12.2
Іменем України
09 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1425/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,
24.05.2018 до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1П.), в якому позивач зазначив, що він у період часу з 31.07.2014 по теперішній час приймає безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв'язку із чим позивач має право на нараховування щомісячної винагороди за участь в АТО. Згідно довідки ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України відповідачем в порушення п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в АТО за період з липня по листопад 2014 року в загальному розмірі 12287,33 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 12287,33 грн, як винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня по листопад 2014 року.
Ухвалою суду від 29.05.2018 позовну заяву було залишено без руху.
08.06.2018 позивач надав суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
05.07.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого останній послався на таке. Відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 31.07.2014. Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з липня по листопад 2014 року. Також зазначив, що позивачем не надано доказів видання начальником ОВС наказів про виплату йому винагороди за безпосередню участь в АТО за спірний період. На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. 09.07.2017 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача до суду не прибув, просив розглядати справу без його участі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 31.07.2014 (арк. спр. 7). Вказана обставина не заперечується відповідачем.
Довідкою ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України від 02.07.2018 № 19/113/5-16 підтверджується, що позивач у період з липня по листопад 2014 року не отримував грошову винагороду за участь в АТО у зв'язку з відсутністю фінансування (арк. спр. 59).
ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України від 06.04.2018 № 19/113/2/3595 підтверджується, що ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України та НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області - це одна юридична особа, яка 06.11.2015 змінила назву згідно витягів з ЄДРЮОФОП (арк. спр. 13-15).
Довідкою ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України від 06.04.2018 № 19/113/2/3598 підтверджується, що позивач у період з 01.07.2014 по 30.11.2014 проходив службу в НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області на посаді експерта сектору № 21 відділу техніко-криміналістичного забезпечення ОВС (арк. спр. 8).
Відповідно до довідки ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України від 06.04.2018 № 19/113/2/3596 ОСОБА_1 у період з 08.10.2014 по 18.10.2014 та з 03.11.2014 по 14.11.2014 перебував на лікарняному (арк. спр. 12).
Відповідно до довідки від 02.07.2018 № 19/113/5-17, виданої ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України, грошове забезпечення позивача у липні 2014 року становило 3351,73 грн (у т.ч. виплати, що не мають постійного характеру - 136,42 грн), у серпні 2014 року - 3241,88 грн, у вересні 2014 року - 3924,38 грн, у жовтні 2014 року - 3924,38 грн, у листопаді 2014 року - 7848,75 грн (у т.ч. виплати, що не мають постійного характеру (матеріальна допомога) - 3924,38 грн). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк. спр. 58).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.
З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.
Відповідно до довідки від 02.07.2018 № 19/113/5-17, виданої ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України, грошове забезпечення позивача у липні 2014 року становило 3351,73 грн (у т.ч. виплати, що не мають постійного характеру - 136,42 грн), у серпні 2014 року - 3241,88 грн, у вересні 2014 року - 3924,38 грн, у жовтні 2014 року - 3924,38 грн, у листопаді 2014 року - 7848,75 грн (у т.ч. виплати, що не мають постійного характеру (матеріальна допомога) - 3924,38 грн). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк. спр. 58).
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відповідно до п. 2.17.1 якої особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально - побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Додатком № 26 «Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» до Постанови № 1294 визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, до яких належать:
- підвищення посадового окладу за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, відсотків посадового окладу;
- надбавка за кваліфікаційну категорію медичним працівникам з числа начальницького складу, відсотків посадового окладу;
- надбавка за особливості проходження служби у приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, в ізоляторах тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, у спецприймальниках для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, відсотків посадового окладу;
- надбавка за роз'їзний характер роботи (замість добових), відсотків посадового окладу;
- доплата за особливі умови служби, відсотків посадового окладу;
- доплата за службу в нічний час, відсотків посадового окладу;
- надбавка за кваліфікаційну категорію, відсотків посадового окладу;
- підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії, відсотків посадового окладу;
- надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, відсотків посадового окладу.
Таким чином, індексація, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань чи матеріальна допомога на оздоровлення не віднесена до щомісячних видів грошового забезпечення, в розмірі 100% якого нараховується на виплачується винагорода за участь в антитерористичній операції згідно з постановою № 158.
Оскільки у липні та листопаді 2014 року позивачу сплачено виплати, що не мають постійного характеру (матеріальна допомога, індексація, разова премія тощо) в розмірі 136,42 грн та 3924,38 грн відповідно, на які винагорода за участь в АТО не нараховується, тому розмір винагороди позивача в липні та в листопаді 2014 року повинен розраховуватись з 3215,31 грн та з 3924,37 грн відповідно.
Отже, відповідно до довідки ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України від 02.07.2018 № 19/113/5-17 розмір середньоденної винагороди ОСОБА_1 у липні 2014 року мав становити 103,72 грн (3215,31 грн / 31 день), у жовтні 2014 року - 126,59 грн (3924,38 грн / 31 день), у листопаді 2014 року - 130,81 грн (3924,37 грн / 30 днів).
Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 31.07.2014, а відповідно до довідки ОСОБА_2 НДЕКЦ МВС України від 06.04.2018 № 19/113/2/3596 ОСОБА_1 у період з 08.10.2014 по 18.10.2014 та з 03.11.2014 по 14.11.2014 перебував на лікарняному, тому винагорода за безпосередню участь в АТО у липні 2014 року повинна становити - 103,72 грн (103,72 грн х 1 день), у жовтні 2014 року - 2531,80 грн (126,59 грн х 20 днів), у листопаді 2014 року - 2354,58 грн (130,81 грн х 18 днів).
Оскільки ОСОБА_1 у період з 31.07.2014 по 30.11.2014 було залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області, то винагорода позивачу за таку участь повинна була сплачуватись за весь вказаний період.
Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за період з липня по листопад 2014 року повинна становити: за липень 2014 року - 103,72 грн, за серпень 2014 року - 3241,88 грн, за вересень 2014 року - 3924,38 грн, за жовтень 2014 року - 2531,80 грн, за листопад 2014 року - 2354,58 грн, а всього за 2014 рік - 12156,36 грн.
У запереченнях відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 про залучення позивача до участі в АТО виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи відповідача про те, що позивач не має права на отримання винагороди за безпосередню участь в АТО без отримання наказів начальника органу внутрішніх справ про виплату йому винагороди, суд вважає безпідставними, оскільки підставою для виплати винагороди є наказ МВС України від 23 липня 2014 року № 719. Окрім того, згідно наданої позивачем інформації (довідка ОСОБА_2 НДЕКЦ від 02.07.2018 № 19/113/5-17), ОСОБА_1 винагороду за участь в АТО за грудень 2014 року було частково сплачено відповідачем у листопаді 2015 року (арк. спр. 58).
З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з липня по листопад 2014 року обґрунтованими та такими, які слід задовольнити частково.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в АТО, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ЄДРПОУ 25574305, адреса: вул. Визволителів, буд. 22, м. Рубіжне, Луганська область, 93011) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: вул. Молодіжна, буд. 15, с. Проїждже, Старобільський район, Луганська область, 92722), винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за липень 2014 року - 103,72 грн, за серпень 2014 року - 3241,88 грн, за вересень 2014 року - 3924,38 грн, за жовтень 2014 року - 2531,80 грн, за листопад 2014 року - 2354,58 грн, а всього в розмірі 12156,36 грн (дванадцять тисяч сто п'ятдесят шість грн 36 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_2 окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2018 року.
Суддя ОСОБА_3