10 липня 2018 рокум. ПолтаваСправа №1640/2319/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
05 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області по невиплаті пенсії ОСОБА_1 з дати її припинення;
- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість за період, починаючи з дати її невиплати, негайно після проголошення судового рішення, а також утримуватись від подальшого призупинення її виплати.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2 цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Отже, судовий збір за подання цього позову складає 704,80 грн /0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб/.
До позовної заяви документ про сплату судового збору позивачем не додано.
Натомість позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що позивач через свій майновий стан не має можливості сплатити судовий збір.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із частиною першою статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору сторону за певних умов у разі, якщо її майновий стан є таким, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі.
Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості виконання обов'язку щодо сплати судового збору.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та не підтвердженим доказами, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн (за реквізитами: Отримувач : УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998, Розрахунковий рахунок: 34319206084011, КЕКД: 22030101, Призначення платежу : Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г.В. Костенко