Номер провадження 2/754/4947/18 Справа №754/6929/18
Іменем України
05 липня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Скрипки О.І.,
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
У травні 2018 року ПАТ «СК «Універсальна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкодиу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 28.08.2017 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2
Постановою Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано ОСОБА_2 у ПАТ «СК «Універсальна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №3137/261/000863 від 30.11.2015 року.
ПАТ «СК «Універсальна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком на підставі рахунку та страхового акту №33477/1 страхового відшкодування в сумі 2850 грн., яке було перераховано згідно заяви страхувальника про перерахунок коштів на рахунок СТО.
Таким чином, СК повністю виконало покладені на неї зобов»язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні.
З огляду на викладене, ПАТ «СК «Універсальна» просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 2850 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.
Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 31.05.2018 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розглянути справу без участі представника ПАТ «СК «Універсальна», проти винесення заочного рішення також не заперечив.
Відповідачу судом надсилалася копія позовної заяви з копіями доданих документів, повістка про час та місце розгляду справи та роз'яснено право подати в зазначений строк письмові пояснення з приводу визнання позовних вимог чи заперечення проти позовних вимог з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
Відповідач з поясненнями чи запереченнями щодо позовних вимог до суду не звертався, не подано заяви про розгляд справи за його відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За згодою позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
28.08.2017 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2(а.с.15).
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 08.11.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.). (а.с.16).
Автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано ОСОБА_2 у ПАТ «СК «Універсальна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №3137/261/000863 від 30.11.2015 року.(а.с.5-14).
ПАТ «СК «Універсальна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком на підставі рахунку та страхового акту №33477/1 страхового відшкодування в сумі 2850 грн., яке було перераховано згідно заяви страхувальника про перерахунок коштів на рахунок СТО.(а.с.26).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст.1191 ЦК України.
Відповідно до п.п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно до п.п. «а» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280, 285, 289 ЦПК України, ст.ст.22, 993, 1166, 1191, 1194 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 2850 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: