ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10919/18
провадження № 1-кс/753/3237/18
"23" червня 2018 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі: захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на рішення слідчого у кримінальному провадженні № 12017101020000191,
17.04.2018 захисник ОСОБА_3 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотань про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12017101020000191.
На обґрунтування скарги вказав, що 24.05.2018 він звернувся до слідчого з клопотанням про проведення одночасного допиту підозрюваного та свідка ОСОБА_6 . Однак постановою від 26.05.2018 слідчий ОСОБА_7 відмовив у задоволенні клопотання. Це рішення слідчого захисник вважає незаконним і необґрунтованим посилаючись на те, що обставини, які можуть бути встановлені під час одночасного допиту підозрюваного та ключового свідка обвинувачення, мають визначальне значення для кримінального провадження, а відмова слідчого у проведенні цієї слідчої дії позбавляє сторону захисту зібрати докази невинуватості підозрюваного.
В судовому засіданні захисник скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор вважав постанову слідчого законною і обґрунтованою посилаючись на те, що оскільки підозрюваний не надавав показань по суті підозри, правові підстави для проведення одночасного допиту його та свідка ОСОБА_6 відсутні.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив такі обставини.
Слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12017101020000191, у якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Керівник служби енергетичного забезпечення та зв'язку КП «Київпастранс» ОСОБА_5 підозрюється в отриманні неправомірної вигоди від керівника ВК «Контакт-90» ОСОБА_6 у вигляді погашення його боргових зобов'язань перед кооперативом в обмін на припинення дій щодо перешкоджання вивезенню майна ВК «Контакт-90» з території служби енергетичного зв'язку КП «Київпастранс».
24.05.2018 захисник ОСОБА_3 подав слідчому клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваного та свідка ОСОБА_6 .
Постановою від 30.03.2018 слідчий ОСОБА_7 відмовив у задоволенні клопотання пославшись на те, що під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 попросив перерву у допиті, і до цього часу він показань у повному обсязі не надав, а тому неможливо судити про розбіжності у його показаннях та показаннях свідка.
Судом встановлено, що копію вищевказаної постанови захисник отримав 08.06.2018, а отже встановлений законом десятиденний строк її оскарження не пропущений.
Даючи оцінку обґрунтованості та законності оскаржуваного рішення слідчого, суд керується загальними засадами кримінального провадження та відповідними положеннями Кримінального процесуального кодексу, які визначать загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, містять перелік фундаментальних прав підозрюваного та обвинуваченого та визначають способи участі сторін кримінального провадження у з'ясуванні достовірності показань свідків.
Так, за приписами ст. 7, 9, 20, 22, 23, 26 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність тощо.
Ч. 9 ст. 224 цього Кодексу передбачає, що слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Захисником ні у клопотанні, ні у скарзі, не зазначено, які ж розбіжності наявні у показаннях підозрюваного та свідка ОСОБА_6 , а відтак рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання суд вважає обґрунтованим.
Окрім того суд враховує, що за приписом ст. 42 КПК України під час судового розгляду обвинувачений має право брати участь у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Ст. 96 КПК України надає сторонам кримінального провадження право ставити свідку запитання щодо обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності його показань, в тому числі щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями, та покладає на свідка обов'язок відповідати на такі запитання.
Аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що закон не зобов'язує слідчого та/або прокурора проводити одночасний допит вже допитаних осіб навіть при наявності розбіжностей у їхніх показаннях. Право брати участь у допиті таких свідків обвинувачений може реалізувати в судовому засіданні, і таке положення є практичною реалізацією принципу безпосередності.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що рішенням слідчого про відмову у задоволенні клопотання про одночасний допит права підозрюваного не порушені.
На підставі викладеного, керуючись статтями 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на рішення слідчого у кримінальному провадженні № 12017101020000191.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
Повна ухвала оголошена 03.07.2018.