Справа № 761/10611/17
Провадження № 2-а/761/51/2018
15 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Притули Н.Г.
при секретарі: Припутневич В.І.,
за участі позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
28 березня 2017 року до суду надійшла зазначена позовна заява та була розподілена на суддю ОСОБА_3.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3. у відставку, на підставі розпорядження керівника апарату від 24.11.2017 року було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та визначено суддю Притулу Н.Г.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 17.08.2017 року зупинено провадження у справі до завершення процедури реорганізації відповідача шляхом злиття Правобережного, Лівобережного, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У зв'язку зі створенням Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві відновлено провадження у справі згідно з ухвалою суду від 17.05.2018 року.
В позовних вимогах позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії позивачу, виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, починаючи з 23.07.2011 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію позивачу, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах установлених ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 23.07.2011 року з урахуванням попередніх виплат.
Вимоги обгрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивач не погоджувався із нарахуванням пенсії, тому звернувся до суду з позовом.
На виконання рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок лише за період з 25.05.2011 року по 22.07.2011 року в сумі 4 208,11 грн. та після цього відповідач продовжує обчислювати пенсію не беручи до уваги рішення суду.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, до суду відзив (заперечення) на заявлені вимоги не надійшли.
А тому у відповідності до положень статті 205 КАС України суд продовжив розгляд справи у відсутність сторони відповідача.
Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивач не погоджувався із нарахуванням пенсійного забезпечення відповідачем та звертався до суду із позовом для захисту порушеного права.
Так постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 03.11.2011 року (справа №2-а-4388/11) задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, встановлених ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 29.04.2011 року, з урахуванням попередніх виплат.
Вказана постанова змінена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року за якою зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах установлених ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 25.05.2011 року, з урахуванням попередніх виплат.
На виконання зазначеної постанови апеляційної інстанції було видано виконавчий лист та пред'явлено до примусового виконання.
Листом від 01.12.2016 року Головне управління пенсійного фонду України в м.Києві повідомило, що на виконання рішення суду починаючи з 25.05.2011 року з урахуванням попередніх виплат управлінням 29.11.2016 року на користь ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 4 208,11 грн. на вкладний рахунок стягувача.
Як пояснив позивач в судовому засіданні, перерахунок пенсії проводився на підставі постанови, проте лише за період з 25.05.2011 року по 22.07.2011 року. Зазначений період здійснення перерахунку пенсії також доводиться іншими матеріалами справи, а саме: розрахунком на доплату та дорученням на одноразову виплату пенсії. Тобто відповідачем фактично не виконано рішення суду.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У ч. 5 ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з п.п. 4.1, 4.3 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Отже, законодавством регламентовано обов'язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та право особи-позивача, в інтересах якої було ухвалено відповідне судове рішення, звернутись до суду першої інстанції з позовом за захистом своїх прав, якщо вона вважає, що в ході виконання рішення відповідачем були вчинені протиправні дії (рішення чи бездіяльність).
Системний аналіз наведених правових норм також дозволяє стверджувати, що при виконанні судового рішення перерахунок пенсії має проводитися виключно у визначених ним межах.
З розрахунків пенсії вбачається, що нарахування основного розміру пенсії не змінилось після набрання рішенням законної сили, тобто відповідачем не виконано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року.
Водночас, відповідачем до суду не було надано жодних доказів, які б підтверджували наявність достатніх і необхідних правових підстав для невиконання рішення суду.
З огляду на це, суд вважає, що дії відповідача щодо перерахування пенсії позивача при виконанні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року є протиправними.
Приходячи до такого висновку суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Враховуючи викладене та ту обставину, що невірно перерахунок пенсії за рішеннями суду здійснено з вини відповідача суд вважає, що для захисту і відновлення порушеного права позивача необхідним є зобов'язати відповідача здійснити з дат, які зазначені в постанові суду (з врахуванням здійсненого перерахунку) перерахунок пенсії позивача, у відповідності до резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року по справі №2-а-4388/11 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення та надбавок на які він має законом передбачене право.
Отже, так як відповідач не довів суду правомірності своїх дій при нарахуванні пенсії на виконання рішення суду, суд вбачає за можливе задовольнити заявлені вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, починаючи з 23.07.2011 року за постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року (справа 2-а-4388/11).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 23.07.2011 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року по справі №2-а-4388/11 виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах установлених ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням попередніх виплат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Шевченківський районний суд міста Києва).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г.Притула