Справа № 1540/3255/18
09 липня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат»» про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат»» заборгованость на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в загальному розмірі 7636, 98 грн.
Разом із заявою позивач подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки управління, згідно довідки №3222/15-01 Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеської області від 23.02.2016 року, внесено до реєстру неприбуткових організацій та установ, а тому у нього не має правових підстав, для перерахування коштів під цільовим призначенням “сплата судового збору”.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених ст. 160 КАС України.
Так відповідно до частини 2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На виконання вимог вищезазначеної норми, Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області надало до суду список №902 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 27.06.2018 року та копію квитанції від 27.06.2018 року . Разом з тим суд зазначає, що з вищезазначених документів не можливо встановити, за якою адресою надсилався лист, які саме документи були надіслані відповідачу та у якій кількості, оскільки позивачем не було надано до суду опису вкладення до рекомендованого листа.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось до суду з вимогою про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за період листопад-грудень 2017 року, у загальній сумі 7636, 98 грн. Разом з тим відповідних довідок про фактично виплачену пільгову пенсію пенсіонерам позивач до суду не надав.
Не надано позивачем до суду доказів, щодо реєстрації та знаходження на обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат»» в Білгород-Дністровському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Одеської області, як платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, відповідно до п. 6.4. та п. 6.8 р.6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначених на пільгових умовах.
В тексті позовної заяви позивач зазначив, що надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте не надав до суду доказів на підтвердження факту надсилання та отримання відповідачем вказаних. Причини неможливості подання таких доказів позивачем у позові також не зазначено.
Щодо заявленого клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням вищезазначених норм вбачається, що законодавцем визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Крім того суд зазначає, що перебування установи в Реєстрі неприбуткових установ та організацій і обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Такі підстави можуть створювати нерівність між позивачами, які не є суб'єктами владних повноважень, а тому суперечать положенням статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Будь-яких інших доказів в обґрунтування свого клопотання про звільнення від сплати судового збору, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, позивачем не надано.
Суд також зазначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 року №2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1762, 00 гривень.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином позивачу необхідно сплати за подання даного адміністративного позову судовий збір у розмірі 1762, 00 гривень.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду зазначених в ухвалі доказів та наданням доказів сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 166, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд -
Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Адміністративний позов Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат»» про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч.4 п.1 ст.169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.