Справа № 815/2285/18
05 липня 2018 року м. Одеса
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 (за паспортом)
представника позивача - Ліхунжан Н.Б. (за ордером)
представника відповідача - Виговського В.І. (по довіреності)
представника відповідача - Козяйкіної М.М. (по довіреності)
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів, про визнання протиправними дій відповідача в частині не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Позивач та його представник в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем в порушення норм законодавства у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не нараховувалася та не виплачувалася позивачу індексація грошового забезпечення, а за результатами розгляду рапорту позивача про здійснення таких виплат, йому повідомлено про відсутність механізму нарахування індексації за попередні періоди. Таким чином, дії відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення є протиправними та відповідач має бути зобов'язаний судом здійснити такі дії.
З відзиву на позовну заяву (аркуші справи 34-39) та пояснень представників відповідача наданих в судовому засіданні вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди не має, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів, відповідач діяв відповідно до роз'яснень директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо не здійснення нарахування індексації до окремого роз'яснення, тощо.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Позивач проходить службу в Збройних Силах України за контрактом, наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №76 від 23.06.2014 року призначений на посаду інженеру відділення спеціального радіозв'язку військової частини НОМЕР_2 у м. Одесі, на якій перебував до 16.10.2015 року, наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №150 від 16.10.2015 року призначений на посаду старшого інженера відділення спеціального радіозв'язку військової частини НОМЕР_1 в м. Одесі, на якій перебував до 18.12.2017 року, а на підставі наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №215 від 18.12.2017 року перебуває на посаді старшого інженера відділення зв'язку військової частини НОМЕР_1 в м. Одесі по теперішній час.
Оскільки за період проходження служби позивачем з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, 26 березня 2018 року він звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом щодо проведення розрахунку та виплати йому індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки (аркуш справи 21).
Однак, позивачу було повідомлено, що згідно вимог телеграми Департаменту фінансів №248/1485 від 26.03.2018 року та роз'яснень Міністерства соціальної політики України №13700/з від 08.08.2017 року та №78/0/66-17 від 08.08.2017 року механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди не має, про що на рапорті міститься відповідний запис (аркуш справи 21).
Позивач не погодився з правомірністю дій відповідача в частині не виплати індексації грошового забезпечення та звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з ст. 1, 2, 4, 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до п. 1-1, 4, 5, 6, 14 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
При цьому, в роз'ясненнях Мінсоцполітики № 10685/0/14-15/10 від 16.07.2015 року, № 252/10/136-16 від 09.06.2016 року, №220/5140 від 04.07.2017 року, № 48/0/66-17 від 08.08.2017 року зазначено, що проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів передбачених на ці цілі (аркуші справи 40-43).
Суд звертає увагу на те, що нормами законодавства України передбачено проведення індексації, в тому числі, грошового забезпечення військовослужбовців та обмеження виконання цих норм законодавства не може відбуватися за телеграмами, роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України, вказівками командирів військових частин, закладів та установ Міністерства оборони України, роз'яснень міністерств, тощо.
Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В п. 23, 26 рішення у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація не нараховувалася та не виплачувалася, нормами законодавства визначений порядок проведення індексації грошових доходів населення, відмова відповідача у проведенні таких дій з підстав відсутності механізму нарахування індексації є протиправною бездіяльністю відповідача.
Позивач просив суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, однак, в даному випадку, відповідач не вчиняв будь-яких дій, а допустив протиправну бездіяльність, що є підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а тому, в даному випадку, у суду є всі підстави для задоволення позову ОСОБА_1 з виходом за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Крім того, враховуючи допущення відповідачем бездіяльності, у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та зобов'язання відповідача вчинити такі дії, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.07.2018 року.
Суддя Л.І. Свида
.