від 29.07.2015 № 0013221700, від 01.03.2016 № 0000081701 (а.с. 4-7).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позовну заяву ТОВ «Бон Аппеті» до Маріупольської ОДПІ, третя особа: ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень від 24.03.2015 №0006231700, від 29.07.2015 № 0013221700, від 01.03.2016 № 0000081701 залишено без розгляду (а.с. 93-94).
Позивач не погодився з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції через недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів зазначив, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для прийняття до уваги в якості доказу копії рішення від 01.03.2016 №№0000081701, оскільки копію зазначеного рішення не надсилалась позивачу ані відповідачем, ані третьою особою. Також посилався на помилковість висновків суду щодо пропущення позивачем строку оскарження спірних рішень, встановлених ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та посилаючись на рішення Верховного Суду від 30.03.2018 у зразковій справі №812/292/18, позивач вважає, що в період проведення АТО строк, встановлений ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не підлягає застосуванню до платників ЄСВ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення АТО. Також суд не звернув увагу на різницю між сумою штрафу та пені, зазначеною в рішенні від 24.03.2015 №0006231700 та сумою, яка обліковується в електронній системі податкового органу (а.с. 100-102).
Представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що копії спірних рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску отримані головним бухгалтером ТОВ «Бон Аппеті» Продан Т.В., що підтверджується підписом останнього у рішеннях:
№ 0006231700 від 24.03.2015 отримано 07.04.2015 (а.с. 61);
№ 0013221700 від 29.07.2015 отримано 18.08.2015 (а.с. 63);
№ 0000081701 від 01.03.2016 отримано 01.03.2016 (а.с. 91).
У відповіді на відзив відповідача на позов представник ТОВ «Бон Аппеті» зазначив, що підписи про отримання спірних рішень від № 0006231700 від 24.03.2015 та № 0013221700 від 29.07.2015 дійсно схожі на підпис головного бухгалтера ТОВ «Бон Аппеті» (а.с. 83 зворотній бік), в апеляційній скарзі позивач посилався на наявність в нього сумнівів в отриманні цих рішень та рішення№ 0000081701 від 01.03.2016 (а.с. 100 зворотній бік).
Згідно абз.2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд апеляційної інстанції залишає вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо наявності у позивача сумнівів щодо отримання копій спірних рішень, оскільки отримання спірних рішень підтверджується матеріалами справи та позивачем не надано доказів того, що підписи про отримання цих рішень не належать головному бухгалтеру підприємства.
З зазначеним позовом до суду позивач звернувся у березні 2018 року, при цьому, про порушення своїх прав дізнався при отриманні копій спірних рішень у квітні, серпні 2015 року та у березні 2016 року відповідно, тобто з порушенням десятиденного строку, встановленого абз.2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Посилання позивача в апеляційній скарзі на рішення Верховного Суду від 30.03.2018 у зразковій справі №812/292/18, відповідно до якого позивач вважає, що в період проведення АТО строк звернення до суду щодо оскарження спірних рішень, встановлений ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не підлягає застосуванню до платників ЄСВ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення АТО, суд апеляційної інстанції залишає поза увагою, оскільки в зазначеному рішенні Верховний Суд не робив висновків щодо строків оскарження рішень органів доходів і зборів до суду, встановлених абз.2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За приписами п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в порушення вимог ч.3 ст.123 КАС України позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з чим зазначений позов підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, позивачем не надано належних доказів щодо поважності причин тривалого пропуску строку звернення з цим позовом до суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду у строк, визначений законодавством, що свідчить про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання неповажними причин пропуску звернення з позовом до суду та залишенню позову без розгляду.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.
Керуючись ст.122, ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240, ч.4 ст.241, ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 805/2164/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа: Головне управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень від 24.03.2015 №0006231700, від 29.07.2015 №0013221700, від 01.03.2016 №0000081701 залишити без змін.
Постанова в повному обсязі складена 10 липня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко
О.О. Шишов