Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
10 липня 2018 р. справа № 646/2496/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_3), яка діє як законний представник неповнолітньої дочки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 АДРЕСА_3) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (61001, м. Харків, просп. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 03196630) про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1, яка діє як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_2, звернулась до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення №3 від 22.02.2018 року управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради щодо не видачі довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_2;
- зобов'язати управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_2, довідку внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", де зазначити як зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2, відповідно до її заяви від 22 лютого 2018 року.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова по справі №646/2496/18 від 20.04.2018 року, з огляду на те, що вказаний адміністративний позов не підсудний Червонозаводському районному суду м. Харкова як адміністративному суду, суд вважав за необхідне з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя передати вказану справу до Харківського окружного адміністративного суду.
29.05.2018 року справа №646/2496/18 за позовом ОСОБА_1, яка діє як законний представник неповнолітньої дочки, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов'язати вчинити певні дії, надійшла в провадження судді Біленського О.О.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на відсутність клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін, зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона та її дочка ОСОБА_2 18 грудня 2015 року отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1460008729. У 2017 році дочка позивача переїхала до міста Харкова та 22.02.2018 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради з заявою про взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу. Рішенням №3 від 22.02.2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було відмовлено, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 на цей час навчається у вищому навчальному закладі та має реєстрацію місця проживання у гуртожитку. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними з огляду на те, що на час переїзду до міста Харкова ОСОБА_2 вже мала статус внутрішньо переміщеної особи, тому що перемістилась з тимчасово окупованої території України, населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме з м. Красногорівка, ще до того, як стала студенткою, але після початку конфлікту. Відповідно до п. 2 абз. 9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року на отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов в якому зазначив, що 22 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Управління із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Як вбачається з наданих ОСОБА_2 документів під час звернення до Управління вона є студенткою, яка здобуває певний освітньо-кваліфікаційний рівень, та має реєстрацію місця проживання в гуртожитку, а отже, при вирішенні питання щодо обліку позивача внутрішньо переміщеною особою застосовуються норми частини 5 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацу 10 пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до частини 5 статті 4 Закону та абзацу 10 пункту 2 Порядку, на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи мають право студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 Закону. Тобто, ОСОБА_2 буде мати право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після зняття з реєстрації у гуртожитку у випадку, якщо не бажатиме повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 Закону. Відповідач не погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові, про те, що ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою і це підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.12.2015 за №1460008729, оскільки необхідно враховувати ті зміни у соціальному статусі заявниці, які відбулися у 2017 році, а саме: вона стала студенткою та має реєстрацію місця проживання у гуртожитку. Тобто, відсутні підстави вважати, що одержавши один раз довідку внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 одержала відповідний "статус". Законом та порядком передбачено облік внутрішньо переміщених осіб. Тобто, при різних обставинах, визначених чинним законодавством України, особа або є внутрішньо переміщеною особою, або ні. Враховуючи викладене представник відповідача вважає, що відмовляючи ОСОБА_2 у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Управління діяло згідно з чинним законодавством України та у межах наданих повноважень.
Не погодившись із діями відповідача щодо відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач в інтересах своєї неповнолітньої дочки звернулася до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, ОСОБА_2 та її мати 18 грудня 2015 року отримали довідку внутрішньо переміщеної особи №1460008729 про взяття на облік у Вугледарському міському управління соціального захисту населення. У серпні 2017 року дочка позивача, в інтересах якої вона діє, переїхала до міста Харкова.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, даної до паспорта ОСОБА_2, з 03.10.2017 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до копії довідки №124 Коледжу Національного фармацевтичного університету від 14.12.2017 року, ОСОБА_2 навчається на першому курсі денного відділення, а також проживає та зареєстрована у гуртожитку №6 Національного фармацевтичного університету за адресою АДРЕСА_3.
22 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради з заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу.
Рішенням №3 від 22.02.2018 року Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради у видачі довідки було відмовлено, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 навчається у вищому навчальному закладі та має реєстрацію місця проживання у гуртожитку.
Облік внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
У статті другій Закону зазначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Статтею 4 Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у грудні 2015 року залишила своє місце проживання у місті Красногорівка Донецької області з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та перемістилась до міста Вугледар Донецької області, де 18 грудня 2015 року отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1460008729. Отже, факт внутрішньо переміщення стосовно доньки позивача, в інтересах якої вона звернулась, було встановлено у 2015 році шляхом видачі довідки, що має безстроковий характер.
Крім того, статтею 12 Закону визначено підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб. До цих підстав належать обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. В діях ОСОБА_2 не вбачалось обставин, за яких довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи могла бути скасована.
Відповідно до п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509, на отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Пункт 9 Порядку передбачає, що у разі зміни місця проживання/перебування (крім зміни місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці: району, міста без поділу на райони, району в місті, селища, села) заявник звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 змінила своє місце проживання, переїхавши до міста Харкова на навчання, у зв'язку з цим відповідно до Порядку вона мала звернутися до уповноваженого органу за видачею довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за місцем фактичного проживання.
Окремо суд зазначає, що у пункті 10 статті 4 Закону передбачено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2, в інтересах якої звернулась позивач, є внутрішньо переміщеною особою, яка покинула своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, що підтверджується довідкою №1460008729 від 18 грудня 2015 року, та має право на отримання довідки внутрішньо переміщеної особи за новим місцем проживання, так як вона змінила своє попереднє місце проживання, переїхавши до міста Харкова на навчання.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача та наявність підстав для скасування рішення №3 від 22.02.2018 року управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради щодо не видачі довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_2.
Відносно позовної вимоги зобов'язати управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_2, довідку внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", де зазначити як зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2, відповідно до її заяви від 22 лютого 2018 року, суд зазначає наступне.
Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Так, повноваженнями щодо видачі довідок внутрішньо переміщених осіб наділений виключно відповідач, а тому зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду заяви про видачу довідки внутрішньо переміщеної особи, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вказану позовну вимогу частково та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 22 лютого 2018 року щодо видачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_2, довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" із зазначенням зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_3), яка діє як законний представник неповнолітньої дочки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 АДРЕСА_3) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (61001, м. Харків, просп. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 03196630) про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії та скасувати рішення №3 від 22.02.2018 року управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради щодо не видачі довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_2.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (61001, м. Харків, просп. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 03196630) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 22 лютого 2018 року щодо видачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_2, довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" із зазначенням зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.07.2018 року.
Суддя Біленський О.О.